79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" серпня 2025 р. Справа №5015/2060/11
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 (суддя Рим Т.Я.)
за скаргою Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича про визнання неправомірним рішення, дій та бездіяльності приватного виконавця, визнання недійсною оцінки майна, зобов'язання приватного виконавця вчинити дію, скасування постанови
у справі № 5015/2060/11
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп")
до відповідача Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича,
про стягнення 1017937,09 гривень
за участю представників:
від приватного виконавця - Дяків В.Б.
від позивача - Чміль Ю.В. (в режимі відеоконференції)
від відповідача - Репак В.В.
В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ФОП Цюри А. С. про стягнення 1017937,09 гривень, в ході примусового виконання вирішення суду від 23.06.2011 в якій, боржник (ФОП Цюра А.С.) 21.10.2024 звернувся до місцевого господарського суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, покликаючись на допущення останнім порушення норм чинного законодавства при накладенні арешту на майно боржника та оцінці такого майна.
Господарський суд Львівської області, розглянувши скаргу боржника на дії приватного виконавця, 02.06.2025 постановив ухвалу, якою вказану скаргу задоволив частково;
- визнав неправомірними дії Приватного виконавця Білецького І. М. у виконавчому провадженні № 75875042 щодо визначення вартості нерухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.2024 року, що складений суб'єктом оціночної діяльності ПП «Оціночна компанія «АПЕКС» щодо нерухомого майна Цюри А.С., а саме: корпус № 2 з галереєю нежитлової будівлі колишньої дитячої установи № 3 загальною площею 819,7 м2 та земельна ділянка на, якій розташована вказана будівля, кадастровий номер: 4610800000:01:002:0027, площею 0,1583 га, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Новий Розділ, просп. Шевченка, 9-В;
- визнав неправомірною бездіяльність ПВ Білецького І. М. щодо ненадіслання у виконавчому провадженні № 75875042 на адресу Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 з галереєю нежитлової будівлі колишньої дитячої установи № 3 загальною площею 819,7 м2 та земельної ділянки на, якій розташована вказана будівля, кадастровий номер: 4610800000:01:002:0027, площею 0,1583 га, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Новий Розділ, просп. Шевченка, 9-В;
- в частині вимог, що стосувалися визнання неправомірним рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо прийняття постанови про опис та арешт майна боржника № 75875042 від 02.09.2024 року (корпус №2 з галереєю нежитлової будівлі колишньої дитячої установи № 3 загальною площею 819,7 м2, що розташований за адресою: Львівська обл., м. Новий Розділ, просп. Шевченка, 9-В) та постанови про опис та арешт майна боржника №75875042 від 03.09.2024 року (земельна ділянка кадастровий номер: 4610800000:01:002:0027, площею 0,1583 га, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Новий Розділ, просп. Шевченка, 9-В) і скасування вказаних постанов - скаргу залишив без розгляду;
- в задоволенні решти вимог за скаргою відмовив;
- з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича на користь фізичної особи підприємця Цюри Андрія Степановича стягнув 6000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Приватний виконавець Білецький І.М. та ТОВ «Фінансова компанія Дніпрофінансгруп» не погодилися з постановленою ухвалою місцевого господарського суду в частині, що стосується задоволених вимог скарги, оскаржили її в апеляційному порядку, оскільки вважають, що така постановлена судом з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Доводи приватного виконавця та стягувача в апеляційних скаргах загалом зводяться до такого:
- за умовами ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. 11.10.2024 на адресу боржника було скеровано повідомлення про результати визначення вартості арештованого майна цінним листом (докази додані до справи). Оскільки приватний виконавець Білецький І.М. не має спеціальних знань з оцінки майна тому він постановою призначив суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та залучив для проведення оцінки спірного арештованого майна (предмета іпотеки) ПП «Оціночна компанія «АПЕКС». Оціночна компанія виготовила звіт про оцінку майна, на який стягувач (ТОВ «Фінансова компанія Дніпрофінансгруп») подав рецензію від 22.10.2024 року, складену ГО «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів», відповідно до якої звіт визнаний як такий що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки;
- ФОП Цюра Андрій Степанович має зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС (докази додані до матеріалів справи). відтак постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) від 22.08.2023 була доставлена боржнику до його електронного кабінету в той самий день, що підтверджується довідкою про доставку до ЄСІТС документів з АСВП №75875042 (копія долучена до матеріалів справи). Отже, боржник був обізнаним з початком відкриття виконавчого провадження та мав повний доступ до всіх його матеріалів в електронному вигляді. Разом з тим, представник боржника в судовому засіданні в суді першої інстанції визнав, що ФОП Цюра А.С. одержав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75875042 з ідентифікатором також і в застосунку ДІЯ. Вказане свідчить про те, що приватний виконавець навіть не повинен був надсилати боржнику повідомлення про результати визначення вартості/оцінки арештованого нерухомого майна поштою, а повинен був таке повідомлення надіслати виключно в електронній формі, що ним і було зроблено. Як вбачається із функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження ВП №75875042 за параметрами доступу за допомогою ідентифікатора доступу 97В73В82637Д приватний виконавець Білецький І.М. 11 вересня 2024 року надіслав в електронному вигляді копію висновку про вартість майна (докази додаються). Таким чином, боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами визначення вартості/оцінки арештованого майна, починаючи з 12.09.2024 року;
- суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги рецензію, подану боржником, оскільки така підготовлена на запит боржника поза порядком визначеним ЗУ «Про виконавче провадження» та рецензентом, не повідомленим виконавцем про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку, відтак є недопустимим доказом. Таким чином, очевидним є той факт, що суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі недопустимого доказу, що є порушенням норм процесуального права, яке має наслідком обов'язкове скасування такого рішення;
- крім цього, апелянти, з покликанням на правову позиції Верховного Суду, наведену у постанові від 16.06.2021 у справі № 465/3424/10-ц, зазначають, що висновок судового експерта та звіт проведений на замовлення боржника не може бути підставою для оскарження дій приватного виконавця з визначення вартості майна;
- апелянти стверджують, що для реалізації арештованого нерухомого майна за ціною, що вказана у звіті про оцінку, проводив аукціони, однак, згідно з протоколами №614955 від 01.07.2024 та № 625418 від 28.11.2024 торги не відбулися. Згодом, арештоване нерухоме майно було реалізовано на аукціоні за ціною 4418400,00 грн, що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону (торгів) від 19.02.2025. Вказане свідчить про те, що початкова ціна арештованого нерухомого майна, вказана у звіті про оцінку, не є заниженою, як її вважав суд першої інстанції, оскільки це майно тричі публічно та зі зниженням ціни не було реалізованим; електронні торги проводилися публічно і в них ніхто не взяв участі.
З огляду на вказані обставини, приватний виконавець просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в частині задоволення вимог скарги ФОП Цюри А.С. на дії приватного виконавця та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні скарги на дії приватного виконавця відмовити повністю.
Боржник своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційні скарги виконавця та стягувача не подав, однак його представник в судових засіданнях заперечив проти задоволення вимог апеляційних скарг, покликаючись на повне з'ясування судом першої інстанції дійсних обставин справи та ретельне дослідження усіх доводів, які були підставою оскарження дій приватного виконавця.
Процесуальний хід розгляду даної апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався в режимі відеоконференції.
В дане судове засідання прибули представники усіх учасників судового процесу, які підтримали свої доводи, міркування та заперечення, висловлені у попередніх судових засіданнях.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судова колегія встановила таке:
Господарський суд Львівської області 23.06.2011 ухвалив рішення у цій справі, яким стягнув з ФОП Цюри А. С. на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за договором кредитної лінії № 45/МБ-22 від 31.02.2008 у сумі 792'965,91 грн (99'936,47 доларів США), 196'966,10 грн (24'823,38 доларів США) заборгованості по відсотках, 9'559,64 грн (1'204,79 доларів США) нараховані відсотки, 14'349,99 грн (1'808,51 доларів США) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4'095,45 грн (516,14 доларів США) штрафу, 10'179,37 грн держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання 04.07.2011 означеним рішенням законної сили 25.07.2011 суд видав наказ на його примусове виконання.
Господарський суд Львівської області в ухвалі від 30.08.2023 заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому документі задоволив, замінивши Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» його правонаступником ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Цього ж дня, новому стягувачу місцевим господарським судом було видано дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 25.07.2011 у справі №5015/2060/11
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.04.2024, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2024, суд відмовив у задоволенні скарги ФОП Цюри А. С. на дії приватного виконавця з вимогами:
Господарський суд Львівської області в ухвалі від 08.04.2024 подання приватного виконавця Білецького І. М. про звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Новий Розділ, проспект Шевченка, земельна ділянка, 9-В, 2, кадастровий номер № 4610800000:01:002:0027, загальною площею 0,1583 га для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови, задоволив.
Ухвалою місцевого господарського суду від 06.06.2024, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2024, скаргу ФОП Цюри А. С. на дії ПВ Білецького І. М. задоволено частково:
- визнано неправомірними дії приватного виконавця Білецького І. М. у виконавчому провадженні № 74461035 щодо визначення вартості нерухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна від 17.04.2024 року, який складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП Садовенком Юрієм Павловичем щодо нерухомого майна Цюри А. С., а саме: корпусу № 2 та земельної ділянки площею 0,1583 га;
- визнано неправомірним рішення приватного виконавця Білецького І. М. щодо передчасного винесення постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 17.04.2024 року.
В межах розгляду цієї скарги за замовленням боржника була проведена судова оціночно-будівельна та оціночно-земельна експертиза, за результатами якої було складено висновок за № 19/05-24 від 19.05.2024, яким визначено вартість нерухомого майна боржника (корпусу № 2 та земельної ділянки площею 0,1583 га) у розмірі 9527000,00 грн без ПДВ станом на 17.04.2024.
В ухвалі від 18.11.2024 Господарський суд Львівської області закрив провадження за скаргою ФОП Цюри А .С., в якій останній просив:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця Білецького І. М. щодо визначення та зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження №75107306 від 22.05.2024 загальної суми боргу в розмірі 128289,29 доларів США;
- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця Білецького І. М. про відкриття виконавчого провадження № 75107306 від 22.05.2024 щодо виконання судового наказу №5015/2060/11, виданого 25.07.2011 Господарським судом Львівської області.
Господарський суд Львівської області в ухвалі від 11.12.2024 скаргу ФОП Цюри А. С. на дії та бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. задоволив частково:
- визнав неправомірними дії приватного виконавця Білецького І. М. у виконавчому провадженні № 75107306 щодо визначення вартості нерухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна від 22.05.2024, який складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП Садовенком Юрієм Павловичем щодо нерухомого майна Цюри Андрія Степановича, а саме: корпусу №2 та земельної ділянки площею 0,1583 га;
- визнав неправомірною бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у виконавчому провадженні № 75107306 на адресу Цюри Андрія Степановича повідомлення про результати визначення вартості арештованого майна, а саме: корпусу №2 та земельної ділянки площею 0,1583 га;
- визнав неправомірним рішення приватного виконавця Білецького І. М. щодо передчасного винесення постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 75107306 від 22.05.2024;
- визнав неправомірною бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. щодо нерозгляду заяви про відвід суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання від 30.05.2024;
- визнав неправомірним рішення приватного виконавця Білецького І. М. щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника № 75107306 від 22.05.2024 року (корпус №2) та постанови про опис та арешт майна боржника № 75107306 від 22.05.2024 року (земельна ділянка площею 0,1583 га);
- визнав неправомірними дії та рішення приватного виконавця Білецького І. М. у виконавчому провадженні № 75107306 щодо передчасного формування заявки на реалізацію арештованого майна, а саме: корпусу №2 та земельної ділянки площею 0,1583 га, а також передчасної передачі вказаного нерухомого майна на реалізацію.
Вказана ухвала суду першої інстанції була оскаржена в апеляційному порядку. Західний апеляційний господарський суд в постанові від 10.03.2025 апеляційну скаргу ПВ Білецького І. М. задоволив частково, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 11.12.2024 скасував у частині вимог, що стосувалися визнання неправомірним рішень приватного виконавця щодо передчасного винесення постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності та про опис та арешт майна боржника і постанови про опис та арешт майна боржника; в іншій частині оскаржувану ухвалу залишив без змін.
На підставі заяви стягувача приватний виконавець 22.08.2024 прийняв низку постанов:
- про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 25.07.2011 (ВП № 75875042) (том 10, а. с. 149-150), яку було надіслано боржнику 26.08.2024, що підтверджується описом вкладення, поштовою накладною та фіскальним чеком (том 11, а. с. 191);
- дві постанови про арешт майна боржника: корпусу № 2 та земельної ділянки площею 0,1583 га (том 10, а. с. 136-137, 139-140), які приватний виконавець надіслав 03.09.2024 цінним листом, що підтверджується поштовими накладними, фіскальними чеками, описами вкладення, а також списком згрупованих відправлень (том 11, а. с. 187-189). В поштових накладних приватний виконавець Білецький І.М. вказав власний контактний номер мобільного телефону НОМЕР_1 як відправника, так і одержувача.
Згодом, в межах виконавчого провадження № 75875042 приватний виконавець прийняв такі постанови:
- про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.09.2024 (том 10, а. с. 123-125), а саме: корпусу № 2. Вказане майно є предметом іпотеки відповідно до договору, укладеного 01.02.2008 року між Цюрою Андрієм Степановичем та ПАТ «Комерційний банк «Надра» (а. с. 18-21). Ця постанова буда надіслана на адресу боржника 03.09.2024, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком (том 11, а. с. 188, 189);
- про опис та арешт майна (коштів) боржника від 03.09.2024 (том 10, а. с. 119-121), а саме: земельної ділянки площею 0,1583 га. У постанові вказано, що майно належить боржнику на підставі договору-купівлі продажу земельної ділянки від 21.12.2018 року, посвідченого державним нотаріусом Новороздільської державної нотаріальної кантори Шолок О.Я. за № 3680. Звернення стягнення на цю земельну ділянку здійснюється відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 08.04.2024.
В заяві від 05.09.2024 (том 10, а. с. 177) боржник просив приватного виконавця під час оцінки нерухомого майна врахувати висновок судового експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 19.05.2024. Висновок експерта долучив до заяви (том 10, а. с. 179-244).
Після цього, 06.09.2024 боржник звернувся до приватного виконавця із заявою (том 10, а. с. 117), в якій повідомив про досягнення зі стягувачем згоди щодо початкової вартості майна за ціною, визначеною у висновку судової експертизи від 19.05.2024 (9527000,00 грн).
Однак, стягувач заперечує таке погодження вартості майна, а доказів зворотного матеріали справи не містять.
24.09.2024 приватний виконавець виніс постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (том 11, а. с. 2-3), якою призначив ПП «Оціночна компанія «Апекс» для проведення оцінки майна боржника, у зв'язку з чим між приватним виконавцем та оціночною компанією було укладено договір № 15960е/09-24 від 25.09.2024 про визначення ринкової вартості об'єкта оцінки.
ПП «Оціночна компанія «Апекс» 25.09.2024 склало звіт про оцінку майна (том 11, а. с. 54-155), за яким така вартість становить 7364000,00 грн без ПДВ, у тому числі:
· корпус №2 - 6764000,00 грн без ПДВ.
· земельна ділянка площею 0,1583 га - 600000,00 грн без ПДВ.
У вказаному звіті зазначено, що огляд проводився за участю приватного виконавця.
Звіт про оцінку приватний виконавець отримав 11.10.2024, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт № 15960е/09-24 (том 11, а. с. 53).
Цього ж дня, листом за № 125765 (том 11, а. с. 192-193) приватний виконавець повідомив ФОП Цюру А. С. про оціночну вартість майна, який скерував на адресу ФОП Цюри А.С. цінним листом з описом вкладення та поштовою накладною № 0504070197756, що також підтверджується списком згрупованих відправлень (том 11 а. с. 185-186).
В свою чергу боржник зазначає, що вказаного листа (як і попередніх) він не отримував, оскільки приватний виконавець при його скеруванні на його адресу вказав власний номер мобільного телефону замість номера ФОП Цюри А. С. Це призвело до того, що інформація про надходження відправлення була надіслана не боржнику, а виконавцю. Вказані дії створили умови для того, щоб ФОП Цюра А. С. не отримав своєчасно повідомлення і не зміг оскаржити визначену вартість майна. На переконання боржника, приватний виконавець, достеменно знаючи контактні дані боржника, свідомо порушив його права, що є недобросовісною і незаконною поведінкою.
ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» листом від 24.10.2024 (том 11, а. с. 20) надало приватному виконавцю згоду на реалізацію майна з можливістю зниження початкової ціни, але не нижче 60 % його вартості, визначеної у порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».
