05.09.2025
Справа № 482/1876/25
Номер провадження 1-кп/482/193/2025
05 вересня 2025 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025150000000145 від 27.05.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, тимчасово не працюючого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, -
У провадженні Новоодеського районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 22025150000000145 від 27.05.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Ухвалою суду від 26.06.2025 року за цим провадженням було призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Справа підсудна Новоодеському районному суду Миколаївської області. Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. 468-475 КПК України до суду не надходило.
Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги закону.
Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено.
Суд приходить до переконання, що є достатні підстави для призначення цього кримінального провадження до судового розгляду.
Також, суд відповідно до вимог ст. 314 - 1 КПК України з метою забезпечення інформацією, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_4 , а також прийняття рішення про міру покарання вважає за необхідне доручити органу пробації скласти відносно обвинуваченого досудову доповідь.
Крім того прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, наявність яких була встановлена слідчим суддею не змінились, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобігання цим ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що він не збирається переховуватися від суду, вчиняти дії які перешкоджатимуть провадженню, продовжувати чи вчиняти новий злочин тощо та просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 його підзахисний вину визнає та просить визначити йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, проте наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. Посилаючись на вказане просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити і не визначати запобіжний захід.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підозра, як визначено у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, що можна перевірити у судовому розгляді, та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 , тяжкого злочину передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України підтверджується, зокрема обвинувальним актом, направленим до суду.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.05.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому продовжено до 08.09.2025 включно.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове засідання не було завершене до його спливу.
Під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд приходить до висновку, що матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникли й суттєво не зменшились.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, у зв'язку з чим є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватись від суду. Вказаному ризику сприяє те, що ОСОБА_4 не має постійних джерел доходу, не працює, не навчається, не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей.
У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності останній може переховуватись від суду, здійснити виїзд на тимчасово окуповані території України.
Слід зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_4 обвинувачується.Так, зважаючи на характер злочинних дій у яких підозрюється ОСОБА_4 , які були припинені за втручання правоохоронних органів, його проросійські політичні погляди та зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, тривають бойові дії в тому числі в частині Миколаївської області (Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 по всій території України введено воєнний стан, неодноразово продовжувався і триває на даний час), останній перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти злочини проти основ національної безпеки .
Наразі зазначені ризики не зникли й суттєво не зменшились, та з урахуванням оголошеного військового стану на території України, запобігти вказаним ризикам є можливість виключно шляхом продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім того суд звертає увагу сторони захисту на те, що положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України передбачено застосування під час дії воєнного стану безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, які підозрюються зокрема у вчиненні злочину, передбаченого ст. 114-2 КК України.
При цьому суд враховує те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою - є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Доведені прокурором ризики є суттєвими і їх неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою.
Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не заважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Оскільки на даний час судовий розгляд неможливо закінчити з причин незалежних від суду, враховуючи позиції сторін, суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів до 07.11.2025 року.
На підставі викладеного, керуючись 177, 178, 183, 315, 331 КПК України, суд,-
Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новоодеського районного суду Миколаївської області на 13 год. 00 хв. 02.10.2025 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Про час та місце судового розгляду повідомити сторони та інших учасників кримінального провадження.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів до 07.11.2025 року включно.
Доручити Миколаївському РС №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області скласти відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , досудову доповідь в строк до 02.10.2025 року, яку надати суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити на виконання до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» та відповідному органу з питань пробації.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення в частині продовження запобіжного заходу.
Суддя: ОСОБА_1