про залишення позовної заяви без руху
05 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/21410/25
категорія 114000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства освіти та науки України, у якому просить:
1.Визнати протиправними дії про відображення в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі також - ЄДЕБО) від 12 серпня 2025 року № 686927 інформації щодо порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII “Про освіту» (далі також Закон України № 2145-VIII);
2. Зобов'язати вжити заходи щодо внесення змін в ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України № 2145-VIII, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме в розділі "на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності визначеної частиною 2 статті 10 Закону України № 2145-VIII, вказати "Так, не порушує".
Перевіряючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з наступних підстав.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 161 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, що повинно сприяти ефективному захисту порушених прав та інтересів, у тому числі з огляду на виконання рішення суду.
Позовні вимоги повинні бути максимально чіткими і зрозумілими для суду, не потребувати необхідності співставляти чи порівнювати їх зміст із змістом описової частини позову для встановлення дійсного предмету оскарження.
Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.
При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У позовній заяві визначено відповідача Міністерство освіти та науки України
Однак, прохальна частина позовної заяви є такою, що не відповідає приписам ч. 1 ст. 5 КАС України, оскільки заявляючи позовні вимоги у п. 1 та п. 2, а саме "Визнати протиправними дії про відображення в довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО інформації щодо порушень послідовності здобуття освіти" та "Зобов'язати вжити заходи щодо внесення змін в ЄДЕБО про відсутність порушення здобуття освіти", позивач не вказав, чиї дії, на його переконання, суд має визнати протиправними та якого суб'єкта владних повноважень суд, з метою захисту прав позивача, повинен зобов'язати вчинити дії.
Отже, позивачем не дотримано вимоги ст. 161 КАС України.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви та її копії із чітким визначенням позовних вимог, вказаних у п.1 та п.2 прохальної частини позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Лавренчук