28.10.2024 боржник звернувся до приватного виконавця із заявою, в якій просив надати повний текст Звіту про оцінку та розмістити його в АСВП (том 10, а. с. 44-45). Цей лист скеровано на електронну адресу приватного виконавця (том 10, а. с. 46-47).
Заявою від 30.10.2024 (том 10, а. с. 21-23) боржник просив приватного виконавця провести повторну оцінку корпусу № 2 та земельної ділянки 0,1583 га.
Боржник звертався до приватного виконавця Білецького І. М. із вимогами оприлюднити повний текст звіту в АСВП та скерувати його на електронну пошту його представника (том 10, а. с. 25-26, 46-47), однак відповіді на ці звернення в матеріалах справи відсутні. Водночас, представник боржника ознайомився з матеріалами виконавчого провадження 31.10.2024, про що свідчить відмітка на його заяві від 28.10.2024 (том 11, а. с. 12).
На замовлення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» ГО «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів» здійснила рецензію на звіт про оцінку майна від 22.10.2024 (том 11, а. с. 23-31), в якій вказано, що звіт про оцінку «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» як такий, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Стягувач 24.10.2024 листом скерував цю рецензію приватному виконавцю, яку останній отримав цього ж дня, що вбачається з відмітки на листі (том 11, а. с. 47).
ОСОБА_1 в заяві від 31.10.2024 (том 10, а. с. 10-11) просив ТОВ «ІВ Груп» здійснити рецензування звіту, а в заяві від 06.11.2024 - ГО «Всеукраїнська спілка оцінювачів» (том 12, а. с. 65-66).
Рецензію на звіт здійснили 08.11.2024 рецензенти: ОСОБА_2 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 1516-1 віл 25.12.1999) та Бакалець Василь Антонович (сертифікат оцінювача № 1727-1 від 27.05.2000) (том 11, а. с. 215-233). Згідно з цією рецензією оскаржуваний звіт класифікується відповідно до вимог пункту 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Неякісна (недостовірна) оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування (п. 3 НС № 1).
Приватний виконавець для реалізації предмета іпотеки за ціною, що вказана у звіті про оцінку проводив аукціони, однак, згідно з протоколами № 614955 від 01.07.2024 (том 12, а. с. 2) та № 625418 від 28.11.2024 (том 12, а. с. 143) торги не відбулися.
Надалі предмет іпотеки був реалізований на аукціоні за ціною 4418400,00 грн, що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону (торгів) від 19.02.2025 (том 13, а. с. 34-35).
Розглянувши матеріали справи в сукупності з доводами апеляційних скарг, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваної ухвали відсутні, з огляду на наступне:
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавче провадження у відповідності до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За умовами ч. 3 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна суб'єктів оціночної діяльності суб'єктів господарювання.
Примусова реалізація майна є одним із заходів, які виконавець вживає для примусового виконання судового рішення та задоволення вимог кредиторів. Права боржника в цій процедурі забезпечуються законодавчо встановленою процедурою. Важливість надається визначенню початкової суми реалізації майна, яка має бути справедливою.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Сторони не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили про це приватного виконавця, а подана боржником заява (а.с. 117, т. 10) є односторонньою.
За змістом ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Зокрема, для проведення оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначається Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
У сфері оціночної діяльності нормативними актами для проведення оцінки майна та нерухомості є Національні стандарти, затверджені Кабінетом Міністрів України. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, встановлює загальні вимоги до процесу оцінки майна і майнових прав. Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442, регламентує порядок оцінки нерухомого майна, а також порядок проведення рецензування та державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної й комунальної власності у разі їх відчуження.
Означені стандарти є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності та іншими уповноваженими особами.
Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 з врахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.
Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
За умовами пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
В частині 1 статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» вказано, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Відповідно до пункту 3 Національного стандарту № 1 неякісна (недостовірна) оцінка це оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у постанові у справі № 761/39550/17, звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності щодо оцінки майна та не створює правових наслідків для учасників правовідносин. Правова природа звіту унеможливлює його скасування як юридичного акта.
Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає рецензування звіту як форму оцінки майна. Рецензування полягає у критичному розгляді та наданні висновків щодо повноти й правильності виконання оцінки. Ця процедура захищає права боржників у межах виконавчого провадження та дозволяє ефективно спростувати недоліки оцінки. Отже, рецензування є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, що забезпечує об'єктивність визначення вартості майна, зокрема через аналіз аналогів майна з урахуванням його призначення, правового статусу та інших суттєвих ознак.
Матеріали справи містять дві рецензії із протилежними висновками щодо Звіту про оцінку.
Національні стандарти з оцінки майна акцентують увагу на тому, що для об'єктивного визначення ринкової вартості об'єкта оцінки необхідно використовувати аналоги, які є максимально подібними до самого об'єкта. Це стосується не лише фізичних характеристик майна, а й його функціонального призначення, правового статусу, місцезнаходження та інших суттєвих ознак. Такі вимоги спрямовані на те, щоб результати оцінки відображали реальну ринкову ситуацію і були максимально наближені до фактичної вартості об'єкта. Отже, дотримання принципу відповідності об'єкта оцінки та аналогів є необхідною умовою достовірної оцінки, яка відповідає нормам законодавства і професійним стандартам.
В рецензії від 08.11.2024 року наголошено, що об'єкти, використані оцінювачами для порівняння, не є співставними з об'єктом оцінки. Основне зауваження полягає в тому, що оцінюване приміщення на момент оцінки фактично використовувалося як швейний цех, тобто мало виробничий характер, однак оцінювачі аналізували ринок адміністративної (офісної) нерухомості. Це не відповідає реальному функціональному призначенню об'єкта. Крім того, значна частина підібраних аналогів розташована в населених пунктах, що за масштабами, інфраструктурою та рівнем економічного розвитку істотно відрізняються від міста Новий Розділ, або є приміщеннями іншого типу (торговельного чи вільного призначення). Аналогічні недоліки встановлено і в дохідному підході, де більшість об'єктів порівняння не відповідають ні типу, ні функціональності майна боржника. За таких умов рецензенти дійшли висновку, що обґрунтованість застосованих аналогів є сумнівною, а результати оцінки не достатньо достовірними.
Рецензенти зазначили, що і земельна ділянка площею 0,1583 га порівнювалась з об'єктами, які відрізняються за розташуванням, типом населеного пункту та цільовим призначенням.
За вказаною рецензією від 08.11.2024 оскаржуваний звіт класифікується відповідно до вимог пункту 67 Національного стандарту № 1 за наступною ознакою: звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.
Боржник долучив до матеріалів справи фотознімки об'єктів нерухомості (том 12, а. с. 16-45), розташованих у місті Новий Розділ, які не були враховані у звіті про оцінку. Вартість окремих із цих об'єктів перевищує визначену у звіті про оцінку.
В рецензії від 22.10.2024 відсутній самостійний аналіз обґрунтованості вибору об'єктів порівняння та характеристик об'єкта оцінки. Рецензенти лише переказали позицію оцінювачів, не здійснивши перевірки правильності застосованих підходів, що не відповідає вимогам до рецензування.
З урахуванням обґрунтованості наявних у справі висновків рецензентів, рецензія від 08.11.2024 вирізняється більш глибоким аналізом відповідності використаних аналогів об'єкту оцінки. З огляду на це така рецензія може бути врахована судом у сукупності з іншими доказами при оцінці об'єктивності та достовірності висновків Звіту про оцінку.
Доводи стягувача про виконання рецензування звіту не тими особами, з ким було укладено відповідний договір відхиляються судом, з огляду на Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», який не забороняє рецензентам здійснювати рецензування як самостійно, так і спільно.
Разом з тим, про занижену вартість об'єкта оцінки свідчить і довідка Фонду державного майна України про оціночну вартість об'єкта, згідно з якою його вартість (нежитлове приміщення та земельна ділянка) станом на 19.11.2024 року складає 28471787,50 гривень.
Експерт у висновку № 19/05-24 від 19.05.2024 за результатами проведення судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи визначив вартість нерухомого майна боржника у розмірі 9527000,00 грн (без урахування ПДВ). Водночас, судова колегія не вважає хибним висновок місцевого господарського суду про безпідставність доводів приватного виконавця про те, що експертний висновок № 19/05-24 від 19.05.2024 є не актуальним у зв'язку з тим, що він складений станом на 17.04.2024, оскільки від дати складення експертного висновку до дати проведення оцінки пройшов незначний проміжок часу (близько пів року). Варто зауважити, що судовий експерт оцінив майно на понад 2 мільйони гривень дорожче, ніж це зроблено у звіті про оцінку, а приватний виконавець був обізнаним з істотними розбіжностями щодо оцінки майна ФОП Цюри А. С., що покладало на нього обов'язок вчинити додаткові дії для з'ясування дійсної ринкової вартості майна. Боржник у цьому виконавчому провадженні поводився послідовно, ще з вересня 2024 року надаючи інформацію про вартість його майна, а також провівши власне рецензування звіту про оцінку. Натомість, приватний виконавець жодним чином не реагував на численні звернення та надані боржником докази.
Неправильне визначення початкової вартості реалізації майна порушує засаду справедливості та об'єктивності виконавчого провадження, яка передбачена пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження». Як вбачається з матеріалів справи боржник звертався до приватного виконавця із заявою від 18.11.2024 (том 11, а. с. 212-214) про проведення повторної оцінки майна, однак така була залишена останнім без відповіді та задоволення. Таким чином, наявні у справі докази в сукупності з доводами боржника свідчать про те, що проведена в межах виконавчого провадження, є неправильною та не відображає дійсної ринкової вартості об'єкта.
Судова колегія зазначає, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати істотних збитків стягувачу у виді неотриманого доходу, а боржнику у виді передачі майна на реалізацію за значно нижчою від ринкової вартістю (пункт 78 постанови ВП ВС від 11.09.2024 у справі № 554/154/22).
Відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна на електронних аукціонах відбувається на основі початкової вартості, визначеної відповідно до статті 57 цього Закону. Саме від цієї початкової вартості обчислюється подальше зниження ціни у разі нереалізації майна на першому, другому чи третьому аукціоні до 85%, 70% або навіть до 60% (при згоді стягувача).
Крім того, у разі коли майно не реалізоване і стягувач виявляє бажання залишити його за собою, йому необхідно внести грошову різницю між вартістю майна та сумою боргу, якщо така різниця є. Вартість майна, яка підлягає сплаті стягувачем, також базується на початковій оцінці. Таким чином, занижена або необґрунтовано визначена початкова вартість арештованого майна безпосередньо порушує права боржника, оскільки, якщо початкова вартість була занижена, подальший продаж, зокрема, за 60 % призводить до фактичної реалізації майна за вкрай низькою ціною. Це зменшує суму, яка може бути використана для погашення боргу, і позбавляє боржника на залишок коштів, які він міг отримати після продажу майна. У випадку, якщо стягувач залишає майно за собою, ризик полягає у неправомірному набутті ним цінного майна за суттєво заниженою вартістю, що фактично є порушенням права власності боржника. Заниження вартості арештованого майна позбавляє боржника залишкової частини вартості майна, яка мала бути йому повернута після задоволення вимог стягувача, згідно з частиною 8 статті 61 Закону.
Вказане свідчить про те, що обґрунтованість визначення початкової вартості об'єкта має вирішальне значення для захисту майнових прав боржника та недопущення штучного зменшення вартості його активів у процедурі примусового стягнення, відтак суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними дії приватного виконавця щодо визначення вартості нерухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.20224, що складений суб'єктом оціночної діяльності ПП «Оціночна компанія «АПЕКС».
Доводи апелянтів про належне повідомлення боржника про результатами визначення вартості майна відхиляються, з огляду на таке:
Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Повідомлення про результати визначення вартості арештованого майна були скеровані боржнику цінним листом від 11.10.2024 № 125765 (на адресу: 81652, Львівська область, Стрийський район, місто Новий Розділ, вулиця Коновальця, 1б). Боржник не заперечує, що ця адреса є його належною адресою для отримання кореспонденції. Вказане поштове відправлення було здійснене способом «Укрпошта Експрес», тип відправлення: склад-склад.
Наказом від 25.04.2017 № 506 АТ «Укрпошта» затверджено Порядок пересилання відправлень «Укрпошта Експрес» (надалі Порядок), який визначає загальні вимоги щодо приймання, обробки, перевезення, доставки та вручення відправлень «Укрпошта Експрес», пунктом 1.4 якого передбачено, що склад (як тип доставки) приміщення ОПЗ (об'єкта поштового зв'язку), де здійснюється приймання або вручення відправлень Експрес. За умовами п. 5.1 Порядку для кожного відправлення Експрес засобами автоматизованої системи АТ «Укрпошта» з реєстрації поштових відправлень через особистий кабінет розміщений на сайті АТ «Укрпошта»/API/мобільний застосунок формується супровідна адреса за формою, затвердженою окремим наказом АТ «Укрпошта». Найменування та поштова адреса відправника та адресата зазначаються у спеціально призначеному для цього місці на бланку супровідної адреси. Адреси відправника та адресата, що зазначаються у супровідній адресі, повинні містити повні найменування відправника і адресата (для фізичних осіб прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові), поштові індекси ОПЗ, тип доставки («до дверей», «до складу»), а також номери їх телефонів (рекомендується вказувати номери мобільних телефонів, які необхідні для автоматизованого інформування про надходження відправлення Експрес через sms/viber-повідомлення). У разі відсутності у відправника мобільного телефону адресата, інформування адресата відбувається шляхом вкладання повідомлення ф. 22 до абонентської поштової скриньки, а адресування можливе тільки з типом доставки «до складу».
Відповідно до пункту 5.3 Порядку відправлення Експрес можуть бути адресовані: 1)фізичним особам на адресу за місцем проживання, роботи (до дверей), на адреси ВПЗ та ДКД (до складу дозволяється вказати повну адресу одержувача з індексом індекс об'єкта поштового зв'язку, П. І. Б., номер телефону); 2) юридичним особам на фактичну адресу місцезнаходження (до дверей), на адреси ВПЗ (відділення поштового зв'язку) та ДКД (дільниця кур'єрської доставки) (до складу дозволяється вказати повну адресу одержувача з індексом / індекс об'єкта поштового зв'язку, назву юридичної особи, номер телефону та П.І.Б. контактної особи (уповноваженої одержувачем).
Згідно з пунктом 7.1 Порядку при надходженні до ОПЗ відправлення Експрес на номер мобільного телефону адресата, який зазначено в супровідній адресі, автоматично надходить sms/viber-повідомлення з інформацією про надходження відправлення Експрес до ОПЗ. При надходженні відправлення Експрес з типом доставки Склад-Склад або Двері-Склад, на супровідній адресі якого відсутній мобільний номер телефону адресата, працівник ОПЗ оформлює повідомлення ф. 22 та передає його листоноші для доставки за вказаною адресою. Повідомлення вкладається у абонентську поштову скриньку адресата, а у разі відсутності такої можливості залишається працівнику на пункті пропуску (за наявності).
В разі невручення відправлення Експрес (адресованого до складу) протягом трьох робочих днів від дати надходження до автоматизованого ОПЗ, на номер мобільного телефону адресата автоматично надходить sms/viber-повідомлення з інформацією про знаходження відправлення Експрес у ОПЗ та датою початку платного зберігання (пункт 7.1.2 Порядку).
Вказане свідчить про те, що у випадку скерування реєстрованого поштового відправлення за наявності телефонного номеру адресата (згідно з вимогами Правил), повідомлення про надходження поштового відправлення здійснюється лише на такий номер. В такому разі доставка листоношею повідомлення ф. 22 не здійснюється.
Як вбачається з накладної до поштового відправлення, в ній був вказаний номер телефону адресанта, а не адресата. Оскільки приватний виконавець Білецький І. М. вказав власний номер телефону, таке смс-повідомлення повинно було надійти саме йому, а не ФОП Цюрі А. С., відтак, відправлення не могло бути вручено боржнику, адже він не був повідомлений у встановлений Порядком спосіб про його надходження до поштового відділення (об'єкта) поштового зв'язку. Водночас, суд зазначає, що приватному виконавцю достеменно був відомий контактний номер телефону ФОП Цюри А. С., оскільки такий був зазначений в адресованих приватному виконавцю заявах.
З огляду на вказане, місцевий господарський суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо ненадіслання у виконавчому провадженні на адресу Цюри А.С. повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та земельної ділянки площею 0,1583 га.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).
З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 269 ГПК України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для надання оцінки правомірності ухвали місцевого господарського суду в частині, що не оскаржується апелянтами.
Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича відмовити.
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 у справі № 5015/2060/11 залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржників.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
повний текст постанови складено 02.09.2025
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік