г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3503/25
Номер провадження 2/213/1578/25
05 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/3503/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог.
10 вересня 2023 року відповідач уклав кредитний договір №605936105 з первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач добровільно, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, подав заявку на отримання кредитних коштів, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, та уклав кредитний договір.
Відповідно до умов Кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у сумі 12 200,00 грн.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, на підставі якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №605936105 від 10 вересня 2023 року. У подальшому укладено додаткові угоди, якими продовжувався строк дії договору факторингу.
31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №605936105 від 10 вересня 2023 року.
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №605936105 від 10 вересня 2023 року.
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за його користування у не сплачує, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» суму заборгованості в розмірі 59 065,08 грн, судові витрати у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Процесуальні дії у справі.
25 червня 2025 року позовна заява надійшла до суду.
04 липня 2025 року судом отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
07 липня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано докази.
17 липня 2025 року судом отримані витребувані докази.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
Заяви, клопотання.
Заяв та клопотань від сторін не надходило.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом.
На підставі заявки відповідача від 10 вересня 2023 року на отримання грошових коштів у кредит, 10 вересня 2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №605936105, за умовами якого товариство зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту - 12 200,00 грн, з розміром першого траншу - 12 200,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернутий до 10 жовтня 2028 року. За користування кредитом протягом дисконтного періоду передбачено сплату відсотків у розмірі 1,64% від суми залишку кредиту за кожний день, після закінчення дисконтного періоду - 2,98% в день від суми залишку кредиту.
Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором «QFTM », який було відправлено відповідачу на номер його мобільного телефону, вказаний у заявці на отримання грошових коштів у кредит, 10 вересня 2023 року в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Цього ж дня відбулось перерахування коштів позичальнику відповідно до договору.
Виконання первісним кредитором обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 12 200,00 грн відповідачеві підтверджується платіжним дорученням від 10 вересня 2023 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості заборгованість за кредитом становить 59 065,08грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12 200,00 грн, заборгованість за відсотками - 46 865,08 грн.
Заборгованість відповідачем не погашена.
*.*.*
28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (Фактор) було укладено Договір факторингу №28/1118-01.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п.п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Таким чином, Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, як і виникнуть у Клієнта в майбутньому (майбутня вимога).
Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться: відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.4. Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року «Борг» означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту Боржниками за Кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати Клієнту за Кредитним договорами, які нараховані або можуть бути нараховані Клієнтом на день набуття цим Договором зобов'язальної сили.
У той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу встановлено, що Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором.
Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.
07 листопада 2023 року на виконання п. 2.1. Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" складено та підписано Реєстр прав вимоги №257, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №605936105 від 10 вересня 2023 року.
Ці обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи Витягом з Реєстру прав вимоги № 257 від 07 листопада 2023 року, відповідно до якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .
На підтвердження факту укладення цього Реєстру та відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ "Таліон Плюс" первісним кредитором передані ТОВ "Таліон Плюс" документи, які підтверджують видачу кредиту відповідачу та долучені позивачем до позовної заяви.
Надана копія договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» до Фактора - ТОВ «Таліон Плюс».
Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс› укладено Договір факторингу №31/0724-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 605936105 від 10 вересня 2023 року.
Вказані обставини підтверджуються Реєстром прав вимоги №2 від 31 липня 2024 року, складеного на виконання умов договору Факторингу на підтвердження передачі відступлених прав вимоги до боржників.
Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу №31/0724-01 від 31 липня 2024 року Фактор (ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Копія договору факторингу №31/0724-01 від 31 липня 2024 року також містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до Фактора - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
29 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Позивачем (ТОВ "ФК "ЕЙС") укладено договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого ТОВ "ФК "ЕЙС" відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №605936105 від 10 вересня 2023 року.
Відповідно до Реєстру боржників від 29 травня 2025 року до договору факторингу №29/05/25-Е позивачу передано право грошової вимоги до відповідача (запис №5734) в сумі 59 065,08 грн за кредитним договором №605936105 від 10 вересня 2023 року.
Зміст спірних правовідносин.
Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов'язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов'язань.
Норми права, які застосовує суд.
За нормами ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Нормою ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст.640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу міститься у ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з кредитного договору.
Частиною першою статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною 5, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Висновок суду.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що позивачем доведено факт укладення 10 вересня 2023 року відповідачем кредитного договору №605936105 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Доведеною також є обставина отримання ОСОБА_2 грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені кредитним договором. Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, у передбачені строки кошти та нараховані відсотки не повернув, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість. Отже, зважаючи на те, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати кредитних коштів не виконував, допустив заборгованість, тому наявні підстави для її стягнення у примусовому порядку.
Встановлені судом фактичні обставини та докази підтверджують, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки права вимоги передані (відступлені) від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у листопаді 2023 року, тобто після укладення кредитного договору та виникнення заборгованості, які позивач набув у травні 2025 року. А сам лише факт укладення договору факторингу між первісним кредитором та ТОВ "Таліон Плюс" в 2018 році не спростовує цих обставин, оскільки ним передбачено можливість відступлення прав вимоги, які виникнуть в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» становить 59 065,08 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12 200,00 грн, заборгованість за відсотками - 46 865,08 грн.
Проте суд не погоджується з таким розміром заборгованості з огляду на таке.
Кредитний договір укладено 10 вересня 2023 року, до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Строк дії договору - до 10 жовтня 2028 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Тобто з 24 грудня 2023 року та протягом перших 120 днів (до 21 квітня 2024 року включно) для таких договорів розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %.
Оскільки строк дії договору №605936105 триває після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», на нього поширюються положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
З наданого позивачем розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "Таліон Плюс", видно, що нарахування процентів з 24 грудня 2023 року по 25 січня 2024 року (34 дні) здійснювалося за ставкою 2,98% в день - 363,56 грн в день.
Такий розмір процентів не відповідає вимогам п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Тому суд розраховує заборгованість за укладеним договором, виходячи із встановлених законодавчих обмежень щодо розміру максимальної денної процентної ставки.
За період з 24 грудня 2023 року по 25 січня 2024 року (34 дні) ТОВ "Таліон Плюс" нараховано проценти у розмірі 12 361,04 грн (363,56 х 34).
Розмір процентів, нарахованих з 10 вересня 2023 року по 23 грудня 2023 року становить 34 504,04 грн (46 865,08 - 12 361,04).
Розмір процентів, що мав сплачуватися відповідачем щоденно у період з 24 грудня 2023 року по 25 січня 2024 року (34 дні) за користування кредитом, становить: 12 200,00 грн х 2,5% = 305,00 грн, загальний розмір процентів за цей період - 10 370,00 грн (305 х 34).
Таким чином, загальний розмір заборгованості за процентами становить 44 874,04 грн (34 504,04 + 10 370,00).
При цьому, ухвалюючи рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 57 074,04 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2 340,77 грн (96,63 %).
Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.
Тому з огляду на часткове задоволення позовних вимог з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 6 764,10 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 605936105 від 10 вересня 2023 року у розмірі 57 074 (п'ятдесят сім тисяч сімдесят чотири) грн 04 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12 200,00 грн, заборгованість за відсотками - 44 874,04 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 340,77 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 764,10 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф.2005, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 05 вересня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Попов.