вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" серпня 2025 р. Справа№ 910/1721/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тищенко А.І.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 28.08.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 31.10.2024 (повний текст складено та підписано 05.11.2024)
у справі №910/1721/23 (суддя А.І. Привалов)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
до Державного підприємства "Гарантований Покупець"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Кабінету Міністрів України
2) Міністерства енергетики України
3) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 1 240 706 523,24 грн
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 заяву Державного підприємства "Гарантований Покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі №910/1721/23 задоволено частково.
Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі №910/1721/23 до 01.03.2025.
Ухвала суду мотивована тим, що очевидним є першочергове спрямовання державою, в тому числі через свої державні підприємства, коштів та зусиль на нівелювання наслідків обстрілів та забезпечення населення України енергопостачанням, що в свою чергу зумовлює труднощі у розрахунках з контрагентами, з огляду на що, з урахуванням принципів розумності та справедливості, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, суд дійшов висновку, що відстрочення рішення суду на 4 місяці не порушить прав стягувача, оскільки предметом спору на дату прийняття рішення не є стягнення суми основного боргу, а є лише стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Суд зазначив, що відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі №910/1721/23 на 4 місяців не буде перешкодою виконання вказаного судового рішення, а також не сприятиме погіршенню фінансового становища боржника, яке могло призвести до його банкрутства, та як наслідок - унеможливлення/ускладнення виконання рішення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 31.10.2024 у справі №910/1721/23 та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви ДП "Гарантований Покупець" про відстрочення виконання рішення суду.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що взяті до уваги судом першої інстанції обставини, що були наведенні відповідачем у заяві на відстрочку, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають стан господарської діяльності відповідача на певний момент (який є не був актуальним на момент подання заяви відповідачем), що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим. При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки.
Узагальнені доводи та заперечення третьої особи-1
06.01.2025 через канцелярію суду третьою особою-1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 15.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" у справі №910/1721/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко А.І., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/1721/23 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
10.12.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недолків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/1721/23. Судове засідання призначено на 30.01.2025.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. на лікарняному з 28.01.2025 по 07.02.2025, судове засідання призначене на 30.01.2025 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 розгляд апеляційної скарги призначено на 04.03.2025.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025, у зв'язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1721/23.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.03.2025, справу №910/1721/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.
Розгляд справи відкладався.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1721/23.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.06.2025, справу №910/1721/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.
У судовому засіданні 28.08.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників судового процесу
У судове засідання 28.08.2025 з'явились представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення. Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками та шляхом направлення поштової кореспонденції.
Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третіх осіб про місце, дату і час судового розгляду, враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" за відсутності представників третіх осіб.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства “Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" інфляційні втрати у розмірі 107 333 522 грн 71 коп., 3% річних - 20 485 187 грн 54 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 845 428 грн 24 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
22.10.2024 через систему “Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення.
Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду боржник посилається на наступне:
- часткова оплата відповідачем вартості послуг за спірний період позивачу;
- відсутність в Положенні про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії джерела для покриття витрат на оплату 3% річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання спеціальних обов'язків на ринку електричної енергії;
- необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО;
- фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором (ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії");
- відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан ДП “Гарантований покупець»;
- участь боржника у функціонуванні критичної сфери інфраструктури;
- надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, що ускладнює виконання рішень суду.
Вказані вище обставини є винятковими, та на думку відповідача, та є підставою для відстрочення виконання рішення суду на 1 рік.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Статтею 160 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При винесенні ухвали про відстрочку виконання рішення суд бере до уваги не тільки доводи відповідача про те, що виконання судового рішення може привести боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, а й матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, а також той факт, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
За змістом частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.
Так, об'єктивно розглянувши всі обставини в їх сукупності, наведені в обґрунтування заяви, судом враховано, що 24.02.2022 Російською Федерацією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв'язку з чим Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який було продовжено відповідними указами Президента і станом на сьогодні триває.
При цьому, ще з жовтня 2022 року агресором здійснюються посилені ракетні обстріли об'єктів енергетичної структури України, у зв'язку з чим всі сили енергетичних компаній, зокрема Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", направлені на ліквідацію наслідків військових руйнувань енергетичної інфраструктури.
Зазначені обставини ускладнюють проведення розрахунків, як Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" послуг відповідача (джерелом надходження коштів для продавців електричної енергії за "зеленим" тарифом, яким є відповідач, є платежі, пов'язані з оплатою Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" послуг відповідача), так і Державному підприємству "Гарантований покупець" із позивачем по даній справі.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що очевидним є першочергове спрямовання державою, в тому числі через свої державні підприємства, коштів та зусиль на нівелювання наслідків обстрілів та забезпечення населення України енергопостачанням, що в свою чергу зумовлює труднощі у розрахунках з контрагентами.
Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16).
При цьому, судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно зі статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У справі “Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Ураховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості господарської діяльності Акціонерного товариства “Чернігівобленерго» та з огляду на те, що в даному випадку мають місце обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають його виконання в майбутньому, а також враховуючи що під час розгляду справи №927/724/24 боржником погашено основну заборгованість, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.
Враховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості господарської діяльності Державного підприємства "Гарантований покупець" та з огляду на те, що в даному випадку мають місце обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають його виконання в майбутньому, а також враховуючи що під час розгляду справи №910/1721/23 боржником погашено основну заборгованість, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача, оскільки предметом спору на дату прийняття рішення не є стягнення суми основного боргу, а є лише стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі №910/1721/23 на 4 місяців не буде перешкодою виконання вказаного судового рішення, а також не сприятиме погіршенню фінансового становища боржника, яке могло призвести до його банкрутства, та як наслідок - унеможливлення/ускладнення виконання рішення.
Наведені заявником обставини щодо неможливості наразі виконати рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі №910/1721/23, колегія суддів вважає достатніми для відстрочення вказаного рішення.
Протилежні доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі не спросовують висновків суду викладених вище та не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції в частині часткового задоволення заяви Державного підприємству "Гарантований Покупець" про відстрочення виконання судового рішення.
При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження апелянта про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 у справі №910/1721/23 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
Матеріали справи №910/1721/23 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 02.09.2025
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді А.І. Тищенко
К.В. Тарасенко