04 вересня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/347/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
за участі секретаря судового засідання Баб'юка А.В.
розглянув матеріали справи
за позовом Керівника Теребовлянської окружної прокуратури, вул. 22 січня, 14, м.Теребовля, Теребовлянська ТГ, Тернопільський район, в інтересах держави в особі:
1. Західного офісу Держаудитслужби, вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79000;
2. Збаразької міської ради, майдан Івана Франка, 1, м. Збараж, Тернопільський район, Тернопільська область, 47302
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут", вул. Т. Шевченка, будинок 111А, м. Львів, 79039
про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів
За участі представників:
Прокурора: Ємець Д.В.;
Позивача 1: Стефанів І.І.
Позивача 2: не прибув
Відповідача: Шевчик О.І. (в режимі відеоконференції)
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Встановив: Керівник Теребовлянської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Збаразької міської ради, до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут", про:
- визнання недійсною Додаткової угоди №2 від 29.11.2021 до Договору від 12.10.2021 №60НВ797-15268-21/320, укладеної між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразькою міською радою (код ЄДРПОУ 040584404);
- визнання недійсною Додаткової угоди №4 від 22.12.2021 до Договору від 12.10.2021 №60НВ797-15268-21/320, укладеної між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразькою міською радою (код ЄДРПОУ 040584404);
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" на користь Збаразької міської ради грошових коштів в сумі 26 440,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок укладення між ТОВ "Львівгаз Збут" та Збаразькою міською радою додаткових угод №2 від 29.11.2021 та №4 від 22.12.2021 до Договору від 12.10.2021 №60НВ797-15268-21/320 з підвищенням ціни на предмет закупівлі було переплачено бюджетних коштів в загальній сумі 26 440,08 грн, а самі додаткові угоди укладені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та повинні бути визнані судом недійсними.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16 червня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 14 липня 2025 року о 10:30 год. Крім того, суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
27.06.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позов б/н від 27.06.2025 (вх. №4705), у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" наводить свої заперечення щодо позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що прокурором в позовній заяві не доведено існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави, обґрунтованості підстав визнання недійсними додаткових угод до Договору, обґрунтованості заявленої до стягнення суми та відповідно не доведено наявності достатніх правових підстав та повноважень для звернення до суду із даним позовом.
Також 27.06.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 27.06.2025 (вх. №4707) про зупинення провадження у справі №921/347/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №921/19/24 з метою забезпечення єдності судової практики та повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи №921/347/25.
У клопотанні відповідач зазначає, що суб'єктний склад, предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та обставини справи №920/19/24 є подібними зі справою №921/347/25, оскільки спір у справі №920/19/24 виник, як і в даній справі, через визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю та стягнення органами прокуратури в інтересах держави грошових коштів. Вважає, що вирішення спору у справі №920/19/24 матиме безпосередній (вирішальний) вплив на розгляд справи №921/347/25 у разі формування або уточнення Великою Палатою Верховного суду відповідних правових висновків щодо застосування п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Ухвалою суду від 07.07.2025 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" - адвоката Шевчика Олега Івановича (вх. №4934 від 07.07.2025) про його участь у підготовчому засіданні 14.07.2025, а також у всіх інших судових засіданнях у цій справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
11 липня 2025 року до суду від Західного офісу Держаудитслужби надійшли додаткові пояснення б/н від 10.07.2025 (вх. № 5068), згідно яких позивач 1 підтримує позовні вимоги Теребовлянської окружної прокуратури та вважає, що позов підлягає задоволенню.
14 липня 2025 року до суду від Теребовлянської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив б/н від 14.07.2025 (вх. №5128), у якій остання просить також суд поновити строк, встановлений на подання відзиву на позовну заяву, прийняти відповідь на відзив на позовну заяву та долучити її до справи.
У підготовчому засіданні 14.07.2025 судом розглянуто викладене Теребовлянською окружною прокуратурою у відповіді на відзив б/н від 14.07.2025 (вх. № 5128) клопотання про поновлення строку на її подання, поновлено Теребовлянській окружній прокуратурі строк для подання відповіді на відзив б/н від 14.07.2025 (вх. №5128) та долучено таку до матеріалів справи, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України.
Окрім того, враховуючи усне клопотання прокурора про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, з огляду на те, що Великою Палатою Верховного Суду призначено розгляд справи №921/19/24 на 16.07.2025, а також неявку представника позивача 2, та відповідно неможливість вирішення судом завдань підготовчого провадження, визначених ст. 177 ГПК України, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 04.09.2024 о 10:00 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора та представника позивача 1 повідомлено під розписку, а представника відповідача - в режимі відеоконференції; позивачу 2 надіслано відповідну ухвалу.
У підготовче засідання 04.09.2025 прибули прокурор та представник позивача 1.
