Справа № 338/366/25
05 вересня 2025 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани кримінальне провадження №12025096120000011 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, неодноразово судимого, востаннє Івано-Франківським міським судом 21.05.2024 року за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, звільненого умовно-достроково 06.02.2025 року, невідбутий строк покарання 1 місяць та 20 днів,
який обвинувачується за ч.1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_6 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 умисні легкі тілесні ушкодження.
Кримінальне правопорушення вчинив при таких обставинах:
06.02.2025 року ОСОБА_6 на підставі ухвали Коломийського міськрайонного суду від 29.01.2025 року був звільнений умовно-достроково від подальшого відбування покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 21.05.2024 року, яким був засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. Невідбута частина покарання склала 1 місяць 20 днів. Однак на шлях виправлення ОСОБА_6 не став, а 07.02.2025 року вчинив нове кримінальне правопорушення.
Зокрема, близько 13 год.40 хв. 07.02.2025 року на території домоволодіння по АДРЕСА_2 на ґрунті неприязних відносин, що виникли між ним та ОСОБА_4 , спровокував словесний конфлікт в ході якого вдався до образ та нецензурної лайки. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що ОСОБА_4 як жінка є слабшою та вразливішою, відчуваючи свою перевагу над потерпілою, діючи умисно, наніс декілька ударів руками в голову, у ділянку обличчя, правою рукою схопив її за волосся та повалив на землю і наніс ще декілька ударів ногами в голову.
Після цього, ОСОБА_6 на місці події підібрав цеглину та кинув нею у потерпілу, поціливши в ліву ногу.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_6 потерпілій було спричинено сильного фізичного болю та заподіяно легкі тілесні ушкодження у виді синця в ділянці правого ока, саден в ділянках надбрівній справа, лобній зліва, а також садно лівої гомілки.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав. Пояснив, що дійсно після звільнення з місць позбавлення волі, наступного дня (7 лютого 2025 року) поїхав у село Габовець до родичів. Там зустрівся із дядьком, з яким разом випили спиртного, а потім на скутері поїхали у магазин, де ще випили горілки. Після цього, він підвіз дядька додому, а сам вирішив з дозволу останнього, поїхати на його скутері на кладовище. На кладовищі ще трохи випив і коли повернувся до господарства дядька, то його вже вдома не було. Потерпіла ОСОБА_4 зажадала аби він залишив скутер у господарстві. Проте, він мав намір ще кудись їхати і не погодився. На цьому ґрунті у них виник конфлікт. Коли ОСОБА_4 намагалась забрати ключ від скутера, то він роздратувався і вступив з нею у сутичку. Однак, як саме він заподіяв тілесні ушкодження потерпілій не пам'ятає, оскільки був добряче п'яним. Пояснив також, що примирення з потерпілою досягти не вдалось, оскільки вона відмовилась вибачити його поведінку. Просив суворо не карати.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_6 являється сином її двоюрідного брата. 07.02.2025 року ОСОБА_6 приїхав до будинку її матері в село Грабовець і зустрівся з її братом. Вони разом кудись їздили на скутері брата, а згодом брат повернувся сам, а потім знову пішов з дому у справах. При цьому попросив, аби вона забрала його скутер у ОСОБА_6 , коли той повернеться. Близько 14 год. ОСОБА_6 приїхав до їх господарства, перебував у стані сп'яніння, а коли з'ясував, що брата немає, то вирішив знову кудись поїхати. Вона зажадала, щоб він залишив скутер, пояснила, що це була вимога брата, однак обвинувачений її вимогу проігнорував. Тоді вона намагалась забрати ключі, але ОСОБА_7 зреагував на це агресивно та накинувся на неї з кулаками, завдав багато ударів руками по голові, по обличчю, тягнув за волосся, а коли вона упала, декілька раз ногою завдав їй ударів по голові. Її мати, яка була очевидцем цього інциденту, зчинила крик. Тоді обвинувачений лишив її, відійшов за господарські споруди, а через хвилину повернувся та знову продовжив наносити їй удари руками по голові. Коли вона намагалась втекти від нього, бігаючи навколо криниці, він підняв з землі цеглину і кинув у неї, поціливши їй у ногу.
Пояснення потерпілої повною мірою підтвердила допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 , яка дала детальні показання про обставини конфлікту.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 10.02.2025 року №67 у потерпілої ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у виді синця в ділянці правого ока, садна в ділянці надбрівній справа, лобній зліва, лівої гомілки, які можуть відповідати терміну вказаному у постанові, утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись як при нанесенні ударів тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інші тупі тверді предмети, у вказані вище ділянки тіла, так і при падіннях та ударах цими ділянками тіла до таких предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07.02.2025 року, ОСОБА_4 вказала на спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та просила притягнути його до кримінальної відповідальності.
Відповідно до протоколу огляду речового доказу - відеозапису з нагрудної камери поліцейського ГРПП Амулет-15, під час виїзду за повідомленням, яке надійшло о 13.год.49 хв. від ОСОБА_4 , зафіксовано очевидні сліди побоїв на обличчі потерпілої та отримано пояснення потерпілої з приводу обставин інциденту.
Дослідивши подані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому дій доведена.
Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він заподіяв потерпілій ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його характеристику, ставлення до скоєного, обставини, за яких проступок було вчинено.
Обставиною, що обтяжує покарання є відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що визнав сам обвинувачений.
Пом'якшуючих обставин судом не встановлено.
Відповідно до ч.4 ст.81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовно умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими ст.71 і 72 цього Кодексу.
Оскільки ОСОБА_9 на підставі ухвали Коломийського міськрайонного суду умовно-достроково звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі, яке відбував за вироком Івано-Франківського міського суду від 21.05.2024 року, яким був засуджений за ст.ст.185 ч.4, 69 ч.1 КК України, а невідбутий строк покарання становить 51 день (1 місяць 20 днів), то вказану невідбуту частину покарання, яке відповідно до ст.73 КК України допускається обраховувати у днях, слід приєднати до покарання, яке буде призначено за вчинення нового кримінального правопорушення.
Виходячи з обставин кримінального провадження, суд вважає, що обвинуваченому, слід обрати покарання в межах санкції ст. 125 ч.1 КК України у виді громадських робіт на максимальний строк, передбачений санкцією статті.
Покарання за сукупністю вироків слід призначити за правилами ч.1 ст.71 КК України, а обчислити строк остаточного покарання слід відповідно до вимог ст. 72 КК України, виходячи із того, що при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться у більш суворий.
Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, засудити та призначити йому покарання за ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт строком на 200 год.
На підставі ч.1 ст. 71, пп.г п.1 ч.1 ст.72 КК України за сукупністю вироків призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 місяці шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Івано-Франквського міського суду від 21 травня 2024 року до покарання визначеного за ст.125 ч.1 КК України з урахуванням співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя