Справа № 194/1716/24
Номер провадження № 2/194/173/25
05 вересня 2025 року м.Тернівка
Тернівськийміський суд Дніпропетровськоїобласті у складі:
головуючогосудді Корягіна В.О.
за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,
розглянувшиу відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання батьківства, внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження та стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 ,про визнання батьківства, внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження та стягнення аліментів на утримання дитини. В позовній заявізазначає, що на початку 2020 року познайомилася з відповідачем та мала з ним близькі стосунки, від яких у ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина, ОСОБА_3 . З моменту її вагітності відповідач припинив з нею спілкування. Відповідач не визнає, що дитина народжена від нього. Відомості про батька у свідоцтві про народження дитини були вписані відповідно до ст. 135 СК України, зі слів матері. Просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої в м. Дніпро, матір?ю якої є - ОСОБА_1 та внести зміни до актового запису про народження N?92 від 27 жовтня 2020 року, складеного Тернівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), зазначивши в графі «батько» - «громадянин України - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 », змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та змінивши по батькові дитини з « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 ». Крім того, просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду та до досягнення дочкою повноліття, а також судовий збір та інші витрати, пов?язані з розглядом справи.
Відповідач надав письмові пояснення, в яких позовні вимоги визнає частково, а саме: не заперечує щодо визнання його батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внесенням необхідних змін до актового запису про її народження N?92 від 27 жовтня 2020 року, що складений Тернівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Вимоги, щодо стягнення аліментів на утримання дитини визнає частково, у розмірі 1/12 частки всіх видів його заробітку (доходу), посилаючись на те, що він вже сплачує аліменти на дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частки від його доходів, а також аліменти на утримання дружини ОСОБА_10 до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/6 частки від його доходів. Тобто з нього вже стягуються аліменти в розмірі 41,5 % його доходу, а загальний розмір стягуваних з нього аліментів не повинен перевищувати 50% доходу, що суперечитиме вимогам ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином. Надала до суду заяву про здійснення розгляду справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 №92 від 27.10.2020 року щодо батька, оскільки відомості зазначені на підставі ч.1 ст.135 СК України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, яке видано повторно 11.02.2021 року Тернівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Дніпро Дніпропетровської області, актовий запис № 92 від 27.10.2020 року. У графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_11 , мати - ОСОБА_1 . Відомості про батька записані відповідно до ст.135 СК України, що також підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України №00053032891 від 14.08.2025 року.
Ухвалою суду від 27 лютого 2025 року за клопотанням позивача було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР».
Відповідно до висновку експерта № 129-МГ, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Вірогідність того, що ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв'язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999%.
Відповідно до судового наказу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04.12.2024 року, з ОСОБА_2 , стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно починаючи з 15.11.2024 року.
З виконавчого листа виданого Тернівським міським судом Дніпропетровської області від 28.04.2025 року, встановлено, що з ОСОБА_2 , стягуються аліменти на утримання ОСОБА_10 у розмірі 1/6 частини видів його доходу, з 15.11.2024 року та до досягнення дитиною ОСОБА_9 трирічного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_10 .
У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставіяких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно ст. 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ст. 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3ст. 128 СК( 2947-14 ), приймаються до судового розгляду, якщо:- дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1ст. 135 СК( 2947-14 ).
В п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення протии них, а його резолютивна частина-містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька,число,місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК( 1618-15 ), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленного значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
В параграфі 34 рішення Європейського Суду з прав людинивід 07 травня 2009 року по справі №3451/05 Калачова проти РФ зазначено, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства.
Відповідно до ст. 134 Сімейного кодексу Українина підстав і заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно п. 20 глави 1 розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно із п.п. 2.16.4. п.2 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання від 12 січня 2011 року N 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради Українивід 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дітей.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 27 зазначеної Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідност. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як роз'яснено у п. 17 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 3ст. 181 Сімейного кодексу Україниза рішенням суду кошти на утриманнядитини (аліменти) присуджуються у частцівід доходу їїматері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів судом враховуються наступні обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 179 Сімейного кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Згідно ч. 1ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням викладеного, враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог, результати висновку експерта № 129-МГ від 15.05.2025 року, суд приходить до висновку про доведеність факту батьківства, що дійсно ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини підлягають задоволенню.
Щодо заявленої вимоги про стягнення аліментів, суд зазначає, що відповідач має вже зобов'язання зі сплати аліментів, а саме сплачує аліменти на утримання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно та аліменти на утримання дружини ОСОБА_10 у розмірі 1/6 частини видів його доходу, до досягнення дитиною ОСОБА_9 трирічного віку.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд виходить саме з принципу справедливості та розумності, враховуючи інтереси дитини та фінансові можливості відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Оцінивши в сукупності встановлені по справі обставини, з врахуванням віку малолітньої дитини та потреб для забезпечення її здоров'я та гармонійного розвитку, враховуючи те, що обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття покладається на обох батьків, тобто в рівних частках як на відповідача, так і на позивача, враховуючи прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, беручи до уваги матеріальне становище відповідача, та розмір аліментів, які вже з нього стягуються, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог і вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.10.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з положеннями ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
З позовної заяви вбачається, що позивач заявляє вимогу щодо встановлення батьківства з похідною вимогою щодо внесення змін до актового запису про народження (вимога немайнового характеру) та вимогу щодо стягнення аліментів на утримання дитини (вимога майнового характеру).
Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн (за вимогою немайнового характеру) згідно квитанції, що міститься у матеріалах справи. Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивачка при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів на дитину була звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення аліментів, тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн. Сплачений позивачем судовий збір за позовні вимоги про визнання батьківства в розмірі 1211,20 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 76-81, 89, 110, 133, 141, 258, 263-265, 268, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання батьківства, внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який народився в м.Тернівка Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася в м.Дніпро Дніпропетровської області Україна.
Павлоградському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису № 92 від 27 жовтня 2020 року, складеного Тернівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінивши: прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_8 », зазначивши: у графі «батько» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 .
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.10.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 05 вересня 2025 року.
Головуючий суддя В.О. Корягін