Представник позивача 2 - Збаразької міської ради, в підготовче засідання не прибув.
Поряд з цим, 02.09.2025 від Збаразької міської ради надійшло клопотання б/н від 01.09.2025 (вх. №6192), відповідно до якого остання просить суд провести судове засідання, призначене у справі №921/347/25 на 10:00 год. 04.09.2025, без участі її представника, зазначивши, що позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача взяв участь у підготовчому засіданні 04.09.2025 в режимі відеоконференції та повністю підтримав попередньо подане ним клопотання (вх. №4707 від 27.06.2025) про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №921/19/24.
Присутні у підготовчому засіданні прокурор та представник Західного офісу Держаудитслужби щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №921/19/24 не заперечили.
Разом з тим, судом повідомлено присутнім учасникам справи про те, що у провадженні Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду перебуває справа №924/698/23 за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Красилівської міської ради та Красилівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" про визнання недійсними додаткових угод від 14.10.2022 №2, від 14.11.2022 №3 до договору про закупівлю електричної енергії від 17.02.2022 №43 та стягнення 41 420,73 грн надміру сплачених коштів, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024, у якій скаржник посилається на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права в частині недотримання ними статті 27 ГПК України, а саме загальних правил територіальної юрисдикції, відповідно до яких вказана справа належить до підсудності Господарського суду міста Києва за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача. Скаржник наголошує, що спір у справі №924/698/23 виник з приводу визнання додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії недійсними і повернення надміру сплачених коштів, а отже він не є спором, пов'язаним із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, та не підлягає розгляду за місцем його виконання, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.06.2019 у справі №903/432/18.
З огляду на зазначене, прокурор, представники позивача 1 та відповідача повідомили в засіданні, що при вирішенні питання щодо зупинення провадження у цій справі до завершення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/698/23, покладаються на розсуд суду.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" про зупинення провадження у справі б/н від 27.06.2025 (вх. №4707) в сукупності з іншими матеріалами справи, заслухавши у підготовчому засіданні прокурора, представників позивача 1 та відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, суд встановив таке.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України передбачено, що заяви та клопотання учасників справи суд вирішує у підготовчому засіданні.
Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" про зупинення провадження у справі (вх. №4707 від 27.06.2025)у цій справі до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24, суд відзначає наступне.
У постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду зроблено наступні висновки: у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст.652 ЦК та п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета Закону "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Відповідач у клопотанні про зупинення провадження у справі №921/347/25 посилається на те, що ухвалою від 29.01.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн.
Передаючи справу №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити (шляхом уточнення) від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", а саме: у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 прийнято до розгляду справу №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 21.05.2025. Надалі, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2025 повідомлено учасників справи №920/19/24, що судове засідання відбудеться 16 липня 2025 року о 11:00 год. В судовому засіданні 16 липня 2025 року Великою Палатою Верховного Суду у справі №920/19/24 оголошено перерву до 17 вересня 2025 року до 15:00 год.
Як вже зазначалось вище, позовні вимоги у справі №921/347/25 обґрунтовано тим, що внаслідок укладення між ТОВ "Львівгаз Збут" та Збаразькою міською радою додаткових угод №2 від 29.11.2021 та №4 від 22.12.2021 до Договору від 12.10.2021 №60НВ797-15268-21/320 з підвищенням ціни на предмет закупівлі було переплачено бюджетних коштів в загальній сумі 26 440,08 грн, а самі додаткові угоди укладені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та повинні бути визнані судом недійсними. При цьому, прокурор, серед іншого, посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 про те, що норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
Дослідивши обставини цієї справи, суд погоджується із доводами відповідача про те, що суб'єктний склад, предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та обставини справи №920/19/24 є подібними зі справою №921/347/25. Відтак вирішення спору у справі №920/19/24 матиме безпосередній вплив на розгляд справи №921/347/25 у разі формування або уточнення Великою Палатою Верховного Суду відповідних правових висновків щодо застосування п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Окрім того, суд враховує, що відповідачем у справі №921/347/25 за позовом Керівника Теребовлянської окружної прокуратури визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут", місцезнаходженням якого є вул. Т. Шевченка, будинок 111А, м. Львів.
Обґрунтовуючи звернення із цим позовом до Господарського суду Тернопільської області, прокурор у позовній заяві посилається на ч. 5 ст. 29 ГПК України, відповідно до якої позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. А тому, оскільки згідно з Додатком 2 до Договору №60НВ797-15268-21 від 12.10.2021 місцем поставки (передачі) електричної енергії є об'єкти, що належать Збаразькій міській територіальній громаді, які розташовані у Тернопільській області, отже, місцем виконання Договору та додаткових угод до нього є Тернопільська область, позов пред'явлено до Господарською суду Тернопільської області.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень судом з'ясовано, що ухвалою Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 прийнято до розгляду справу №924/698/23 за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Красилівської міської ради та Красилівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" про визнання недійсними додаткових угод від 14.10.2022 №2, від 14.11.2022 №3 до договору про закупівлю електричної енергії від 17.02.2022 №43 та стягнення 41 420,73 грн надміру сплачених коштів, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024.
Позов прокурора у справі №924/698/23 обґрунтований тим, що оспорюваними додатковими угодами збільшено ціну товару. Згідно з вимогами чинного законодавства про закупівлі збільшення ціни товару до 10% повинно відбуватися пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. З огляду на визначені сторонами у спірних угодах процентні величини, ці угоди укладено всупереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", що в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання їх недійсними.
При цьому, скаржник стверджує, що прийнята Кабінетом Міністрів України постанова від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" не обмежує збільшення ціни товару лише 10%, а навпаки допускає збільшення ціни навіть на відсоток коливання ціни такого товару на ринку. Проте суди попередніх інстанцій наведеного не урахували.
Щодо порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України) відповідач зазначає про недотримання ними статті 27 ГПК України, а саме загальних правил територіальної юрисдикції, відповідно до яких ця справа належить до підсудності Господарського суду міста Києва за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача. Скаржник наголошує, що спір у справі №924/698/23 виник з приводу визнання додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії недійсними і повернення надміру сплачених коштів, а отже він не є спором, пов'язаним із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, та не підлягає розгляду за місцем його виконання, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.06.2019 у справі № 903/432/18.
Враховуючи зазначене, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2024 справу №924/698/23 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав необхідності відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №924/674/21 щодо застосування передбачених частиною п'ятою статті 29 ГПК України правил альтернативної підсудності за вибором позивача до усіх спорів, пов'язаних з виконанням договорів, у яких визначено місце виконання.
Верховним Судом у вказаній ухвалі від 26.06.2024 у справі №924/698/23 зазначено, що спір про стягнення з відповідача грошових коштів не стосується предмета договору поставки, а місце поставки не має значення для визначення юрисдикції спору. Іншими словами, за синалагматичним договором, який передбачає зустрічні зобов'язання, юрисдикцію спору слід визначати залежно від того, з якого саме зобов'язання виник спір. Тому, на думку колегії суддів, для визначення юрисдикції спору про стягнення грошових коштів не застосовується пункт 3 частини першої статті 532 ЦК України.
У разі спору про стягнення грошових коштів для цілей визначення юрисдикції спору не підлягає застосуванню і пункт 4 частини першої статті 532 ЦК України, відповідно до якого, якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання; якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання.
Цей пункт визначає місце, в якому провадиться виконання зобов'язання про фізичну сплату коштів готівкою боржником безпосередньо кредитору. На це, зокрема, вказує можливість понесення витрат, пов'язаних із зміною місця виконання, а така можливість у разі сплати безготівкових коштів виключається. Сплата безготівкових коштів здійснюється шляхом надання боржником доручення обслуговуючому боржника банку і зарахування коштів на рахунок кредитора в банку, який його обслуговує.
Отже, поняття місця виконання грошового зобов'язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором. У зв'язку з цим не підлягає застосуванню і частина п'ята статті 29 ГПК України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні.
На переконання колегії суддів Верховного Суду, позовна вимога про визнання недійсним правочину також не стосується місця виконання договору ані в частині поставки, ані в частині сплати коштів. Отже, у справі, що переглядається, територіальна юрисдикція такого спору має визначатись за загальним правилом частини першої статті 27 ГПК України: позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського від 16.05.2025 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі №924/698/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Слід зазначити, що у справі №921/347/25 також порушується питання застосування частин першої та п'ятої статті 29 ГПК України, що аналогічне по своїй суті тому питанню, що передав для вирішення об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №924/698/23.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що під час вирішення спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Таким чином, зважаючи на те, що правовідносини, що складають предмет спору у справах №921/19/24 та №924/698/23 є подібними зі справою №921/347/25, враховуючи підстави передачі справи №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та справи №924/698/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, суд з огляду на те що висновки Верховного Суду у вказаних справах сприятимуть забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи №921/347/25, вважає за доцільне на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України зупинити провадження у справі №921/347/25 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та до завершення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/698/23.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 42 182, 228-229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" б/н від 27.06.2025 (вх. №4707) про зупинення провадження у справі №921/347/25 задоволити.
2. Зупинити провадження у справі №921/347/25 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та до завершення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/698/23.
3. Ухвалу направити учасникам справи відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України.
Ухвала суду, у відповідності до ст. 235 ГПК України, набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статей 256-257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 05.09.2025.
Суддя Н.В. Охотницька