СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5608/25
ун. № 759/20448/25
05 вересня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні за № 12024110000000159 від 01.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст.307 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомир, українки, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
До Святошинського районного суду міста Києва звернувся слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_6 , з клопотанням погодженим прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомир, українки, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник, думку якого підтримала підозрювана, заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» - незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів це діяння з: культивування рослин, включених до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори», на території України встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають окрім іншого: визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов'язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин в Україні; ліцензування відповідних видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів; застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин; відпуск фізичним особам наркотичних засобів, психотропних речовин лише за рецептом лікаря і відповідно до медичних показань; встановлення обмежень, пов'язаних з виконанням окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження відповідальності за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори; інші заходи, передбачені Законом та міжнародними договорами України.
PVP, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список № 2 особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено» в «Таблиці 1», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , достовірно розуміючи протиправність своїх дій, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, в невстановлений досудовим слідством спосіб, у невстановленому місці та в невстановлений час, але не пізніше 05.09.2025, придбала невстановлену кількість особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP та незаконно почала зберігати за місцем власного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 .
05.09.2025 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено дві ємності з кристалоподібною речовиною, вагою приблизно 8,100 кг, яка згідно спеціального тесту «cocainе/crack test» являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP.
Згідно таблиці № 2 «Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634) особливо великими розмірами особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP є маса 15 г і більше.
05 вересня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме: протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено дві ємності з кристалоподібною речовиною, вагою приблизно 8,100 кг, яка згідно спеціального тесту «cocainе/crack test» являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP; протоколом про результати проведення візуального спостереження за місцем від 21.07.2025, а саме за адресою: місто Київ, проспект Лісовий, 7; іншими доказами зібраними у матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_5 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин який інкримінують ОСОБА_5 є особливо тяжкими за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує за інкриміновані злочини для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Разом з цим, ОСОБА_5 , володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.
- Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінальних правопорушень, не встановлено місць здійснення протиправної діяльності осіб, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочинів. Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, остання достовірно знаючи про місце перебування наркотичних засобів та психотропних речовин, обладнань за допомогою яких вони виготовляються або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку;
- Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно неї та інших учасників групи, у зв'язку з чим остання перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів;
- Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що підозрювана ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.
Крім того, слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваної, яка не судима, її репутацію, міцність її соціальних зв'язків, яка не заміжня, не працює, утриманців немає, вік та стан здоров'я підозрюваної щодо якої на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування її під вартою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
У справі «Москаленко проти України» (рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року) Європейський суд з прав людини у п. 36 зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Сукупність вказаних обставин є достатньою для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти наявним ризикам, і досягти мету, передбаченої ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим стосовно підозрюваної ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оскільки дане кримінальне провадження стосується особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення розміру застави.
Керуючись вимогами статей ст. ст. 32, 131, 132, 176 - 178, 183-184, 193-194, 196, 369, 376, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні за № 12024110000000159 від 01.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст.307 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 03.11.2025 включно, та утримувати її в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, що за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1