Справа № 695/1844/25
Провадження № 2/697/730/2025
04 вересня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю секретаря судового засідання - Васянович Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі також - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування позову зазначили, що 27.11.2021 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з транспортним засобом «Opel», д.н.з. НОМЕР_2 .
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР1909912.
Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови суду відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулася потерпіла особа та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти.
На підставі вищезазначеного страхового акту ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 48 560,00 грн.
Згідно з ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
За загальним правилом, згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно зі ст. 38.1.1. Закону України ОСЦПВВНТЗ, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оскільки, відповідно до постанови суду водій забезпеченого транспортного засобу перебував у стані алкогольного сп'яніння, то у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму до водія.
З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 48 560,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.77).
09.07.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гончарука А.В. надійшла заява з проханням застосувати до спірних правовідносин положення ст.ст. 256-257, 267 ЦК України. З урахуванням спливу терміну позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, просить відмовити у задоволенні позову. На підставі п. 8 ст. 141 ЦПК України, просить надати додатковий строк на підтвердження та належне обгрунтування стороною відповідача понесених відповідачем витрат на отримання правничої (правової) допомоги (а.с.82).
10.07.2025 від представника ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» надійшло заперечення на клопотання (заяву) в якому пояснили, що строк позовної давності при регресі починає обчислюватися з того моменту, коли страховик виплатив відшкодування. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 10.01.2019 у справі № 200/13392/13-ц. Позивач виплатив страхове відшкодування 30.12.2021, отже строк позовної давності закінчується 30.12.2024. Проте, у зв'язку з військовою агресією рф проти України до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, Указом від 6 лютого 2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-ІХ, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-ІХ, та Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб - у позивача не було можливості направити позовну заяву у строки встановлені ЦПК України. Відповідно до п. 19 Прикінцевих положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Отже, вважають, що строки позовної давності продовжені у зв'язку з п. 19 Прикінцевих положень ЦК України, а отже строки позовної давності не було пропущено. Таким чином, загальний строк позовної давності, встановлений в ст. 257 ЦК України, продовжується на весь строк дії воєнного стану автоматично, незалежно від причин такого пропуску. Просять суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.85-86).
Представник позивача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в судове засідання не з'явився, в позовній заяві містись клопотання про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с.13).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, свої інтереси уповноважив представляти адвоката Гончарука А.В.
Представник відповідача - адвокат Гончарук А.В. у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням проводити розгляд справи за відсутності сторони відповідача, заявлені вимоги відповідач не визнає, в задоволенні позову просить відмовити повністю згідно попереднього обгрунтування викладеного у раніше поданому клопотанні щодо застосування строків позовної давності (а.с.90).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 27.11.2021 о 19 год. 50 хв. в м. Каневі на перехресті вулиць Енергетиків та 1-го Травня, керував транспортним засобом - автомобілем Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , та під час керування не вибрав безпечної швидкості, не дотримався дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1, 13.1 ПДР України.
Крім того, ОСОБА_1 27.11.2021 о 19 год. 50 хв. в м. Каневі на перехресті вулиць Енергетиків та 1-го Травня, керував транспортним засобом - автомобілем Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 697/2586/21 від 16.12.2021, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП на накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (а.с.16-17).
Дана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 29.12.2021.
Власником автомобіля Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.22).
Цивільно-правова відповідальність потерпілого ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна», що підтверджується полісом № АР/4879310/2410/21 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 07.04.2021, строк дії з 08.04.2021 по 07.04.2022 включно (а.с.23).
ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до пояснень потерпілого щодо події (ОСЦВП), він, ОСОБА_2 , під'їхав до перехрестя вулиць Енергетиків - 1 Травня, зупинився, пропускаючи автомобіль, включив поворот, аж раптом відчув удар в задню частину автомобіля. Сталося ДТП (а.с.20-21).
В акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) зазначено обсяг та характер пошкоджень автомобіля потерпілого ОСОБА_3 Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.24-25).
Відповідно до ремонтної калькуляції № 21-0492049 від 15.12.2021, розраховано вартість деталей та відновлювального ремонту автомобіля Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 90 426,42 грн. (а.с.45-50).
З заяви щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування № 21-492049 від 29.11.2021 вбачається, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та потерпілий ОСОБА_2 дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, який складає 48 560,00 грн. (а.с.53).
ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» розраховано страхове відшкодування та складено страховий акт № 210000492049 від 28.12.2021 (а.с.54, 56).
