Справа № 361/590/25
Провадження № 2/361/182/25
04.09.2025
(ЗАОЧНЕ)
04 вересня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н.М., за участю секретаря судових засідань Охріменко Є.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», Кредитодавець) через систему «Електронний суд» подало зазначений позов.
В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 18 серпня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1257-5746 (далі - Кредитний договір).
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 3 500 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів;, знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Кредитодавець, через партнера Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний ним в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів через систему платежів LiqPay, чим виконав свої зобов'язання за Кредитним договором своєчасно та в повному обсязі.
У свою чергу ОСОБА_1 порушив умови Кредитного договору, кредит не повернув, не виконав у повному обсязі всі інші грошові зобов'язання перед Кредитодавцем, навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами цього договору.
Станом на 18 грудня 2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 34 705 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 3 500 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 31 205 грн.
Проте, Кредитодавець прийняв рішення про застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 17 255 грн за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 17 450 грн.
Таким чином, Кредитодавець у цьому позові просить стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину у розмірі 17 450 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 3 500 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 13 950 грн.
Позивач указував, що не заперечує проти заочного розгляду справи, поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи, судові витрати, які пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Як вбачається із Довідок про доставку електронного документа до Електронного кабінету позивача, його представника копія ухвали про відкриття провадження доставлена 23 січня 2025 року.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження у справі, враховуючи, що копію позовної заяви направив ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до подачі цього позову.
Як вбачається із довідки Акціонерного товариства «Укрпошта» ф. 20 ухвала про відкриття провадження, яка направлялась відповідачу за адресою місця його реєстрації, повернута до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Близькі за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.
Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідач не використав право подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Суд встановив, що 18 серпня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1257-5746.
Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору Кредитодавець відкрив кредитну лінію для Позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності, для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (п. 3.1 Кредитного договору), Для укладання цього Договору, у порядку встановленому Правилами, Позичальник надає Кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати Кредит, шляхом заповнення на веб-сайті Кредитодавця усіх граф відповідної форми (п. 3.2 Кредитного договору).
Укладаючи договір Кредитодавець та Позичальник визнають усі документи (у тому числі Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаними власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (п. 3.10 Кредитного договору).
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту - 3 500 грн, дата надання/видачі кредиту: 18 серпня 2023 року.
Згідно з п. 4.6 Кредитного договору Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
Пунктом п. 4.7 Кредитного договору встановлено, що плата за видачу Кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користування Кредитом - фіксована.
Як вбачається із п. п. 4.8, 4.10, 4.12, 10.1 Кредитного договору строк кредитування становить 300 днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику, визначена дата повернення (виплати) кредиту - 12 червня 2024 року; базовий період - 14 днів, знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Відповідно до п. 4.14 Кредитного договору орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 35 000 грн та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом.
Згідно з п. 5.1 Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у п. 4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах.
Відповідно до п. 11.1, п. 11.3.1 Кредитного договору Позичальник підтвердив, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Позичальник підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті Кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Позичальнику надано одноразовий ідентифікатор A7155, для підписання Кредитного договору від 18 серпня 2023 року № 1257-5746, підтвердження ознайомлення з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача.
У розділі 12 Кредитного договору Позичальник зазначив номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Як вбачається із довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахування коштів за Кредитним договором від 18 серпня 2023 року № 1257-5746 у розмірі 3 500 грн на платіжну карту НОМЕР_1 здійснено 18 серпня 2023 року через систему платежів LiqPay, платіж № 2353632261.
Відповідно до листа Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» через систему платежів LiqPay перераховані кошти ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на підставі договору від 02 грудня 2019 року за платежами, зокрема № 2353632261, 18 серпня 2023 року, у сумі 3 500 грн на платіжну карту НОМЕР_1 .
Станом на 18 грудня 2024 року заборгованість за Кредитним договором від 18 серпня 2023 року № 1257-5746 становить 34 705 грн, з яких основний борг - 3 500 грн, залишок відсотків - 31 205 грн.
У позовній заяві Кредитодавець повідомив, що прийняв рішення про застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 17 255 грн за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 17 450 грн.
Просив суд стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину у розмірі 17 450 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 3 500 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 13 950 грн.
Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Укладення електронного договору повинно відбуватися шляхом підписання його електронним підписом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).
Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.
У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
Враховуючи, що фактично отримані та використані кошти відповідно до умов Кредитного договору від 18 серпня 2023 року № 1257-5746 у добровільному порядку ОСОБА_1 не повернув, розмір заборгованості не спростував, а позивач належними доказами підтвердив наявність у відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10 січня 2025 року № 44767.
Таким чином, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором від 18 серпня 2023 року № 1257-5746 у розмірі 17 450 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 3 500 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 13 950 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, місце знаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 04 вересня 2025 року.
Суддя Н.М. Гізатуліна