Справа № 582/1102/24
Номер провадження 2/585/56/25
27 серпня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження в місті Ромни цивільну справу за позовом Тараненко Артема Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Тараненко А.І., який діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить: Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість за Кредитним договором № 119730020 від 20.06.2021 року у розмірі 87362,00 грн. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. покласти на відповідача. Провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. В обґрунтування позову вказано, 20.06.2021 TOВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач (разом - Сторони) уклали Кредитний договір № 1 19730020 (далі - Договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Правилами до Кредитного договору передбачено, що позичальник у Заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи попадання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел (Розділ 3 Правил). Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV8R55S. Зокрема, 20.06.2021 22:17:08 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю -ідентифікатора - належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/ або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства кредитний договір між Первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн. 00 коп. (двадцять дві тисячі грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов'язок кредитодавця надати кредит та обов'язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним. Відразу після вчинених дій відповідача, 20.06.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 22000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень. Зокрема, на підтвердження даної інформації позивачем також долучено документ, виданий та підписаний електронним підписом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (банк, що здійснював платіж), з якого вбачається, що операція по перерахування коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок боржника. Таким чином, Позивачем долучено всі наявні докази, що підтверджують зобов'язання відповідача за кредитним договором та факт перерахування коштів на картковий рахунок боржника. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.1 2.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.1 1.2018 та № 28/11 18-01. 31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в Додатку №1 до договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №152 від 21.09.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 59 026,00 грн. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 -31.11.2022. Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним № 19730020 від 20.06.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 21.09.2021, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 152. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу Права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Зокрема, на підтвердження переходу права вимоги позивачем долучено довідку видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 119730020 від 20.06.2021 до ТОВ «Таліон Плюс». Реєстр прав вимог №152 від 21.09.2021 підписаний вже після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 20.06.2021. Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 01 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 (Додаток №16) та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору (п.4.1. ). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 87362,00 грн. Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. 17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 17/07/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників. Відповідно до п.1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 17/07/24 від 17.07.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 87302,00 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 17/07/24 від 17.07.2024. Позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення. В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 119730020 від 20.06.2021 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 87362,0 грн. Відповідно до договору сторони погодили наступні умови кредитування: Згідно із п. 1.8. кредитного договору № 1 19730020 від 20.06.2021 на період строку, визначеного п. 1.7 (30 днів від дати отримання кредиту позичальником) сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. 1.9 за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.9.1 виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 116,80 (сто шістнадцять цілих вісім десятих) процентів річних, що становить 0,32 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; 1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 468,10 (чотириста шістдесят вісім цілих одна десята) процентів річних, що становить 1,28 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті. 1.9.3 у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплат процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.1.10. Позичальник зобов'язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду. 1.12. Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних у мовах: 1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; 1.12.2 з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним; 1.12.3. 2.3. можливість отримання нових траншів по договору блокується. 1.13. Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 та 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником. З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Розрахунки заборгованості, підготовлені TOВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 1 19730020 від 20.06.2021 наведено у додатках до позовної заяви. В наданих розрахунках при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від клієнта до Фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості Боржником. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №119730020 від 20.06.2021, становить - 87362,0 грн., яка складається з наступного: 22000,0 грн. - заборгованість по кредиту; 65362,0 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 17.07.2024-31.07.2024. Згідно з матеріалами справи відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил. Відповідач не виконував умови договору належним чином, не повністю сплачував платежі у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Оскільки відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, вони не підлягають зменшенню. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов'язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, однак вже після закінчення строку виконання основного зобов'язання. Розрахунки не суперечать один одному та узгоджується з іншими письмовими доказами у справі, зокрема із витягами з Реєстру прав вимоги №152 від 21.09.2021 до Договору факторингу № 28/11 18-01 від 28.11.2018, Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020. Отже, розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами в сукупності з платіжними дорученнями та документами, що надані банком про підтвердження перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені позивачем в повній мірі. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс в зв'язку із розглядом даної справи складає 8 422,40 грн. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: судовий збір: 2 422,40 грн. витрати на професійну правничу допомогу: 6000,00 грн. Витрати на професійну правничу складаються: усна консультація: 1 год. - 500,00 грн.; вивчення матеріалів справи: 1 год. - 500,00 грн.; складання позовної заяви: 2 год.,- 5 000,00 грн. Зазначений попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору № 1807/24-01 від 18.07.2024, Додаткової угоди до нього № 4 від 18.07.2024, Акту прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги згідно Договору № 1807/24-01 від 18.07.2024. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою, такої ж позиції притримується Верховний суд в постанові від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19.
Ухвалою суду від 3 жовтня 2024 року провадження у вказаній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
4 листопада 2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свої заперечення аргументувала тим, що як вказує сам позивач, 20.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 119730020, у формі електронного документа з використанням електронного підпису згідно якого кредитодавець надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 22 000,00 грн. Також, позивач обґрунтовуючи своє право вимоги зазначає, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчився 28.11.2019. Надалі, представник ТОВ «ФК «ЕЙС» зазначає про підписання між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» додаткової угоди № 19, строк дії якої до 31.12.2020 та з 31.12.2020 підписання між останніми ще однієї додаткової угоди № 26, а також додаткової угоди № 27 від 31.12.2021. Також в позові зазначено, що 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано Договір факторингу № 05/0820-01 та укладено ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021; № 3 від 30.12.2022. За переконаннями позивача предметом договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. В той же час, в додатках до позовної заяви позивач надає вказані вище договори факторингу разом з додатками, однак ані в самих договорах, ані в жодному з додатків (які зазначені, як додатки) не вказано, хто саме є боржником (чий борг, яка сума боргу тощо). Щодо запису ОСОБА_1 в «реєстрі права вимоги», варто зазначити, що позивач жодним чином законодавчо не обґрунтував наявність та необхідність ведення такого реєстру, з чого зрозуміло, що такий реєстр не має юридичної сили, оскільки є внутрішнім електронним документом ТОВ «ФК «ЕЙС», тобто, - не є правовим актом, що в свою чергу, не може призводити до правових наслідків. Вказане зокрема підтверджується даними з Договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024: «Реєстр Боржників - це інформація, що стосується боржників, оформлена за формою, встановленою в Додатку №1 (форма реєстру Боржників) до цього Договору». Що, на її думку, підтверджує позицію щодо того, що форма реєстру боржників є розробленим внутрішнім документом ТОВ «ФК «ЕЙС». З вказаного вбачається, що позивачем не надано доказів та не доведено фактів того, що відповідач є боржником. Це свідчить про те, що у позивача відсутнє право вимоги за даним позовом до ОСОБА_1 . Крім того, надіслані копії документів відповідачу не завірені, зазначені копії містять копії підписів різних осіб та різних установ, а також не містять всіх сторінок документів, не мають хронологічного порядку (не скріплені та без нумерації), з чого вбачається про умисний характер дій зі сторони позивача, для унеможливлення відповідачем належним чином розібратися у їх змісті та захистити свої права. Що, в свою чергу, вважає, порушенням зі сторони позивача, щодо рівності сторін у судовому розгляді. Щодо суми боргу, то як вже зазначено вище, кредитодавець надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 22 000,00 грн. Згідно п.п. 1.3. п. 1 Договору №119730020 від 20.06.2021 Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 22 000,00 грн. одразу після укладення договору. Підпунктом 1.7. п. 1 Договору зазначено: «Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником…» Однак згідно наданих розрахунків заборгованості, нарахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснювалося у період з 20.06.2021 по 21.09.2021 включно, а ТОВ «Таліон Плюс» з 21.09.2021 по 30.05.2023 включно, що перевищує період зазначений у п.п. 1.12.1 п. 1 Договору №119730020 від 20.06.2021 (який було підписано з первісним Кредитором - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»), у зв'язку з чим, вважає, що ТОВ «Таліон Плюс» безпідставно здійснював нарахування відсотків ОСОБА_1 , а тому, розрахунок заборгованості є безпідставним та суттєво завищеним. Також не зрозуміло, коли саме ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» фактично здійснило передачу (переуступку) до ТОВ «Таліон Плюс» заборгованості ОСОБА_1 , оскільки такі відомості не вказано позивачем, що може свідчити про неправомірність нарахування заборгованості та її фіктивність. Окрім того, згідно доданих позивачем сум розрахунків, сума відрізняється, зокрема згідно розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сума заборгованості становить 39 138, 00 грн., згідно розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» сума заборгованості становить 65 362, 00 грн. В той же час, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти вже у розмірі 87 362, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. Однак позивач не надає жодного належного доказу такого розрахунку, зокрема будь-якої заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС», у зв'язку з чим вважає, що сума зазначена в позові є необґрунтованою, а позивач не має права на її стягнення з відповідача. Крім того, ТОВ «ФК «ЕЙС» не повідомляло ОСОБА_1 про наявність у неї боргу та не направляло Відповідачу жодних листів. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. До сьогоднішнього дня, ані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ані ТОВ «ФК «ЕЙС» не надано ОСОБА_1 належних доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, а саме не надано розрахунку суми заборгованості, підстав її виникнення та періоду за який така заборгованість утворилася. Тобто, до сьогоднішнього дня відповідачем не отримано письмового повідомлення про наявну у неї кредитну заборгованість, та не отримано письмових вимог щодо будь-якої заборгованості. Відповідно до ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. А отже, з вказаного вбачається, що у зв'язку з не повідомленням ОСОБА_1 про неодноразову заміну кредитора у зобов'язанні, відповідач жодного разу не змогла реалізувати своє законне право щодо заперечення вимоги нового кредитора, зокрема не змогла звернутися за правничою допомогою задля захисту своїх прав. Так, оскільки позивачем не надано достовірних даних суми розрахунку заборгованості (відсутні належні додатки: на підставі чого ТОВ «ФК «ЕЙС» має право та претендує на суму в розмірі 87 362,00 грн.; на підставі чого, на думку позивача така «заборгованість» виникла у ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС»; відсутність будь-якого розрахунку сум нарахування по тілу кредиту та/або по його відсотках, пені тощо від ТОВ «ФК «ЕЙС»), а тому, вважає, що наявні підстави у відмовленні в позові. У зв'язку з чим, просить суд оцінити вищевказані докази позивача, які на її думку не є достовірними та достатніми (а.п. 187-189).
12 листопада 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій він просить: Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 119730020 від 20.06.2021 року у розмірі 87362,00 грн. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 покласти на відповідача. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Свої доводи аргументував тим, що 28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таліон Плюс» (Фактор) укладено Договір факторингу №28/1118-01. Пунктом 2.1. Договору передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Відповідно до п.п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав. Таким чином, договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення є право вимоги до ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 20.06.2021. При цьому всі інші умови договору залишились без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 20.06.2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. Пунктом 1.2. Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в Додатку №1 до договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 21.09.2021 на виконання п. 2.1. Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ “Таліон Плюс» складено та підписано Реєстр прав вимоги №152 за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором. Вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи Витягом з Реєстру прав вимоги №152 від 21.09.2021, відповідно до якого до ТОВ “Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 59 026,00 грн. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2022. Так, реєстр передачі прав вимоги укладено в рамках дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у відповідності до наступних редакцій. Відповідно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним № 119730020 від 20.06.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 21.09.2021, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги №152. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. На підтвердження факту укладення даного Реєстру та відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ “Таліон Плюс», первісним кредитором передані останньому документи, які підтверджують видачу кредиту ОСОБА_1 та долучені позивачем до позовної заяви. Надана копія договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Фактора - ТОВ «Таліон Плюс». Таким чином відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ “Таліон Плюс» відбулося відповідно до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018. Реєстр прав вимог підписаний між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 21.09.2021, що підтверджується витягом з реєстру прав вимог №152 від 21.09.2021. Тобто, реєстр прав вимог №152 від 21.09.2021 підписаний вже після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 20.06.2021. При цьому звертають увагу суду, що вказані умови договору факторингу не є підставою для переходу права вимоги за ним. Як зазначається вище, право вимоги за вказаним договором факторингу відступалось після підпису відповідних Реєстрів прав вимоги. Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №119730020 від 20.06.2021. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ). Вказані обставини підтверджуються відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 87362 грн. Реєстр прав вимог підписаний між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 30.05.2023, що підтверджується витягом з реєстру прав вимог №9 від 30.05.2023, копію якого було подано до суду першої інстанції. Тобто, реєстр прав вимог №9 від 30.05.2023 від підписаний вже після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 20.06.2021. Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року Фактор (ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Копія договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року також містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до Фактора - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». 17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №17/07/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, витяг долучено до позову. Відповідно до п.1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №17/07/24 від 17.07.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 87362,00 грн. Акт прийому-передачі Реєстру боржників підписано 17.07.2024, таким чином право вимоги за кредитним договором №119730020 від 20.06.2021 перейшло до позивача 17.07.2024. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Таким чином, позивач є належним кредитором та отримав дійсне право вимоги за кредитним договором № 119730020 від 20.06.2021. Дані обставини та докази спростовують висновки відповідача про те, що позивач не набув права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки вказані права вимоги були передані (відступлені) від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 21.09.2021, тобто після укладення Кредитного договору 20.06.2021 та виникнення заборгованості у липні 2021 року, які позивач набув у липні 2024 року. А сам лише факт укладення Договору факторингу між первісним кредитором та ТОВ “Таліон Плюс» в 2018 році не спростовує даних обставин, оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Хоча факт переходу права вимоги є беззаперечним, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на вимогу позивача надало додаткові документи, а саме довідку про перехід права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». Крім цього, до матеріалів справи долучено наступні документи: Договори факторингу, витяги з Реєстру Боржників і прав вимоги, належним чином засвідчені печатками та підписами всіх сторін. Вищезазначені документи відповідають вимогам чинного законодавства та є належними доказами. Договори факторингу, які у встановленому порядку недійсними не визнані та в яких визначені розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений при відступленні права вимоги, є підтвердженням суми заборгованості. Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». Наступними факторами - жодних нарахувань не здійснювалось. Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються. Зокрема, містять таблиці з даними та обчисленнями, з яких можна зрозуміти яким чином отримано результат, відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України. Алгоритм нарахування такої заборгованості узгоджений кредитним договором. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору №119730020 від 20.06.2021 Кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 22 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі та додатках до нього. Первісний кредитор свої зобов'язання за договором кредитної лінії виконав в повному обсязі, а саме 20.06.2021 - надав кредитні кошти в сумі 22 000 грн. одразу після укладення договору. Згідно з п.1.9.1, виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору (30 днів) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 116,80 (сто шістнадцять цілих вісім десятих) процентів річних, що становить 0,32 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. Нарахування відсотків за дисконтною відсотковою ставкою відбувається за наступною формулою: A - тіло кредиту, B - строк кредиту, C - відсоток в день, D - нарахований відсоток за день в грн., E - відсоток за весь строк кредитування в грн., E = A*B*D/100, D = E/B. Отже, нарахування здійснювались за наступною формулою: 22 000,00 *30*0,32/100 = 2 112, 2 112/30 = 70,40. 20.07.2021 у відповідності до п. 1.8. Договору Боржниця здійснила оплату всіх фактично нарахованих процентів. 1.9.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 468,10 (чотириста шістдесят вісім цілих одна десята) процентів річних, що становить 1,28 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті. Отже, нарахування здійснювались за наступною формулою: 22 000,00 *30*1,28/100 = 8 448, 8 448/30 = 281,60. Надалі боржниця не виконала зобов'язання за кредитним договором та не сплатила всі фактично нараховані відсотки станом на останній день дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене, відповідно до п. 1.9.3. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати сторінка 4 із 8 надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору. Отже, нарахування здійснювались за наступною формулою: 22 000,00 *30*1,70/100 = 11 220, 11 220/30 = 374 (сума нарахування відсотків за один день відповідно до п. 1.9.3), 374 - 70,40 = 303,60 (різниця між ставками, передбаченими п. 1.9.1 Договору та 1.9.3 за один день). 303,60 *30 = 9 108 (різниця між ставками, передбаченими п. 1.9.1 Договору та 1.9.3 за 30 днів). 374-281,60=92,40 (різниця між ставками, передбаченими п. 1.9.2 Договору та 1.9.3 за один день). 92,40*30=2 772 (різниця між ставками, передбаченими п. 1.9.2 Договору та 1.9.3 за 30 днів). 9 108 + 2 772 = 11 880 (сума різниць між ставками). Оскільки боржник не виконував умови договору подальше нарахування, починаючи з 20.08.2021 відбувалось відповідно до п. 1.12.2 Договору: «з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним». Отже, нарахування здійснювались за наступною формулою: 22 000,00 *2,30/100 = 506,00 грн/день. В розрахунку пропущено дати 20.08.2021, 21.08.2021, 22.08.2021, в які нарахування відбувалися за ставкою 506,00 грн/день. 11 880,00 (сума різниць між ставками) + 506,00*3 (відсотки нараховані за 3 дні за базовою ставкою) = 13 398,00 грн. 13 398,00 + 506,00 (нарахування за 02.02.2021) = 13 904,00 грн. Саме ця сума відображена в графіку станом на 23.08.2021. Відповідно до п. 1.12.1 зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. Строк дисконтного періоду сплив 20.08.2021, нарахування за базовою ставкою відбувалися до 16.11.2021 включно, тобто нарахування відбувалися 89 днів, що відповідає умовам договору, який було узгоджено сторонами. Biдпoвiднo дo Bитягy з peєcтpy пpaв вимoги № 152 вiд 21.09.2021 дo Дoгoвopy фaктopингy №28/1118-01 вiд 28.11.2018 (в peдaкцiї з ypaxyвaнням дoдaткoвиx yгoд дo ньoгo), TOB «Taлioн Плюc» oтpимaлo пpaвo вимoги до вiдпoвiдaчa нa зaгaльнy cyмy 87 362,00 гpн. В розрахунках наданих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від клієнта до фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником. Балансове списання - це бухгалтерська операція, яка відображає зняття з балансу фінансової установи активів або зобов'язань, що були раніше враховані в її облікових регістрах. У контексті передачі права вимоги за кредитом, балансове списання означає, що фінансова компанія більше не відображає заборгованість боржника як актив у своєму балансі, оскільки це право було передано іншому суб'єкту (Фактору) внаслідок договору факторингу. Дана процедура передбачена Положеннями (стандарт) бухгалтерського обліку, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національними стандартами бухгалтерського обліку та положеннями НБУ. Відбувся перехід права вимоги за кредитним договором до наступного кредитора, таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку відобразило списання суми заборгованості боржника (припинення визнання фінансового активу) в результаті відступлення права вимоги від клієнта до фактора, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником. Списання суми заборгованості (припинення визнання фінансового активу) - це господарська операція, яка відображає списання з балансу фінансової установи активів або зобов'язань, що були раніше визнані у звіті про фінансовий стан (балансі). У контексті передачі права вимоги за кредитом, списання суми заборгованості означає, що фінансова компанія більше не відображає заборгованість боржника як актив у своєму балансі, оскільки це право було передано іншому суб'єкту (Фактору) внаслідок переходу права вимоги відповідно до умов договору факторингу. Дана процедура передбачена Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, Міжнародними стандартами фінансової звітності та положеннями НБУ. Крім цього, в розрахунку, наданому ТОВ «Таліон Плюс» в дату отримання права вимоги до боржника наявне нарахування коштів у сумі 22 000,00 грн. за тілом та 37 026,00 грн. за відсотками. З огляду на вищезазначене, можна дійти висновку, що при відступленні права вимоги сума боргу списується з рахунків клієнта та нараховується на рахунки фактора, що виключає можливість сплати заборгованості боржником, оскільки є операцією внутрішнього бухгалтерського обліку. Після відступлення права вимоги 21.09.2021, відсотки продовжували нараховуватись відповідно до п. 1.12.2. Кредитного договору. (2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним) Крім цього, зазначаємо, що при відступленні прав вимоги 05.08.2020 (Реєстр прав вимоги №9 від 05.08.2020) в розрахунках наявне балансове списання грошових коштів від клієнта (ТОВ «Таліон Плюс») до фактора (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником. З огляду на вищезазначене, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до боржника на загальну суму 87 362,00, яка складається з 22 000,00гpн. - тiлo кpeдитy тa 65 362,00 гpн. - вiдcoтки. Надалі 17.07.2024 право вимоги за даним кредитним договором перейшло до позивача. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем жодних нарахувань не здійснювалось. Підготовлені розрахунки не суперечать один одному та узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема із витягами Реєстру прав вимоги № 152 від 21.09.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, Реєстру прав вимоги №9 від 05.08.2020 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 та Реєстру Боржників від 17.07.2024 до Договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024. За весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника. Відповідачем не надано: власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. В той же час відповідачем не було надано: - будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить; - виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; - доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами. Натомість, позивач надав беззаперечні докази того, що саме відповідач уклав кредитний договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та прийняв зобов'язання на себе. Розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами й позивачем є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені позивачем в повній мірі. Отже, нарахування відсотків повністю обґрунтовано та не суперечить умовам договору, з якими відповідач ознайомився до укладення кредитного договору № 119730020 від 20.06.2021 та підписанням електронним одноразовим ідентифікатором підтвердив та погодився з умовами даного договору. До матеріалів справи долучено наступні документи: Договори факторингу, витяги з Реєстру Боржників і прав вимоги та Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №17/07/24, належним чином засвідчені печатками та підписами всіх сторін. Вищезазначені документи відповідають вимогам чинного законодавства та є належними доказами. З огляду на викладене та керуючись матеріалами справи, можна дійти наступних правових висновків: Сторонами належним чином визначено та узгоджено істотні умови правочину, що відповідає вимогам чинного законодавства щодо форми та змісту договору. На підтвердження правомірності набуття права вимоги, позивачем долучено до матеріалів справи Реєстри прав вимоги та Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024, які містять вичерпну індивідуалізацію боржника та деталізацію заборгованості, а саме: загальну суму заборгованості з розмежуванням на заборгованість за основним зобов'язанням та відсотками. Відповідно до умов укладених Договорів факторингу, момент переходу права вимоги від клієнта до фактора визначається датою підписання Реєстру права вимоги (та Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024), що є достатньою правовою підставою для такого переходу. Позивачем належним чином підтверджено перехід права вимоги шляхом надання відповідного Реєстру до кожного укладеного Договору факторингу (та Акту прийому- передачі наданих послуг до Договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024). Крім цього, до матеріалів справи долучено саме витяги до Реєстрів, оскільки зазначені реєстри містять великий перелік боржників, персональні дані яких становлять конфіденційну інформацію і не можуть бути розголошені. Відповідно до законодавства, персональні дані боржників не можуть бути оприлюднені чи розголошені. Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: «Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. …неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі». При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України (а.п. 193-201).
19 листопада 2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень вказано, що відповідач не погоджується з наведеними поясненнями у відповіді на відзив. Як зазначає сам позивач, право вимоги нібито перейшло від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ ФК «ЕЙС» шляхом підписання низки договорів та додаткових угод між різними юридичними особами, починаючи з 2018 року. Так, кредитний договір між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 нібито було підписано 20.06.2021, тобто значно пізніше 2018 року, а тому на час переходу прав вимоги, договори вже були не чинні. Також варто зазначити, що позивач не надає прямого договору між ним та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», однак надає низку додатків, які є банківською таємницею і містять конфіденційну інформацію, з чого не зрозуміло звідки такі відомості. Окрім того, варто звернути увагу, що позивачем не надано відповідачу усіх документів, на які той посилається (зокрема позовна заява отримана ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку і під час відкриття конверту не виявлено низку додатків та відсутній опис вкладення з їх переліком), тому вважаю їх не допустимими і такими, що не можуть братися до уваги. Наведена ж позивачем судова практика, також не спростовує факту щодо незаконності та нікчемності таких договорів, оскільки як вже зазначено вище, вони були укладені між різними юридичними особами (ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ ФК «Онлайн Фінанс», ТОВ ФК «ЕЙС») в різний час, строк їх дії неодноразово закінчувався, додатки до таких договорів підписувалися також в різний час, що може свідчити про їх несправжність та їх підписання «заднім числом». Окрім того, вважає, що позивачем не доведено чинність електронного договору № 119730020 від 20.06.2021 та сам факт його підписання, оскільки всі фотокопії від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» не містять жодних ідентифікуючих даних, які б стосувалися безпосередньо ОСОБА_1 . Зокрема в Договорі (оферта) міститься інший договір з закресленим ПІБ та за іншим номером, додатки не містять відомостей про дату, час, ким та коли видано тощо. А отже, з вказаного вбачається, недійсність правочину, оскільки Позивачем належним чином не доведено та не надано жодного належного доказу, який би свідчив про підписання кредитного договору № 119730020 від 20.06.2021 саме з ОСОБА_1 , з подальшими «законним» на думку Позивача, неодноразовими підписаннями між різними юридичними особами договорів факторингу тощо. 2. Враховуючи наведене вище, вважає, що нарахування боргу у сумі 87362,00 грн. є безпідставним та незаконним, а також вчинене різними юридичними особами, які не мали на це права, а тому, є нікчемним та таким, що, не може бути стягнуто з відповідача. Як зазначає Позивач, Відповідачем не надано: власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості. Все вищезазначене, має надавати саме позивач на підтвердження правомірності своїх вимог, оскільки кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. (стаття 81 ЦПК України). В свою чергу позивач хибно вважає, що надав беззаперечні докази, оскільки як вже зазначено вище, ОСОБА_1 отримала позовну заяву без наявності всіх зазначених у позові додатків, без опису вкладення, жоден з додатків не завірений належним чином, копії надані ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» не містять жодних ідентифікуючих даних. Щодо запису ОСОБА_1 в «реєстрі права вимоги», зазначає, що позивач жодним чином законодавчо не обґрунтував наявність та необхідність ведення такого реєстру, з чого зрозуміло, що такий реєстр не має юридичної сили, оскільки є внутрішнім електронним документом ТОВ «ФК «ЕЙС», тобто, - не є правовим актом, що в свою чергу, не може призводити до правових наслідків. Вказане зокрема підтверджується даними з Договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024: «Реєстр Боржників - це інформація, що стосується боржників, оформлена за формою, встановленою в Додатку №1 (форма реєстру Боржників) до цього Договору». Що, на її думку, підтверджує позицію щодо того, що форма реєстру боржників є розробленим внутрішнім документом ТОВ «ФК «ЕЙС». Вважає, що позивачем жодним чином не спростовано та не надано пояснень, заперечень, належних доказів, які було зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, а тому вважає, що доводи якими керується позивач не є достатніми та переконливими, що свідчить про їх безпідставність та хибність. Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ТОВ «ФК «ЕЙС» посилається на кредитний договір № 119730020 від 20.06.2021 (строк кредиту 30 календарних днів), а тому останній день для звернення до суду з цим позовом 20.07.2024. Частиною 1 статті 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. ст. 254 -257 ЦК України) Згідно інформації розміщеній на офіційному сайті Судова влада України, 02.09.2024 Недригайлівським районним судом Сумської області було відкрито провадження 2/582/304/24 у справі № 582/1102/24 та 24.09.2024 направлено за підсудністю до Роменського міськрайонного суду Сумської області. Враховуючи викладене, вважає, що ТОВ «ФК «ЕЙС» пропущено строк звернення до суду з цим позовом (а.п.212-214).
26 листопада 2024 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення в яких він просить: Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 119730020 від 20.06.2021 року у розмірі 87362,00 грн. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 покласти на відповідача. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. В поясненнях зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправления (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідно до п. 4.1 Договору невід'ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - «Правила»), уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.monevveo.ua. Відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. У даному випадку, у кожної людини є свобода вибору фінансової установи, яка займається наданням кредитування, також при укладенні споживчого кредиту, інформація про супровід кредитних послуг була зазначена в кредитному договорі, шрифт і подача даної інформації ніяк не відрізняється від іншої інформації, яка надана в кредитному договорі, а саме ні відмінності у шрифті, ні ніякої засекреченості даної інформації, ні подвійного сприймання інформації, все достатньо чітко, доступно, лаконічно і зрозуміло написано. Тобто, на момент укладення договору у відповідача була можливість і відмовитись від укладення даного договору, але відповідач погодився з такими умовами, отримав грошові кошти та користувався ними, про що не заперечує. Отже, правила є у відкритому доступі на Сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Первісного кредитора) за посиланням: https://moneyveo.ua/ru/confidentiality/creditrules/, а відповідач мав змогу самостійно ознайомитися зі змістом правил на сайті. Підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідач погодився, що ознайомився, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Відповідачем не додано доказів, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору № 119730020 від 20.06.2021 вимогам законодавства та про несправедливість його умов. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію» та п. 2.1.7. Правил, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних клієнтом та пересилаються кредитодавцю. Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Кодексу, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється договору, укладеному у письмовій формі. Отже, договір було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Одноразовий ідентифікатор (відповідно до п.п.2.1.19 Правил) - алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує Позичальник приймаючи пропозицію (оферту) Товариства та погоджуючись з Правилами та умовами Електронного договору в Особистому кабінеті та, яка відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», використовується з метою підписання пропозиції (оферти) та Електронного договору. Товариство передає Одноразовий ідентифікатор позичальнику засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його Інформаційно-телекомунікаційній системі (вказаний в Особистому кабінеті Заявника), в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому СМС-повідомлення за номером телефону, вказаним позичальником під час заповнення заявки. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс -коду надісланого на телефон, або іншим способом. Договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом, без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна і паролю Особистого кабінету, кредитний договір між сторонами не був би укладений, а тому укладення спірного кредитного договору відповідало внутрішній волі відповідача. Отже, договір укладений сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умом спірного договору та в подальшому прийняв надані фінансовою установою кредитні кошти та виконував умови договору; Первісний кредитор надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; у пунктах 1.4.-1.7. Договору міститься повна інформація стосовно умов кредитування. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 Цивільного кодексу України). Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Відповідач ознайомившись з усіма істотнимн умовами оферти надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправи ти/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством в Інформаційно-телекомунікаційній системі та був надісланий відповідачу в СМС-повідомленні. Одноразовий персональний ідентифікатор №МNV8R55S направлено відповідачу 20.06.2021 22:16:32 на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_3 , одноразовий персональний ідентифікатор № MNV8R55S введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 20.06.2021 22:17:08. Вчинення відповідачем вказаних вище дій і зміна даних в системі Товариства є проставленням електронного підпису в Електронному Договорі Одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Акцепт договору позичальником ОСОБА_1 підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: №МNV8R55S, час відправки ідентифікатора позичальнику 20.06.2021 о 22:16:32 на номер телефону НОМЕР_3 . Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QR-код - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації договору позичальника. Зазначений QR-код знаходиться вкінці Договору №119730020 від 20.06.2021. У Розділі 10 Договору «Реквізити Сторін» зазначено електронний підпис з одноразовим ідентифікатором фізичної особи ОСОБА_1 - MNV8R55S, що підтверджується волевиявлення боржника на введення ідентифікатору та підписання договору. Також підтвердженням накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатор є довідка щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вказані особисті дані позичальника, які він самостійно зазначив при поданні заявки на отримання грошових коштів в кредит від 20.06.2021, час: подання заявки на кредит, відправлення договору позичальнику, підписання договору та перерахування грошових коштів позичальнику. Отже, позивачем доведено, що договір укладено в належній формі. Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Відповідачем не надано суду відомостей на підтвердження факту не заповнення заявки на отримання грошових коштів в кредит, не підписання відповідачем договору, на надання чи заволодіння його персональними даними іншими особами (звернення до правоохоронних органів тощо), тобто доказів вчинення шахрайських дій відносно персональних даних відповідача матеріали справи не містять. Кредитний договір підписаний відповідачем з використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що передбачено положеннями Закону України «Про електронну комерцію». Будучи обізнаним із умовами кредитування, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню за тілом кредиту та відсотками на користь позивача, який набув право вимоги первинного кредитора згідно договору факторингу. Доводи відзиву відповідача правильність таких висновків не спростовують, оскільки не містять доказів, які б підтверджували, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, та, фактично, зводяться до нерозуміння природи договору, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.03.2021 №904/2073/19, не звільняє споживача послуг, як сторону зобов'язання, від його виконання. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010). Враховуючи викладене, позивач належними та допустимими доказами довів наявність волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору та погодження його суттєвих умов згідно правил надання грошових у позику без погодження яких позичальник не зміг би отримати кредит згідно Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Отже, позивачем доведено, що договір укладено в належній формі. Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність Відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість. Враховуючи вищевикладене, можна аргументовано стверджувати, що відповідач дійсно укладав кредитний договір. Слід зазначити, що реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), номер телефону та адреса реєстрації, зазначені в кредитному договорі, повністю збігаються з даними відповідача, вказаними в шапці відзиву на позовну заяву. Збіг цих даних у кредитному договорі та поточних документах відповідача є вагомим доказом його участі в укладенні договору. Отже, за відсутності вагомих доказів протилежного, слід вважати, що кредитний договір був укладений саме відповідачем. Враховуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що наявність у кредитному договорі унікальних ідентифікаторів відповідача, його електронний підпис є вагомим доказом його участі в укладенні цього договору. Також, звертає увагу суду на те, що до теперішнього часу боржник свої зобов'язання за Кредитним договором №119730020 про надання кредиту належаним чином не виконував, а лише часткового сплачував кошти. Розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунках заборгованості від TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Кредитним договором на загальну суму 2 112,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору. Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог первинного кредитора за договором про надання кредиту. У запереченнях відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 119730020 від 20.06.2021. Дані твердження є хибними та не відповідають дійсності з огляду на наступне. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Ч. 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України. Так, кредитний договір № 119730020 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем 20.06.2021 року. Відповідно до п.1.7 Договору Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»), П. 1.12.1. передбачено: зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду. Строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п. 1.7 Договору строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1. Договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Таким чином, строк дії кредитного договору закінчився 16.11.2021. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі по тексту - «Указ») на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України ''Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Отже, позов подано в рамках строку позовної давності. У процесуальних документах відповідача простежується систематичне повторення ідентичних тверджень, що вказує на нехтування відповідачем повноти доказування, а саме: відповідач не надає нових аргументів та доказів, обмежуючись рециркуляцією вже заявлених позицій. Дублювання аргументів призводить до невиправданого збільшення обсягів матеріалів справи, що ускладнює її розгляд, а відсутність розвитку правової позиції та нових аргументів підтверджує слабкість правової позиції відповідача. Всі обставини справи позивачем викладено з відповіді на відзив від 12.11.2024, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.п.217-220).
5 березня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила що позов не визнає і просила відмовити у його задоволенні. Суду пояснила, що всі угоди були складені задовго до того як був підписаний кредитний договір, тому не можна достеменно розібратися яким чином позивач отримав право вимоги. Ні в самих договорах, ні в додатках не вказано прізвищ боржника. Реєстр боржників це внутрішній документ, а не законодавчо визначений, тому не є доказом, у зв'язку з чим позивач не підтвердив, що ОСОБА_1 є боржником. Не згодні з сумою визначеного боргу за змістом позову начебто ОСОБА_1 взяла 22 000 грн. на 30 днів. Фінансова допомога надавалася 30 днів, але вони нараховували відсотки протягом 3 місяців. Потім ТОВ «Таліон плюс» нараховував відсотки, ще за 2 місяці. Не зрозуміло, коли ТОВ «Манівео» здійснило переуступку боргу на користь ТОВ «Таліон -плюс». Також, не зрозуміла сума розрахунку, звідки взяті 87 тисяч гривень, чому саме така сума і як вона визначена, їм не зрозуміло. ОСОБА_1 ніхто не направляв даних про переуступку боргу, ст. 517 ЦК України, ст. 518 ЦК України не реалізовані, а боржник має право заперечувати проти вимог. Надані позивачем копії документів не завірені належним чином. Позивачем не доведено чинність електронного договору і факт його підписання, так як документи не містять ідентифікуючих даних особи. Борг в сумі 83 тис. визначено, але нарахування відбулося різними особами і не зрозумілим способом. Відповідачем не надано свого розрахунку, тому що обов'язок доводити розмір суми має саме позивач. Строки позовної давності - договір від 20.07.2021, а тому останній день 20.07.2024 року, тому строк позовної давності сплив. Просить застосувати до позовних вимог позовну давність. Чи отримувала кошти ОСОБА_1 від Манівео, вона не знає. Їй не відомо, чи отримувала ОСОБА_1 ці кошти. Отже: 1. Вважає що позивачем не доведено суму боргу так, як відсутній належний розрахунок. 2) Договір факторингу від 2018 року, він укладений до того, як було укладено договір між ТОВ «Манівео» і ОСОБА_1 . Тоді була додаткова угода № 19 від 31.12.2020 року до договору факторингу і ще було дві додаткові угоди № 26, і 27, 05.08.2020 було підписано договір факторингу між ТОВ «Таліон плюс» і ТОВ «ФК Онлайн фінанси», а вже потім якимось чином право вимоги перейшло у ТОВ «ФК «ЕЙС», у зв'язку з чим вважає що позивачем не доведено наявності права вимоги. 3) реєстр прав вимог не є доказом наявності права вимоги, так як він не визначений законодавчого, тому його не слід брати до уваги.
28 серпня 2025 року позивач в судове засідання явку представника не забезпечив. Представник позивача в позовній заяві просить провести розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Неприбуття до суду представника позивача, явка якого визнана судом обов'язковою, не є перешкодою для розгляду справи, оскільки явку представника визнано обов'язковою за клопотанням представника відповідача, який вважав за потрібне з'ясувати у позивача питання щодо обґрунтованості заявлених вимог. Проте відповідач та його представник до суду двічі підряд не прибули, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності представника позивача.
28 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.
28 серпня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала клопотання в якому просила перенести розгляду справи на іншу дату у зв'язку із її хворобою а також неможливістю прибуття в судове засідання ОСОБА_1 у зв'язку з безпековою ситуацією в м. Ромни та Роменському районі, а також у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 в іншому районі поза межами м. Ромни та з тим, що остання має на утриманні та доглядає малолітню дитину.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи за клопотанням представника відповідача, оскільки належних і допустимих доказів на підтвердження хвороби представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та неможливості прибуття до суду відповідача ОСОБА_1 , суду не надано. При цьому суд враховує, що судове засідання 21 січня 2025 року вже відкладалося за клопотанням представника відповідача, у зв'язку з його хворобою, але представник відповідача так і не надав суду підтвердження захворювання.
Що стосується неприбуття відповідача, його відсутність не є перешкодою для розгляду справи оскільки, відповідач жодного разу до суду не прибула і її представник, в судових засіданнях, в яких приймала участь, заявляла про можливість розгляду справи без участі відповідача.
За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
20.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №119730020, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у вигляді кредитного ліміту в розмірі 22000,00 грн. Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV8R55S (а. п. 22-27).
У цей же день ОСОБА_1 ознайомилася з паспортом споживчого кредиту продукту «Смарт», який є додатком до договору № 119730020 від 20.06.2021 р. (а.п. 20-21).
В довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначаються анкетні дані позичальника ОСОБА_1 , а саме: позичальник - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_4 виданий Роменським МВ УДСМ України від 17.09.2014, договір № 119730020 від 20.06.2021 р., сума кредиту - 22000,00 грн., строк кредитування - 30, процентна ставка - 1,700% в день, електронна адреса, номер телефону - НОМЕР_3 на який було відправлено заявку на кредит 20.06.2021 року, о 22:12, договір відправлено позичальнику 20.06.2021 року та електронний підпис, створений за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV8R55S, ідентифікатор відправлено позичальнику на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , 20.06.2021 р. 22:17:08, грошові кошти перераховано 20.06.2021 р. 22:17:18 (а.п. 28).
В Заявці на отримання грошових коштів зазначено: п.і.п. - ОСОБА_1 , мається номер договору оферти - 119730020, дату укладення договору вказано 20.06.2021 року. Сума кредиту визначена 22000, строк кредиту 30. В персональній інформації вказані дані про номер телефону ОСОБА_1 , наявність електронної пошти, дату народження, номер та серію паспорта, ким і коли виданий, РНОКПП, адреса місця проживання та реєстрації і номер картки № НОМЕР_5 (а.п. 29).
Згідно платіжного доручення від 20 червня 2021 рок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 22 000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_5 . Отримувачем у платіжному дорученні вказана ОСОБА_1 . Призначенням платежу зазначено переказ коштів згідно договору № 119730020 від 20.06.2021, ОСОБА_1 … для зарахування на картку № 5168-74XX-XXXX-8339 (а. п. 30).
З довідки №07/2024 виданої відповідно до договору №1336 від 26.09.2013 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та АТ КБ «Приват Банк» вбачається, що було здійснено за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і1999504645, і21205469823 успішні платежі через платіжний сервіс LigPay Приват Банк на картки клієнтів, з них картка за № НОМЕР_6 , сума операції - 22 000,00, SD-платежу 1682737390, дата проведення операції - 20.06.2021 (а.п. 46-48).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №119730020 від 20.06.2021 року, вбачається що сума заборгованості відповідача за період з 20.06.2021 по 21.09.2021 складає 59 026,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість по основному боргу, 37 026,00 грн. - заборгованість по відсоткам. В 5 колонці «Проценти сплачено» в графі «Дата»: 20.07.2021 - вказано 2112. Розрахунок підписаний директором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.п.83-85).
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01. Пунктом 2.1. Договору передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Відповідно до п.п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також право вимоги, які виникають у майбутньому (а.п. 94-100).
28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін (а.п. 45).
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (а.п. 50-56).
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. Пунктом 1.2. Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма реєстру наведена в Додатку №1 до цього договору. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (а.п. 49).
21.09.2021 на виконання п. 2.1. Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» складено та підписано Реєстр прав вимоги №152 за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до якого до ТОВ “Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №119730020 від 20.06.2021 р. на загальну суму 59 026,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість по основному боргу, 37 026,00 грн. - заборгованість по відсоткам (а.п.72-74).
Згідно з Реєстром боржників від 21.09.2021 до Договору факторингу №28/1118-01, до ТОВ “Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 119730020 від 20.06.2021 р. у сумі 59 026,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість по основному боргу, 37 026,00 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с. 72-74).
05.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу №05/0820-01 зі строком дії до 04.08.2021 року (а.с. 127-132).
Згідно укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" додаткових угод №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, строк дії договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, було продовжено до 31.12.2024 року включно, всі інші умови залишились без змін (а.с.82,142).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №119730020 від 20.06.2021 року сума заборгованості відповідача за період з 21.09.2021 по 30.05.2023 складає 87 362,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість по основному боргу, 65 362,00 грн. - заборгованість по відсоткам (а.п.140-141).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" отримало право вимоги до відповідача (зазначений під номером 9104) за кредитним договором №119730020 від 20.06.2021 року на загальну суму 87362,00 гривень, з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість по основному боргу, 65362,00 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с.75-77).
17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу №17/07/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 117-123).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №28/1118-01, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" отримало право вимоги до відповідача (зазначений під номером 207) за кредитним договором №119730020 від 20.06.2021 року на загальну суму 87362,00 гривень, з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість по основному боргу, 65362,00 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с.86-88).
Позивачем надано Виписку з особового рахунку за кредитним договором № №119730020 від 20.06.2021 за підписом директора ТОВ «ФК «Ейс» з якої вбачається, що станом на 24.07.2024 року загальна заборгованість складає 87362,00 грн. з яких: - 22 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; - 65362,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами (а.с. 92).
Відповідно акту приймання-передачі, до договору факторингу № 17/07/24 від 17.07.2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передав, а ТОВ «ФК «Ейс» прийняв реєстр боржників кількістю 1000 (а.с.93).
Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу кредитного зобов'язання, які регулюються нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до положень ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши письмові доводи сторін, дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов в цілому обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.
На переконання суду укладення договору підтверджено тим що в Заявці на отримання коштів вказані всі необхідні дані відповідача, в тому числі номер її картки та телефону. При цьому позивачем надано належний доказ підтвердження перерахування кредиту в сумі 22000 грн. ОСОБА_1 - платіжне доручення.
