вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" серпня 2025 р. Справа№ 911/1150/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Тищенко А.І.
Коробенка Г.П.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників сторін:
прокурор: не з'явились
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: Малік Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк»
на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.05.2025
у справі № 911/1150/25 (суддя - Рябцева О.О.)
за позовом Виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Виконувач обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп», у якому прокурор просить усунути перешкоди у здійсненні Вороньківською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202 загальною площею 1,9999 га шляхом її повернення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп» на користь Вороньківської сільської ради.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк».
1.1. короткий зміст заяви про забезпечення позову
12.05.2025 до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від Бориспільської окружної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп».
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, прокурор посилається на те, що існує ризик відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202, що підтверджується публікаціями на сайті The Tender за посиланням https://thetender.com.ua/uk/landArrested-english/procedures/view?id=LAE001-UA-20241114-81032, відповідно до яких втретє проводився аукціон щодо продажу вказаної земельної ділянки, а також публікацією на сайті Prozorro продажі за посиланням https://prozorro.sale/auction/LAE001-UA-20241114-81032/ щодо продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202.
1.2. короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2025 у справі № 911/1150/25 заяву від 12.05.2025 Бориспільської окружної прокуратури про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202 площею 1,9999 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський район, Головурівська сільська рада.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, наведені прокурором в обгрунтування заяви про забезпечення позову, свідчать про потенційну можливість вибуття земельної ділянки з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202 із власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп», яке виступає відповідачем у даній справі, що може унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог або перешкодити поновити порушені права держави в особі Вороньківської сільської ради, за захистом яких Бориспільська окружна прокуратура звернулась до суду.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд ухвалу Господарського суду Київської області від 14.05.2025 по справі №911/1150/25 про задоволення заяви від 12.05.2025 Бориспільської окружної прокуратури про забезпечення позову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову від 12.05.2025 Бориспільської окружної прокуратури.
Крім того, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 14.05.2025 у справі №911/1150/25.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1150/25 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.05.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/1150/25.
02.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/1150/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.05.2025 у справі № 911/1150/25 - залишено без руху, та надано строк на усунення недоліків.
15.07.2025 через систему «Електронний суд» від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 поновлено Акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 14.05.2025 у справі № 911/1150/25, відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1150/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.05.2025, призначено до розгляду на 28.08.2025.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що задовольняючи подану прокурором заяву про забезпечення позову, господарський суд не з'ясував належним чином обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема судом не з'ясовано належним чином обставин щодо порушення прав іпотекодержателя.
Також за доводами третьої особи, судом не було враховано, що прокурором тричі подавався позов щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202 загальною площею 1,9999 га, щодо вартості якої введено суд в оману і неналежно сплачено судовий збір, а тому має місце зловживання процесуальними правами прокурора, що є неприпустимим.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Інші учасники справи (прокурор, позивач та відповідач) своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Відтак, з урахуванням частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, справа розглядається за наявними матеріалами.
2.4. явка в судове засідання
У судове засідання 28.08.2025 з'явилася представник скаржника, підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.
Прокурор, представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд справи в суді апеляційної інстанції були повідомлені належним чином та завчасно.
Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи, що не з'явилися, за наявними у справі матеріалами.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
В обгрунтування позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні Вороньківською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202 загальною площею 1,9999 га шляхом її повернення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп» на користь Вороньківської сільської ради прокурор посилається на те, що розпорядження Бориспільської РДА № 4925 від 24.07.2008, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,9999 га (кадастровий номер 3220882900:03:002:0202) для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району, прийнято всупереч вимог ст.ст. 20, 22, 23, 59, 60, 84, 118, 149 Земельного кодексу України та ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, оскільки вказана земельна ділянка відноситься до категорії земель водного фонду.
Прокурор зазначає, що внаслідок цього Воронківська сільська рада позбавлена можливості користуватися і розпоряджатися спірною земельною ділянкою водного фонду, власником якої на момент звернення із позовом є Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп», з огляду на що просить усунути перешкоди у здійсненні Воронківською сільською радою права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом її повернення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп» на підставі ст. 391 Цивільного кодексу України.
