вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.09.2025м. ДніпроСправа № 904/568/25
За позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток", м. Добропілля, Донецька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна", м. Дніпро
про стягнення збитків
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін
Державне підприємство "Добропіллявугілля-видобуток" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна" і просило суд стягнути збитки у розмірі суми ПДВ 93 069,20 грн.
Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- письмові уточнення позовної заяви щодо зазначення специфікації до Договору про закупівлю товару № 851-22 ШУД від 18.10.2022, номерів платіжних доручень та їх дат і сум, номерів видаткових накладних на визначену суму та їх дат, нормативного обгрунтування заявлених позовних вимог.
24.02.2025 від Позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, до якого додано уточнену позовну заяву, в якій Позивач просить суд стягнути з Відповідача збитки у розмірі суми ПДВ 93 069,20 грн.
Ухвалою суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов до суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 29, 43).
З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
18.10.2022 між Державним підприємством "Добропіллявугілля-видобуток" (далі - Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна" (далі - Відповідач, Постачальник) укладено Договір про закупівлю товару № 851-22 ШУД (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору в порядку і на умовах, передбачених Договором, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення: код ДК 021:2015:43610000-2 «Частини бурильних машин» (далі - продукція), в асортименті, кількості, у термін, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами у Договорі та Специфікаціях, що є невід'ємними частинами до Договору.
За умовами п. 1.2 Договору Покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов Договору.
Згідно з п. 2.6 Договору продукція приймається Покупцем на підставі даних:
2.6.1 за кількістю - у відповідності з фактичною кількістю продукції, що поставляється в узгоджене місце призначення поставки;
2.6.2 за якістю - відповідно до якісних показників, зазначених у відповідних Специфікаціях до Договору у сертифікаті якості заводу-виготовлювача, паспорті, а також, відповідно до технічних характеристик та інших додаткових вимог до продукції, обумовленими сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, погоджені сторонами у Специфікаціях до Договору.
Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.
Відповідно до п. 4.2 Договору умови поставки продукції - DDP, згідно з Інкотермс-2020, з урахуванням умов і обмовок, що містяться у Договорі та/або відповідних Специфікаціях до Договору. Погоджене місце поставки вказується сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору. Постачальник несе усі витрати та ризики, пов'язані з поставкою продукції, до моменту її поставки у погоджене місце призначення. У випадках, коли сторонами у Специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін регулюватимуться положеннями, погодженими сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.
За умовами п. 4.3 Договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцеві такі документи, зокрема:
4.3.1 рахунок, якщо була попередня оплата за продукцію;
4.3.2 видаткову накладну або акт прийому-передачі:
4.3.3 відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну/накладну поштового кур'єра).
Документи Постачальник зобов'язується надати Покупцю разом з поставленою продукцією.
На дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Постачальник оформлює податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі.
У разі порушення Постачальником порядку заповнення та/або не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у т.ч. в результаті призупинення її реєстрації, Покупець має право застосувати оперативно-господарські санкції.
Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право Покупця затримати оплату продукції на суму ПДВ, який Покупець повинен отримати за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), яка не зареєстрована Постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежним чином заповненої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до моменту надання Постачальником належним чином оформленої і зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної).
Покупець повідомляє Постачальнику про застосування оперативно-господарських санкцій. Сторони погодили, що в разі застосування Покупцем оперативно-господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки і т.д.) за несвоєчасну оплату продукції до Покупця не застосовуються.
У разі відмови Постачальника зареєструвати належним чином оформлену податкову накладну або розрахунок коригування до такої податкової накладної, у т.ч. у разі дії/бездіяльності які привели до відмови у розблокуванні податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі суми ПДВ, який Покупець повинен був отримати, за такою податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії Покупця.
Сторони погодили, що Постачальник зобов'язується оформляти податкові накладні та інші первинні документи на виконання умов Договору українською мовою.
Відповідно до п. 4.7 Договору датою поставки продукції вважається дата її передачі Покупцеві, вказана представником Покупця у відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником.
При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата її передачі Покупцеві, вказана представником Покупця у видатковій накладній (п. 4.8 Договору).
Згідно з п. 4.10 Договору зобов'язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження Покупця у погоджене місце призначення поставки в належній кількості, якості, комплектності, асортименті та у строки, погоджені сторонами у Договорі і Специфікаціях до Договору. Зобов'язання Покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції.
Відповідно до п. 4.11 Договору право власності на продукцію, ризики втрати або ушкодження продукції переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі продукції Покупцеві.
