Справа № 361/11091/24
Провадження № 2/361/5839/24
04.09.2025
(ЗАОЧНЕ)
04 вересня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Гізатуліної Н.М., за участю секретаря судових засідань Охріменко Є.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі - АТ «ПУМБ», Банк) через систему «Електронний суд» подало зазначений позов.
В обґрунтування позовних вимог вказувало, що між ним та ОСОБА_1 укладені кредитні договори від 11 березня 2019 року № 2001262997901, за яким видано кредит у сумі 29 145 грн, та від 11 листопада 2020 року № 1001730819901, за яким видано кредит у сумі 43 525,64 грн.
Відповідач не виконує кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. У зв'язку з чим станом на 09 вересня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 90 950,12 грн, з яких:
за кредитним договором від 11 березня 2019 року № 2001262997901 - 43 838,80 грн, з них: 24 144,02 грн - заборгованість за кредитом; 24 144,02 грн - заборгованість за процентами; 0 грн - заборгованість за комісією;
за кредитним договором від 11 листопада 2020 року № 1001730819901- 47 111,32 грн, з них: 29 502,59 грн - заборгованість за кредитом; 6,13 грн - заборгованість процентами; 17 602,60 грн - заборгованість за комісією.
Банк направив письмові вимоги відповідачу, однак у наданий строк заборгованість ним погашена не була.
Вважає, що строки позовної давності дотримано, оскільки хоча кредитні договори укладено між сторонами 11 березня 2019 року та 11 листопада 2020 року, однак відповідач погашав кредитну заборгованість та користувався і здійснював платежі кредитною карткою, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по його рахунку.
На підставі викладеного, АТ «ПУМБ» просило суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 90 950,12 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Як вбачається із Довідок про доставку електронного документа до Електронного кабінету позивача, його представника копія зазначеної ухвали доставлена 08 листопада 2024 року.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження у справі, враховуючи, що копію позовної заяви направив до подачі цього позову АТ «ПУМБ», проте направлена кореспонденція повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Близькі за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.
Крім того, враховуючи, що за даними з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь від 06 листопада 2024 року № 888839) відповідач знятий із місця реєстрації 29 листопада 2022 року, він про розгляд справи повідомлявся шляхом публікації на сайті суду інформації про відкриття провадження у цій справі.
Позивач, його представник до суду додаткових заяв, пояснень не подавали, відповідач не використав право подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Суд встановив, що 10 листопада 2020 року ОСОБА_1 власноручно підписав заяву № 1001730819901 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО) та беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію на укладення ДКБО, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ».
У заяві про приєднання до ДКБО зазначено, що відповідач просить банк надати йому споживчий кредит на суму 43 525,64 грн строком на 48 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 1,99 %, розмір процентної ставки - 0,01%, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача вказаний у п. 9 цієї заяви.
Як вбачається із графіку платежів схема повернення кредиту - ануїтетна, платіжні періоди з 11 листопада 2020 року до 11 листопада 2024 року, дата платежу до 11 числа кожного календарного місяця, сума платежу щомісяця - 1 773,13 грн, останній платіж - 1 772,84 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 866,16 грн щомісяця.
Підписуючи заяву ОСОБА_1 підтвердив, що заява має новаційний характер, і в результаті приєднання до ДКБО, дія договорів на відкриття та обслуговування карткових рахунків, договорів карткового рахунку, які раніше укладені ним з Банком припиняється на підставі ст. 604 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); він ознайомлений з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодний; всі умови ДКБО йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; до підписання заяви в письмовій формі отримав інформацію згідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
10 листопада 2020 року ОСОБА_1 власноручно підписав паспорт споживчого кредиту.
У матеріалах справи міститься копія Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з 12 серпня 2020 року), затверджена рішенням Правління АТ «ПУМБ» протокол № 818 від 11 серпня 2020 року.
Так, АТ «ПУМБ» відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) оголошує публічну пропозицію на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з метою надання банківських послуг. Пропозиція розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua.
Акцепт цієї Публічної пропозиції (приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з метою надання банківських послуг) здійснюється фізичними особами у місцях надання Банком послуг на підставі ст. 634 ЦК України шляхом оформлення Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з метою надання банківських послуг за умови подання документів і відомостей, необхідних для з'ясування особи, суті діяльності та фінансового стану. Приєднання фізичних осіб до Договору свідчить про повне і безумовне прийняття Публічної пропозиції Банку на укладення Договору в цілому.
Ця Публічна пропозиція, «Умови (параметри) Вкладів» (Додаток № 1), «Умови надання та обслуговування «Автоматичного овердрафту з фіксованою сумою» та «Автоматичного овердрафту» (Додаток № 2), «Умови надання та обслуговування «Кредитної картки з пільговим періодом та сервісом оформлення покупок «У розстрочку» (Додаток № 3), «Умовах надання та обслуговування «Кредитної картки з пільговим періодом та сервісом оформлення покупок «Сплачуйте частинами», що застосовуються для Кредитних карток, які оформлюються одночасно зі Споживчим кредитом на оплату товару, робіт, послуг» (Додаток №4), Тарифи Банку, а також оформлені Клієнтами Заяви на приєднання до Договору разом складають єдиний документ Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Договір вважається укладеним, а умови Публічної пропозиції Акцептованими Клієнтом з моменту оформлення заяви на приєднання до Договору за умови подання Клієнтом документіввідомостей необхідних для з'ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами Договору (п. 2.2.1 Публічної пропозиції).
Дата набрання чинності Договору визначається заявою на приєднання до Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору та/або заявою на приєднання Договору. Місцем укладення Договору є місцезнаходження Банку (відділення або іншого місця надання Банком послуг), в якому оформлюється заява на приєднання до Договору (п. 2.2.2 Публічної пропозиції).
Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.
Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.
Відповідно до п. 5.1.7. передбачено, що клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, що передбачені договором.
Крім того, відповідно до умов Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, передбачено право Банку змінювати клієнту кредитний ліміт.
Згідно з п. 4.3.6.4. ч. 4 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого Кредитного ліміту або закрити Кредитний ліміт взагалі за умови інформування Клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру Кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту новий розмір Кредитного ліміту. У разі незгоди Клієнта із зміненим розміром Кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19. Розділу ІІ цього Договору Клієнт протягом 30 календарних днів повинен звернутися до Банку та особисто подати відповідну письмову заяву.
Згідно з платіжною інструкцією від 11 листопада 2020 року № TR.45413231.72826.2464 АТ «ПУМБ» перерахував 43 525,64 грн на розрахунковий рахунок відповідача, призначення платежу: надання кредитних коштів відповідно до кредитного договору від 10 листопада 2020 року № 1001730819901, ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором 11 листопада 2020 року № 1001730819901 станом на 09 вересня 2024 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 47 111,32 грн, з них: 29 502,59 грн - заборгованість за кредитом; 6,13грн - заборгованість за процентами; 17 602,60 грн - заборгованість за комісією.
Крім цього, Банком надано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 з 10 листопада 2020 року до 09 вересня 2024 року, яка підтверджує отримання та користування кредитними коштами.
11 березня 2019 року ОСОБА_1 власноручно підписав заяву № 2001262997901 на приєднання до ДКБО, відповідно до умов якої на його ім'я Банк відкрив поточний рахунок у гривнях, надав йому кредитну картку НОМЕР_1 , із кредитним лімітом у розмірі 30 000 грн.
Підписуючи заяву ОСОБА_1 підтвердив, що у повному обсязі ознайомлений із інформацією про умови кредитування.
Крім того, власноручним підписом ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився із паспортом споживного кредиту.
У матеріалах справи міститься копія Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з 06 квітня 2018 року), затверджена рішенням Правління ПАТ «ПУМБ» протокол № 694 від 06 березня 2018 року.
Як вбачається із довідки про збільшення кредитного ліміту за договором від 11 березня 2019 року № 2001262997901, боржник ОСОБА_1 , кредитний ліміт 11 березня 2019 року встановлений у розмірі 30 000 грн, кредитний ліміт збільшено 11 липня 2019 року до 35 000 грн, 20 листопада 2019 року до 40 000 грн, 27 лютого 2022 року зменшений до 24 145 грн, а 03 березня 2022 року до 24 145 грн.
Станом на 09 вересня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 11 березня 2019 року № 2001262997901 становить 43 838,80 грн, з них: 24 144,02 грн - заборгованість за кредитом; 19 694,78 грн - заборгованість процентами; 0 грн - заборгованість за комісією, що підтверджується відповідним розрахунком.
Відповідно до наданої АТ «ПУМБ» виписки з особового рахунку ОСОБА_1 з 11 березня 2019 року до 09 вересня 2024 року встановлено, отримання та користувалася кредитними коштами.
09 вересня 2024 року за Вх. № КНО-44.2.2/555 Банк направив ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про погашення заборгованості у розмірі 90 950,12 UAH, а саме: за договором № 1001730819901 (рахунок IBAN НОМЕР_2 ) на суму 47 111,32 грн; за договором № 2001262997901 (рахунок IBAN НОМЕР_3 ) на суму 43 838,80 грн, протягом тридцяти днів з моменту отримання листа, однак, вимога залишена без виконання.
Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачкою взятих на себе кредитних зобов'язань.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
З огляду на ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).
Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.
У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
Враховуючи, що фактично отримані та використані кошти відповідно до умов договору у добровільному порядку ОСОБА_1 не повернув, розмір заборгованості не спростував, а позивач належними доказами підтвердив наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотків.
Щодо стягнення комісії за договором від 10 листопада 2020 року № 1001730819901
В пункті 5.7.3 Розділу ІІ Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, передбачено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за Споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо Споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в Заяві на приєднання до Договору, від початкової (наданої) суми Споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій частині 5 Розділу ІІ цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору позивач нарахував комісію у сумі 17 602,60 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанова Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.
Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20, від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21.
Крім того, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, зауважив, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи викладене, умова договору від 10 листопада 2020 року № 1001730819901 щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов у частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 17 602,60 грн за договором від 10 листопада 2020 року № 1001730819901 задоволенню не підлягає.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
АТ «ПУМБ» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 22 жовтня 2024 року № 129.
Таким чином, із відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 962,14 грн (2 422,40*81%).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 283 ЦПК України,
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість у сумі 73 347 (сімдесят три тисячі триста сорок сім) гривень 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» витрати зі сплати судового збору у сумі 1 962 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) гривні 14 коп.
У решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ЄДРПОУ 14282829, місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складений 04 вересня 2025 року.
Суддя Н.М. Гізатуліна