Справа № 355/1697/25
Провадження № 2/355/1001/25
05 вересня 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
судді Цирулевської М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Старенької С. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
06 серпня 2025 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2025 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.
З метою визначення територіальної підсудності справи судом направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки. З Відповіді № 1646066 від 07.08.2025 встановлені дані щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , що відноситься до територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області.
У поданій позовній заяві позивачка, ОСОБА_1 , просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, ОСОБА_2 .
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з відповідачем по справі перебуває в шлюбі з 08 листопада 2019 року. Від шлюбу мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За доводами позовної заяви, подружні відносини між позивачем з відповідачем фактично розірвані, спільного господарства сторони не ведуть, шлюб має формальний характер. У сторін зовсім різні погляди на життя, за характером вони не сходяться, що суперечить подальшому сумісному проживанню. Позивач стверджує у позовній заяві, що її рішення про розірвання шлюбу є усвідомленим, добровільним та безпосередньо пов'язаним з подальшим припиненням подальшого подружнього життя. Надання строку на примирення не потрібне.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить розгляд справи проводити у її відсутність.
Крім того, разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 11.08.2025 відкрито провадження у цій цивільній справі, постановлено здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 05.09.2025.
14.08.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до нього про розірвання шлюбу за його відсутності. В означеній заяві відповідач вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення. Відводів немає.
У судове засідання 05.09.2025 сторони не з'явилися.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає та виснує таке.
Судом встановлено, що 08 листопада 2019 року між сторонами зареєстровано шлюб (актовий запис № 2815), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.11.2019, виданим Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
У шлюбі народилися дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Згідно із ч. 2 ст. 36 Сімейного кодексу України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя про його розірвання на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України).
Згідно із ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, що не суперечить завданням держави по охороні сім'ї, передбаченим ст. 51 Конституції України.
Як вбачається із матеріалів справи, сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що спільне проживання з відповідачем є неможливим.
Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли спільне піклування дружини та чоловіка про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинилось, подальше збереження шлюбу є неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивачка наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок, який був сплачений позивачкою при зверненні до суду з позовними вимогами про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 36, 51, 104, 105, 112, 141, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 200, 209, 210, 223, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 08 листопада 2019 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис № 2815, - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження рішення суду може бути також поновлений в разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Дані відносно позивачки:
ОСОБА_1
АДРЕСА_1 .
РНОКПП: НОМЕР_3 .
Дані відносно відповідача:
ОСОБА_2
АДРЕСА_2 .
РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА