Справа № 444/3307/25
Провадження № 1-кп/444/363/2025
02 вересня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
номер кримінального провадження №22025140000000081,відомості про якевнесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2025року
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки села Деревня, Жовківського району Львівської області, зареєстрованої та яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України
з участю:
прокурора (в режимі ВКЗ) ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
захисника обвинуваченої (в режимі ВКЗ) ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі ВКЗ в залі суду в місті Жовкві Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 114-1 КК України,
У період з 14.10.2024 по 10.06.2025
ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер
своїх дій і настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України
в умовах воєнного стану і збройної агресії російської федерації проти України, загрози
її національній безпеці, перебуваючи на той час за місцем свого проживання за
адресою: АДРЕСА_1 та
використовуючи власний мобільний телефон марки «Realme UI», модель «RMX 3710»,
ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 та встановленою сім-картою
мобільного оператора «Lifecell» з номером НОМЕР_4 , будучи адміністратором
Viber-каналу «Поліція.Деревня.Боянець.Туринка», маючи права та можливість
поширювати та адмініструвати публікації у вказаному Viber-каналі, поширювала у
ньому повідомлення, а також адмініструвала поширені у каналі повідомлення від
інших учасників каналу, які містять інформацію про дати і місце проведення
військовослужбовцями
ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів з оповіщення людських
мобілізаційних ресурсів, чим перешкоджала законній діяльності Збройних Сил України,
передбаченій Законами України «Про Збройні Сили України», «Про загальну
мобілізацію», Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної
підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, а саме процесу
оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, адже особи, які проінформовані засобами масової інформації або за допомогою мобільних додатків, ухиляються від отримання повісток шляхом залишення місця проживання (реєстрації), уникнення спілкування із представниками
територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що призводить до зменшення кількості мобілізаційних ресурсів (військовозобов'язаних), які прибувають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та можуть бути сплановані до призову під час мобілізації, що у свою чергу ставить під загрозу терміни та обсяги виконання заходів комплектування військово-організаційних структур Збройних Сил України.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Під час досудового розслідування прокурор і обвинувачена ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 29.08.2025 року уклали угоду про визнання винуватості.
Угода підписана сторонами та разом із обвинувальним актом надійшла до суду.
За умовами угоди про визнання винуватості обвинувачена ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнає свою винуватість у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 114-1 КК України та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення і зобов'язується беззастережно визнати пред'явлене їй обвинувачення у судовому провадженні.
Крім того, сторони узгодили, що при затвердженні угоди обвинуваченій ОСОБА_3 буде призначене покарання з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, її сприяння органу досудового розслідування, наявності обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують покарання, за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену від відбування покарання, встановивши іспитовий строк та покласти на неї обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості від 29.08.2025, укладену між ним та обвинуваченою ОСОБА_3 за участі захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 , просив суд таку затвердити.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою винуватість у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю та просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 29.08.2025 року, укладену між нею за участю її захисника, адвоката ОСОБА_5 , та прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_4 .
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості від 29.08.2025 року, укладену між обвинуваченою ОСОБА_3 та прокурором прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , просить суд таку затвердити.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, долучені прокурором під час проведення підготовчого судового засідання, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника обвинуваченого, потерпілого, які не заперечили проти затвердження угоди про визнання винуватості від 29.08.2025 року в даному кримінальному провадженні, суд приходить до висновку.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно із ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
При цьому, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені їй п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачена беззастережно визнала свою вину та надала суду згоду на призначення узгодженого покарання.
Угода про визнання винуватості укладалася за участі захисника, відповідно до вимог ст. 52 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 ,судом не встановлено.
Крім того суд, перевіривши угоду на відповідність вимог КПК України та КК України, прийшов до висновку про відсутність підстав, передбачених для відмови в затвердженні угоди згідно ч. 6, 7 ст. 474 КПК України, умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, а відтак дана угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим за участі захисника обвинуваченого підлягає затвердженню.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 29.08.2025 року про визнання винуватості між обвинуваченою ОСОБА_3 за участю її захисника, адвоката ОСОБА_5 та прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому злочині, а також згоду потерпілого на укладення угоди про визнання винуватості, можливість виправлення підсудної без відбування покарання, суд вважає за можливим звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та застосувати ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, та керуючись статтями 314, 373, 374, 376, 474-475, 476 КПК України,
суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.08.2025 року, укладену між обвинуваченою ОСОБА_3 та прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати виннною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 (п'ять) років обмеження волі.
Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного їй покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 1/один/ рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази, а саме:
- мобільний телефон марки «Realme UI», модель «RMX 3710»,
ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 конфіскувати відповідно до вимог ч. 1 ст. 96-1 КК України.
Роз'яснити обвинуваченій про її обов'язок виконання умов угоди про визнання винуватості та передбачену ст. 389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.
Роз'яснити обвинуваченії про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з часу проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1