В той же час відповідач не спростував перерахування коштів в сумі 22000 грн., оскільки доказів цьому не надав, хоча надання такого доказу не становить взагалі ніякої складності, так як в електронному банку можна самостійно роздрукувати дані про рух коштів за певний період. Натомість представник відповідача, на запитання суду повідомив що не може дати відповіді, чи отримувала ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок чи не отримувала.
Окремим, самодостатнім доказом того, що відповідач укладала договір є та обставина, що вона сплачувала відсотки за кредитом, тобто вона виконувала умови передбачені кредитним договором.
Отже суд вважає доведеним що між ОСОБА_1 та TOВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір
Умовами укладеного між TOВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору №119730020 про надання кредиту від 20.06.2021 року було передбачено надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 22 000,00 грн. строком на 30 днів. Згідно з п.1.9.1, виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору (30 днів) нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 116,80 (сто шістнадцять цілих вісім десятих) процентів річних, що становить 0,32 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. П. 1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 468,10 (чотириста шістдесят вісім цілих одна десята) процентів річних, що становить 1,28 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті
20.07.2021 у відповідності до п. 1.8. Договору ОСОБА_1 здійснила оплату всіх фактично нарахованих процентів. Надалі ОСОБА_1 не виконала зобов'язання за Кредитним договором та не сплатила всі фактично нараховані відсотки станом на останній день Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене, відповідно до п. 1.9.3. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене, сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
Оскільки, ОСОБА_1 не виконувала умови договору подальше нарахування, починаючи з 20.08.2021 відбувалось відповідно до п. 1.12.2 Договору: «з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним».
Відповідно до п. 1.12.1 зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду. Строк Дисконтного періоду сплив 20.08.2021 року.
Відтак, при укладенні договору сторонами було визначено сплату процентів за користування кредитом та їх розмір.
Визначені сторонами договору умови є обов'язковими до врахування.
Відповідач ОСОБА_1 частково виконувала свої зобов'язання, що вказує на те, що вона фактично прийняла обумовлені у договорі умови кредитування.
28.11.2018 року між TOВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ФК «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01. Відповідно до якого до ТОВ “Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №119730020 від 20.06.2021 р. на загальну суму 59 026,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість по основному боргу, 37 026,00 грн. - заборгованість по відсоткам. Згідно укладених між TOВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ФК «Таліон Плюс» додаткових угод, строк дії договору факторингу було продовжено до 31.12.2022 року включно, всі інші умови залишились без змін.
05.08.2020 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до якого до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №119730020 від 20.06.2021 р. на загальну суму 87362,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість по основному боргу, 65362,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Згідно укладених між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" додаткових угод, строк дії договору факторингу було продовжено до 31.12.2024 року включно, всі інші умови залишились без змін.
17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу №17/07/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №119730020 від 20.06.2021 р. на загальну суму 87362,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість по основному боргу, 65362,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Таким чином, позивач є належним кредитором та отримав дійсне право вимоги за кредитним договором № 119730020 від 20.06.2021. Дані обставини та докази спростовують доводи відповідача про те, що позивач не набув права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки вказані права вимоги були передані (відступлені) від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 21.09.2021, тобто після укладення Кредитного договору 20.06.2021 та виникнення заборгованості у липні 2021 року, які позивач набув у липні 2024 року. А сам лише факт укладення Договору факторингу між первісним кредитором та ТОВ “Таліон Плюс» в 2018 році не спростовує даних обставин, оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Виникнення права вимоги до ОСОБА_1 у ТОВ «ФК «ЕЙС» вказаної заборгованості, в тому числі і заборгованості за нарахованими ТОВ «Таліон Плюс» процентами за період з 21.09.2021 по 30.05.2023 у розмірі 65 362,00 грн., ТОВ «ФК «ЕЙС» обґрунтовувало умовами договору факторингу №28/1118-01, укладеного між TOВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон плюс".
Метою укладення договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення на користь фактора права грошової вимоги до боржника/боржників, такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги.
Умовами укладеного між TOВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон плюс" договору факторингу №28/1118-01 від 25.09.2023 року не передбачено права фактора нараховувати боржникам проценти за користування кредитом на підставі кредитного договору.
З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» в частині стягнення заборгованості за нараховані ТОВ «Таліон Плюс» відсотки за період з 21.09.2021 по 30.05.2023 у розмірі 65 362,00 грн.
Таким чином, дослідивши надані суду докази, матеріали справи, відзив, відповідь на відзив, заперечення представника відповідача, додаткові пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за укладеним кредитним договором в сумі 59026 грн. 00 коп., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 37026,00 грн. - заборгованість за відсотками, яка існувала на час переходу прав вимоги від TOВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ФК «Таліон Плюс».
Щодо застосування строку позовної давності, про що заявляв представник відповідача, суд погоджується з доводами представника позивача що строк позовної давності слід рахувати не з часу укладення договору, а зі спливу 90 днів після закінчення дисконтного періоду Крім цього суд вважає слушним доводи позивача щодо застосування строку позовної давності в період воєнного стану.
Вирішуючи вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд вважає, що витрати в розмірі 7000 грн. є значно завищеними, оскільки з приводу розгляду таких позовів в Україні вже склалася стала судова практика, а тому адвокат при складанні позову та зібранні доказів не міг витрати скільки часу, який міг би коштувати 7000 грн. Крім того, суд зауважує, що судом було визнано явку представника позивача в судове засідання обов'язковою з наданням особистих пояснень по суті заявлених позовних вимог, про що повідомлено останнього. Але позивач не забезпечив явку свого представника в судове засідання. В зв'язку з вказаним, вимога позивача є частково доведеною, що призводить до часткового задоволення позову.
За таких обставин розмір судових втрат на правничу допомогу, які суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача становить 3000 грн. та 1636,57 грн. сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви, що є пропорційним сумі задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-
Позов Тараненка Артема Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 119730020 від 20.06.2021 року у розмірі 59026 грн. 00 коп. (п'ятдесят дев'ять тисяч двадцять шість гривень 00 копійок), 1636 грн. 57 коп. (одна тисяча шістсот тридцять шість гривень 57 копійок) судового збору та 3000 (три тисячі) гривень на витрати на професійну правничу допомогу.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 5 вересня 2025 року.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга