про продовження строку залишення позовної заяви без руху
05 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/19482/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2021 відповідно до положень частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснення в протоколі призначення пенсії в графі «Особливості» напису «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без застосування до її пенсійних виплат напису у графі Особливості «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ», враховуючи автоматичні масові перерахунки пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з виплатою компенсації втрати доходу у зв'язку з порушення строків виплати пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 28.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом надання до суду уточненої позовної заяви у 2-х прим., з врахуванням вказаних в ухвалі недоліків; належного доказу сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн. або нового клопотання про звільнення судового збору, з урахуванням вимог ухвали та належними доказами на підтвердження скрутного матеріального становища позивача (довідки про розмір отриманих соціальних виплат, доказів про розміри отриманої пенсії та інше).
Від представника позивача 03.09.2025 надійшла заява про усунення недоліків, зокрема надано уточнену позовну заяву, у якій прохальну частину позовної заяви викладено наступним чином: "Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7) щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2021 відповідно до положень частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснення в протоколі призначення пенсії в графі «Особливості» напису «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без застосування до її пенсійних виплат напису у графі Особливості «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ», враховуючи автоматичні масові перерахунки пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з виплатою компенсації втрати доходу у зв'язку з порушення строків виплати пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум з 05.08.2022 року."
Проте судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Як вбачається з уточненої позовної заяви, правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли у період з 01.12.2021; позивач просить зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату коштів з 05.08.2022, при цьому з даним позовом до суду звернувся лише 05.08.2025, тобто, з порушенням визначеного ч.2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку, який закінчився ще у березні 2023 року
Водночас, клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску представник позивача не подав.
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 справі відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Так, зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, представник позивача, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору з підстав скрутного майнового стану позивача подає інформацію щодо нарахованих і виплачених сум пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2024, у якій відображено інформацію з січня по вересень 2024 року.
Разом з тим, в ухвалі від 28.08.2025 судом наголошувалося, що для врахування майнового стану позивача необхідно дослідити доходи за останній повний рік, які можуть бути підтвердженні: довідкою з Пенсійного фонду, форми ОК-5, копією відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 4 повні квартали, тощо. Тобто, недоліки у цій частині представником позивача належним чином не усунуті.
Сам лише факт того, що позивач є пенсіонером не є безумовною підставою для звільнення її від сплати судового збору.
Для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
Разом з тим, скрутний майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку представником позивача не надані.
Таким чином, оскільки представником позивача не надано достатніх доказів на підтвердження того, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору, а тому позивачу слід подати до суду докази сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів: Житомирська міська отг 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку залишення позовної заяви без руху для усунення уточненої позовної заяви шляхом:
- подачі до суду клопотання про поновлення строку звернення, в якому вказати документально обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності його пропуску;
- надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн. з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.08.2025.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Чернова