На підставі страхового акту № 210000492049 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 48 560,00 грн. (а.с.57).
Відповідно до Полісу № АР/1909912 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.06.2021, цивільно-правова відповідальність водія була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ОСОБА_4 , забезпечений транспортний засіб Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , строк дії з 25.06.2021 до 24.06.2022, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 130 000,00 грн., франшиза 2 600,00 грн. (а.с.58).
З претензії про відшкодування шкоди в порядку регресу № 14870/ІНС від 13.06.2024 вбачається, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до ОСОБА_1 з проханням перерахувати 48 560,00 грн. завданих збитків та зазначили реквізити для сплати коштів (а.с.61-62).
Дана претензія залишена без реагування та кошти не сплачені.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступних мотивів.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до абз. 1 п. 4 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Частиною першої статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Крім того, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (чинний на момент спірних правовідносин) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 вказаного Закону (чинного на момент спірних правовідносин) встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV чинного на момент спірних правовідносин).
Страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV чинного на момент спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV (чинного на момент спірних правовідносин), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на момент спірних правовідносин), у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування» (чинній на момент спірних правовідносин), договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Системний аналіз наведених положень Закону № 1961-IV та ЦК України дає підстави для висновку, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема, на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (пункт 149 постанови від 14.12.2021 Великої Палати Верховного Суду у справі № 147/66/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов».
Статтею 108 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право страховика подати регресний позов до страхувальника регламентовано положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2020 року, справа № 199/1100/19.
Відповідно до п.п. а) п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Верховний Суд у постанові від 24.03.2021 у справі № 523/3212/19 (провадження №61-12680св20) прийшов до правового висновку, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 697/2586/21 від 16.12.2021 встановлено, що ОСОБА_1 під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Зважаючи на ту обставину, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення ПДР відповідачем, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, страховик, який здійснив страхове відшкодування, згідно ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», наділений правом щодо подання регресного позову.
З огляду на зазначене вище, суд вважає доведеним, що у зв'язку з проведенням страхової виплати за Полісом № АР/1909912 від 23.06.2021, та у зв'язку з вчиненням ОСОБА_1 розглядуваної ДТП в стані алкогольного сп'яніння, до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» перейшло право регресної вимоги до відповідача на суму 48 560,00 грн.
Варто зауважити, що розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування потерпілому стороною відповідача в жодній мірі не оспорювався, а тому у суду відсутні будь-які правові підстави ставити під сумнів надані на його обгрунтування докази.
Щодо доводів представника відповідача про пропуск строку позовної давності, суд звертає увагу на таке.
Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 200/13392/13-ц зазначив: «При вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, то з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування».
При суброгації строк позовної давності обчислюється з моменту ДТП, а при регресі - з моменту здійснення відповідної виплати страхового відшкодування.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.
Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).
У даній справі до спірних правовідносин застосовується саме регрес як порядок відшкодування шкоди.
Оскільки страхове відшкодування потерпілій у ДТП особі виплачено ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 30.12.2021, перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати і з вимогою до винуватця ДТП позивач міг звертатися впродовж 3 років.
Позивач звернувся до суду з позовом до винуватця ДТП ОСОБА_1 30.04.2025, тобто поза межами 3-річного строку. Однак, закінчення трирічного строку припадало на 30.12.2024, коли в Україні було введено воєнний стан. Так, у п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який діяв на момент звернення до суду, було визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Законом № 3450-IX від 08 листопада 2023 року вказаний пункт 19 викладений в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Отже, оскільки станом на дату звернення ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з позовом у цій справі (30.04.2025) в Україні діяв воєнний стан і норма закону, яка передбачала дані обставини не скасована, то з огляду на норми статей 256, 257, 258 пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд вважає, що встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки, сплив якої припадав на час дії воєнного стану, була продовжена до закінчення дії воєнного стану. Відтак, звернувшись до суду з даним позовом 30 квітня 2025 року під час дії воєнного стану, позивач не пропустив строк позовної давності.
Судові витрати за правилами ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР021697 від 21.02.2025 (а.с.1).
Оскільки вимоги позивача задоволено повністю, тому з відповідача на користь ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» підлягає стягненню вказана сума судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 48 560,00 грн. (сорок вісім тисяч п'ятсот шістдесят гривень, 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ 24175269; адреса місцезнаходження: вул. Глибочицька, 44, м. Київ, 04050; адреса для листування: вул. Малопідвальна, 10, оф.2, м. Київ, 01001.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий Б . К . Скирда