Справа №443/444/25
Провадження №1-кп/443/81/25
іменем України
05 вересня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025141130000280 від 19.03.2025, стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городище, Жидачівського району, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України визнається таким, що не має судимості,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 18.02.2025 останній перебував у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а в подальшому, того ж дня, пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами проведення якого, його визнано придатним до військової служби у військовий час, про що комісією складено довідку військово-лікарської комісії № 725/38 від 18.02.2025.
18.02.2025, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що за адресою: АДРЕСА_2 отримав повістку про виклик на 09 год 00 хв 04.03.2025 до вказаного відділу з метою відправлення для проходження військової служби, що підтвердив власноручним підписом.
Проте, ОСОБА_3 , будучи військовозобов'язаним та придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, умисно не прибув за повісткою на відправку для проходження військової служби 04.03.2025 о 09 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про поважність причин неявки не повідомив, про що 04.03.2025 працівниками центру комплектування складено відповідний акт, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки, та просив кримінальне провадження №12025141130000280 від 19.03.2025 закрити, оскільки відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) №22 від 30.05.2025 ОСОБА_3 з 30.05.2025 призначений на посаду стрільця-санітара 3 відділення охорони 3 взводу охорони 3 роти охорони військової частини НОМЕР_1 .
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора про звільнення його від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження №12025141130000280 від 19.03.2025.
Суд, заслухавши думку учасників, оглянувши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ч.1 ст.285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).
Звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст. 48 КК України це право, а не обов'язок суду. А застосування ст. 48 КК України є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку, що виправлення особи яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
Статтею 48 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила. При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування ст. 48 КК України, необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі №161/1390/19 (провадження № 51-5089км19) особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
Згідно із правовим висновком, викладеним у Постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 161/1390/19 зі змісту положень ст.48 КК України слідує те, що особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки. Однак, для визнання того, що на час розгляду справи в суді обстановка змінилася, суду необхідно встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення злочину, а й те, в чому полягає її зміна на час розгляду справи, та навести в судовому рішенні конкретні дані, які свідчили б про зміну обстановки та втрату діянням чи особою суспільної небезпечності. Таким чином, для застосування положень ст.48 КК України суду належить встановити, як факт вчинення особою злочину, так і обставини, які свідчать про можливість звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки за конкретних відповідних підстав.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст.48 КК України у разі, коли у зв'язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Судом встановлено, що відповідно до листа ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 19.06.2025, ОСОБА_3 призваний на військову службу за загальною мобілізацією у ЗСУ 30.05.2025 у військову часину НОМЕР_1 , що також підтверджується поіменним списком військовозобовязаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ) і відправлені у складі команди « НОМЕР_1 »..
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) №22 від 30.05.2025, ОСОБА_3 з 30.05.2025 призначено на посаду стрільця-санітара 3 відділення охорони 3 взводу охорони 3 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 100915А.
Відповідно до відпускного квитка №89 від 29.08.2025, єфрейтора ОСОБА_3 звільнено у частину щорічної основної відпустки терміном на 15 календарних діб та 2 доби на дорогу з 30.08.2025 по 15.09.2025.
Отже, з моменту прийняття на військову службу, ОСОБА_3 набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу, та розпочав виконання військового обов'язку проходження військової служби.
З огляду на вищенаведене, з врахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, який є нетяжким злочином, позитивних даних про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, та на момент розгляду справи, внаслідок зміни обстановки вчинене обвинуваченим діяння втратило суспільну небезпечність, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 після надходження обвинувального акту до суду, добровільно мобілізувався до лав Збройних сил України, наразі проходить військову службу.
За такого, вчинене обвинуваченим діяння втратило суспільну небезпечність.
Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про те, що обстановка, яка оточувала обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення.
У результаті таких змін, на думку суду, втрачається доцільність застосування до обвинуваченого заходів кримінально-правового впливу.
Згідно з вимогами ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частинами 1, 4 ст.286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованим клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження і приходить до висновку про те, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, відтак, кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 підлягає закриттю.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовано.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.48 КК України, ст.ст. 284, 285, 286 КПК України, суд,
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження №12025141130000280 від 19.03.2025 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Речові докази: оригінали документів справи на військовозобов'язаного ОСОБА_3 , вилучені на підставі ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.03.2025 у справі № 456/1571/25, у ІНФОРМАЦІЯ_6 на дев'ятнадцяти аркушах, а саме:
повістка на відправку ОСОБА_3 на 1 арк.;
корінець про отримання повістки ОСОБА_3 на 1 арк.;
поіменний список військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправлення у складі команди « НОМЕР_2 » від 04.03.2025 №1130 на 2 арк.;
довідка військово-лікарської комісії № 725/38 від 18.02.2025 на 1 арк.;
світлокопія картки обстеження та медичного огляду (уточнення облікових даних) на солдата ОСОБА_3 від 18.02.2025 на 1 арк.;
світлокопія рентгенографії ОСОБА_3 від 18.02.2025 на 1 арк.;
світлокопія паспорта громадянина України ОСОБА_3 та витягу з РЕЗЕРВ+ на 1 арк.;
світлокопія військового квитка НОМЕР_3 виданого на ім'я ОСОБА_3 на 3 арк.;
облікова картка на солдата ОСОБА_3 від 20.02.2018 на 1 арк.;
світлокопія журналу реєстрації (обліку) відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_4 та 6 арк.
акт про неявку ОСОБА_3 за повісткою від 04.03.2025 на 1 арк.;
які відповідно до постанови про визнання речових доказів та долучення до матеріалів провадження від 22.03.2025 визнано речовими доказами та зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12025141130000280 від 19.03.2025 - повернути у ІНФОРМАЦІЯ_7 за належністю.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 05.09.2025 о 14:15 год.
Повний текст ухвали складено 05.09.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1