Згідно з п. 5.1 Договору загальна сума Договору визначається загальною сумою усіх Специфікацій, що є невід'ємною частиною Договору. Загальна сума Договору складає 558 415,20 грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ 93 069,20 грн. Ціна на продукцію, що поставляється Постачальником, встановлюється сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.
За умовами п. 5.3 Договору розрахунки за поставлену Постачальником продукцію за Договором здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника у розмірі 100% передплати вартості товару, а також наявності документів, передбачених розділом 4 Договору та відповідною Специфікацією до Договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.
Пунктом 5.4 Договору передбачено, що остаточні взаєморозрахунки між Покупцем і Постачальником проводяться на підставі даних якості, кількості, асортименту та комплектності продукції, визначених відповідно до розділу 2 Договору.
Згідно з п. 5.7 Договору зобов'язання Постачальника з поставки продукції відповідно до вимог Договору та Специфікацій до Договору забезпечується оперативно-господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право Покупця отримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням Договору з сум, які підлягають виплаті Постачальникові. Оперативно-господарська санкція застосовується до Постачальника після того, як він не сплатив у строк, направлений на його адресу розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, згідно з умовами Договору. Про застосування оперативно-господарської санкції Покупець зобов'язаний письмово повідомити Постачальника.
Відповідно до п. 6.10 Договору у разі, якщо податковим органом (шляхом складання податкового повідомлення-рішення, акту перевірки, довідки, внесення коригувань в облікову картку Покупця як платника податків тощо) та/або за рішенням (постановою) суду буде зменшений податковий кредит Покупця з ПДВ за податковими накладними Постачальника, зменшені податкові витрати Покупця на ціну продукції, придбаної у Постачальника, донараховані Покупцеві податки, збори, обов'язкові платежі, нараховані штрафні санкції за порушення податкового законодавства або судом буде прийнято рішення про стягнення на користь держави доходу, отриманого в результаті операції, визнаної недійсною/нікчемною, і це буде пов'язано з:
6.10.1 анулюванням (скасуванням) державної реєстрації Постачальника;
6.10.2 виключенням Постачальника з реєстру платників податку на додану вартість;
6.10.3 господарськими стосунками Постачальника та/або його контрагентів з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, що зафіксовано в актах перевірки органів державної податкової служби або рішенні (постанові) суду;
6.10.4 неправильним веденням бухгалтерського і/або податкового обліку, несвоєчасним, неналежним чином, не у повному обсязі наданням у податкові органи обов'язкової податкової звітності;
6.10.5 встановленням податковим органом або судом недійсної (у т.ч. нікчемності) угоди, укладеної між Покупцем і Постачальником або Постачальником та його контрагентом;
6.10.6 стягненням на користь держави усього отриманого Покупцем за недійсною/нікчемною угодою, укладеною між Постачальником і Покупцем.
Згідно з п. 6.11 Договору Постачальник зобов'язаний впродовж 5 календарних днів з дати пред'явлення йому Покупцем відповідної претензії про відшкодування збитків, сплатити Покупцеві грошові кошти в сумі, на яку Покупцеві зменшений податковий кредит з ПДВ, зменшені податкові витрати, донараховані податки, збори, обов'язкові платежі, нараховані штрафні санкції, стягнуто на користь держави отримане за угодою, визнаною недійсною/нікчемною (далі - виплата).
Відповідно до п. 8.1 Договору цей Договір може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами грошових зобов'язань.
Пунктом 8.13 Договору передбачено, що відповідно до Податкового кодексу України сторони зазначають, що Покупець має статус платника податку на прибуток за основною ставкою, є платником ПДВ, Постачальник має статус платника податку на прибуток за основною ставкою, є платником ПДВ. Сторони заявляють, що вони й усі інші суб'єкти господарської діяльності, залучені стороною для виконання Договору, є добросовісними платниками податків та зборів і своєчасно подають податкову звітність у відповідні податкові органи. У разі, якщо одна зі сторін або який-небудь інший суб'єкт господарської діяльності, залучений стороною до виконання Договору, виявиться недобросовісним платником податків, що спричинить донарахування податкових зобов'язань іншій стороні або її притягнення до фінансової відповідальності податковими органами, винна сторона зобов'язується компенсувати іншій стороні заподіяні цим збитки.
Специфікацією (Додаток № 1 до Договору) сторони узгодили найменування предмету закупівлі, одиницю виміру, кількість, ціну, ПДВ, загальну вартість, термін поставки, умови розрахунків, умови постачання, місце поставки. Зокрема, загальна вартість 558 415,20 грн., у т.ч. ПДВ 93 069,20 грн.; термін поставки: до 31.12.2022; умови розрахунків: 100% передплата; умови постачання: EXW склад м. Дніпро, вул. Барнаульська, 2А; місце поставки: ш. «Добропільська», вул. Київська, 1-Г.
На виконання умов Договору Позивач здійснив оплату продукції у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1459 від 04.11.2022 на суму 279 207,60 грн., у т.ч. ПДВ 46 534,60 грн., № 1803 від 05.12.2022 на суму 279 207,60 грн., у т.ч. ПДВ 46 534,60 грн.
Відповідач, у свою чергу, передав у власність Позивачу продукцію на загальну суму 558 415,20 грн., у т.ч. ПДВ 93 069,20 грн., за видатковими накладними № 339 від 16.11.2022, № 349 від 29.11.2022, № 350 від 30.11.2022, № 352 від 05.12.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не склав та не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за фактом отримання коштів від Позивача за продукцію на загальну суму 558 415,20 грн., у т.ч. ПДВ 93 069,20 грн.
Позивач зазначає, що у зв'язку з цим він не зміг скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми ПДВ у розмірі 93 069,20 грн. до складу податкового кредиту. Тому Позивач вважає, що Відповідач завдав йому збитки на суму 93 069,20 грн., що і є причиною виникнення спору.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Чинне законодавство передбачає, що реєстрацію податкових накладних у ЄРПН здійснює платник податку.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
За приписами абз. 1 пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем товарів. Тому обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на Відповідача, як продавця товару за Договором, в розумінні ст. 201 Податкового кодексу України.
За приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Як встановлено судом вище, Відповідач, у порушення умов Договору та вимог податкового законодавства, не склав та не зареєстрував податкові накладні в ЄРПН за фактом отримання коштів від Позивача за продукцію на загальну суму 558 415,20 грн., у т.ч. ПДВ 93 069,20 грн.
Відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного стану перебіг строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, встановлених п. 201.10 Податкового кодексу України, не зупиняється.
Щодо підстав виникнення податкового кредиту.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд.V цього Кодексу.
За змістом пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів / послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені покупцем до складу податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 20 пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Щодо завдання збитків у зв'язку з неотриманням податкового кредиту.
Відсутність з боку Відповідача реєстрації в ЄРПН податкових накладних на загальну суму 558 415,20 грн., у т.ч. ПДВ 93 069,20 грн., фактично унеможливило отримання Позивачем податкового кредиту відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у сумі 93 069,20 грн. Такою протиправною бездіяльністю Відповідача Позивачу було завдано збитків, оскільки Позивач не зміг скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми ПДВ у розмірі 93 069,20 грн. до складу податкового кредиту.
За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За приписами ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Відповідач не виконав вимог ст. 201 Податкового кодексу України та фактично не здійснив реєстрацію податкових накладних на загальну суму 558 415,20 грн., у т.ч. ПДВ 93 069,20 грн.
У зв'язку з цим Позивач позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 93 069,20 грн.
При цьому, хоча обов'язок Відповідача зареєструвати відповідну податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед Позивачем, невиконання такого обов'язку фактично завдало Позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту Позивача і, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
У пункті 15 цієї ж постанови Верховний Суд зазначив: "Таким чином, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 1 541 930,45 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення".
Аналогічні за змістом висновки наведені у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22:
"п. 5.27. Верховний Суд не погоджується із доводами колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в ухвалі від 11.01.2023 у цій справі, про необхідність відступу від висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 910/20686/20 про те, що факт вчинення відповідачем податкового правопорушення може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.
У постановах Верховного Суду, на які послалась колегія суддів в ухвалі від 11.01.2023 (від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21), а також у постановах Верховного Суду, які були ухвалені після передачі цієї справи на розгляд палати (від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 у справі № 906/824/21), висновок про наявність підстав та умов для стягнення збитків був зроблений через те, що судами був встановлений факт порушення відповідачем господарського зобов'язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором). Цей висновок був зроблений за умов очевидності факту податкового порушення (не реєстрації податкової накладної чи відмови податкового органу у такій у реєстрації).
Отже, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни".
Тобто, у Позивача наявне право на стягнення збитків з Відповідача у зв'язку з порушенням останнім обов'язку щодо реєстрації податкових накладних.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача збитків у розмірі суми ПДВ 93 069,20 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна" (49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 68, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40879829) на користь Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" (85001, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43895975) збитки у розмірі суми ПДВ 93 069,20 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
04.09.2025