12.05.2025 до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від Бориспільської окружної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, у якій вона просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп».
У подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк».
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Подібні за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 тощо.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 та від 26.10.2020 у справі №907/477/20.
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, прокурор посилається на те, що існує ризик відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202, що підтверджується публікаціями на сайті The Tender за посиланням https://thetender.com.ua/uk/landArrested-english/procedures/view?id=LAE001-UA-20241114-81032, відповідно до яких втретє проводився аукціон щодо продажу вказаної земельної ділянки, а також публікацією на сайті Prozorro продажі за посиланням https://prozorro.sale/auction/LAE001-UA-20241114-81032/ щодо продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202.
Прокурор вважає, що вказані публікації достеменно свідчать про наміри щодо відчуження спірної земельної ділянки та відповідно підтверджують необхідність вжиття заходів забезпечення.
Як було зазначено вище, позов мотивований тим, що розпорядження Бориспільської РДА № 4925 від 24.07.2008, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки площею 1,9999 га (кадастровий номер 3220882900:03:002:0202) для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району, прийнято всупереч вимог ст.ст. 20, 22, 23, 59, 60, 84, 118, 149 Земельного кодексу України та ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, оскільки вказана земельна ділянка відноситься до категорії земель водного фонду. Прокурор просить усунути перешкоди у здійсненні Воронківською сільською радою права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом її повернення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп», яке на час розгляду справи є власником спірної земельної ділянки, на підставі ст. 391 Цивільного кодексу України.
З інформації, розміщеної на сайтах https://prozorro.sale/ та https://thetender.com.ua/ вбачається, що проводився продаж земельної ділянки, площею 1,9999 га, кадастровий номер 3220882900:03:002:0202, цільове призначення: для ведення підсобного сільського господарства, розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Головурівська сільська рада.
Виходячи з предмету позову та обгрунтування прокурором заяви про забезпечення позову, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що вказані дії свідчать про потенційну можливість вибуття земельної ділянки з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202 із власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп», яке виступає відповідачем у даній справі, що може унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог або перешкодити поновити порушені права держави в особі Вороньківської сільської ради, за захистом яких Бориспільська окружна прокуратура звернулась до суду.
Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, встановивши наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, враховуючи те, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд першої дійшов висновку про задоволення заяви Бориспільської окружної прокуратури про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп, з чим погоджується судова колегія.
Разом з цим, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд першої інстанції зазначив, що застосування вказаного заходу забезпечення позову істотно не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача. Під розумним балансом інтересів у даному випадку суд розуміє те, що вжиття заходів забезпечення позову не завдасть настільки істотних наслідків для усіх зацікавлених осіб, ніж якщо такі заходи вжиті не будуть.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення заяви Бориспільської окружної прокуратури про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп».
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що задовольняючи подану прокурором заяву про забезпечення позову, господарський суд не з'ясував належним чином обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема судом не з'ясовано належним чином обставин щодо порушення прав іпотекодержателя.
Досліджуючи доводи скаржника, колегією суддів враховано, що останнього було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ухвалою суду від 29.05.2025 як іпотекодержателя спірної земельної ділянки, а оскаржувана ухвала винесена 14.05.2025.
Під час перегляду оскаржуваної ухвали судовою колегією встановлено, що з урахуванням заявлених позовних вимог та обґрунтованості ризиків потенційного утруднення виконання рішення суду, у даному випадку наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а відтак доводи скаржника щодо неповного з'ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права судова колегія відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження.
Доводи третьої особи про те, судом не було враховано, що прокурором тричі подавався позов щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202 загальною площею 1,9999 га, щодо вартості якої введено суд в оману і неналежно сплачено судовий збір, а тому має місце зловживання процесуальними правами прокурора - колегія суддів сприймає критично, оскільки відповідні доводи не підлягають оцінці під час розгляду питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Ухвала Господарського суду Київської області від 14.05.2025 у справі № 911/1150/25 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.05.2025 у справі № 911/1150/25 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
У зв'язку зі залишенням без змін ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.05.2025 у справі №911/1150/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.05.2025 у справі №911/1150/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/1150/25 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 03.09.2025.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді А.І. Тищенко
Г.П. Коробенко