05.09.2025
Справа № 482/2172/24
Номер провадження 2/482/460/2025
Іменем України
05 вересня 2025 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря судового засідання Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання та визнання права власності у порядку спадкування за законом, -
22 жовтня 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання та визнання права власності у порядку спадкування за законом.
У позовній заяві представник позивача посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 . Після його смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,25га для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд; приміщення магазину по АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,0082га для обслуговування нежитлової будівлі, магазину; земельна ділянка площею 1,86га для ведення особистого селянського господарства.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла позивач. Звернувшись до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Філіпенка Д.В. з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 позивача було повідомлено, що спадкоємцем за законом першої черги після його смерті, крім неї, є його донька ОСОБА_2 , 1987 року народження, так як згідно довідки виданої виконкомом Новоодеської міської ради вона була зареєстрована разом зі спадкодавцем на день його смерті по АДРЕСА_1 .
Позивач вважає, що право на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає судовому захисту з наступних підстав.
ОСОБА_2 (в розумінні ст. 1268 ЦК України) не може вважатись такою, що прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , так як вона не проживала постійно з ним на час відкриття спадщини. ОСОБА_2 тривалий час з 2017 року проживає постійно за кордоном зі своєю сім'єю і на дату смерті спадкодавця також проживала за кордоном.
Оскільки законодавець пов'язує прийняття спадщини із фактом постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, а не з фактом їх реєстрації за однією адресою, тому ОСОБА_2 як такій, що не проживала із спадкодавцем, необхідно було у встановлений законом строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте таку заяву вона не подала, тому спадщину не прийняла.
Отже, оскільки ОСОБА_2 в житловому будинку по АДРЕСА_1 була зареєстрована, проте не проживала, а сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому ОСОБА_2 як спадкоємець не прийняла своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_2 , а отже, не набула права на спадкове майно.
Посилаючись на вищевикладене позивач просила, визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:
житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку площею 0,25га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4824885801:04:059:0009 за адресою АДРЕСА_1 ;
нежитлову будівлю, магазин, яка розташована по АДРЕСА_2 ;
земельну ділянку для площею 0,0082га для обслуговування нежитлової будівлі, магазину, кадастровий номер 4824885800:04:058:0001 за адресою АДРЕСА_2 ;
земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,86га на території Новоодеської міської ради (колишня Троїцька сільська рада), Миколаївського району, Миколаївської області, кадастровий номер 4824885800:02:007:0128.
Відповідач подала до суду заяву у якій позовні вимоги визнала, просила справу розглядати у її відсутність.
Дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши дослідженні у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача та батько відповідача - ОСОБА_3 .
Після його смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,25га для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд; приміщення магазину по АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,0082га для обслуговування нежитлової будівлі, магазину; земельна ділянка площею 1,86га для ведення особистого селянського господарства.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла позивач, подавши відповідну заяву нотаріусу.
Вищевказані обставини підтверджуються копіями: свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , свідоцтвом про шлюб позивача та ОСОБА_2 , свідоцтва про народження відповідача - їх доньки ОСОБА_4 , свідоцтва про шлюб відповідача, правовстановлюючими документами на спірне спадкове майно, які було надано позивачем, та матеріалами спадкової справи №142/2022 відкритої до майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим матеріали спадкової справи містять довідку виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївської області №920/06-20 ід 26.04.2023року надану на запит приватного нотаріуса, згідно якої донька покійного ОСОБА_2 , 1987 року народження, була зареєстрована разом зі спадкодавцем на день його смерті по АДРЕСА_1 .
Проте згідно довідки виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївської області №291 від 13.09.2024 року, на день смерті ОСОБА_3 в будинку по АДРЕСА_3 були зареєстровані:
дружина ОСОБА_1 . 1965 р.н. проживала та продовжує проживати;
донька ОСОБА_2 ,1987р.н. яка не проживає за даною адресою з 2017 року.
Для забезпечення всебічного та повного розгляду справи, усунення можливих сумнівів у обставинах на які посилається позивач, усунення протиріч, усунення сумнівів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав, суд за власною ініціативою витребував у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, інформацію про перетинання державного кордону України у період з 01.01.2017 року по 04.06.2022 року громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 09.08.2004 року.
Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, яка надійшла до суду 16.04.2025 року, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 декілька разів перетинала кордон України з 2017 року, з 24.04.2019 року виїхала за межі України, та на час смерті ОСОБА_2 не поверталася.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Оскільки законодавець пов'язує прийняття спадщини із фактом постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, а не з фактом їх реєстрації за однією адресою, тому ОСОБА_2 як такій, що не проживала із спадкодавцем, необхідно було у встановлений законом строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте таку заяву вона не подала, тому спадщину не прийняла.
Отже, оскільки ОСОБА_2 в житловому будинку по АДРЕСА_1 була зареєстрована, проте не проживала, а сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому ОСОБА_2 як спадкоємець не прийняла своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_2 , а отже, не набула права на спадкове майно.
Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду України від 21.10.2020р. №569/15147/17, від 28.04.2022р. №204/2707/19, від 12.01.2022р. №446/53/16-ц.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Позивач набула права на спадкування, як спадкоємець першої черги, але не може оформити свої спадкові права у зв'язку з оспорюванням та не визнанням її права іншими особами.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
Отже, враховуючи той факт, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 який прийняв спадщину її позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно положень ч.4 ст. 200 та ч.4 ст.206 ЦПК України, суд у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як встановлено судом, визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб..
Суд приходить до висновку, що визнання права власності за позивачем на спадкове майно не порушить прав інших осіб, тому позовні вимоги є обґрунтованими.
За клопотанням представника позивача судові витрати слід віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст. 7, 10, 89, 158, 258, 259, 263-265 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання та визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:
житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку площею 0,25га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4824885801:04:059:0009 за адресою АДРЕСА_1 ;
нежитлову будівлю, магазин, яка розташована по АДРЕСА_2 ;
земельну ділянку для площею 0,0082га для обслуговування нежитлової будівлі, магазину, кадастровий номер 4824885800:04:058:0001 за адресою АДРЕСА_2 ;
земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,86га на території Новоодеської міської ради (колишня Троїцька сільська рада), Миколаївського району, Миколаївської області, кадастровий номер 4824885800:02:007:0128.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: С.А.Сергієнко