Номер провадження 22-ц/821/1286/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №692/36/25 Категорія: 304090200 Чепурний О. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
02 вересня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Василенко Л.І., Сіренко Ю.В.
секретар Любченко Т.М.
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»;
відповідач: ОСОБА_1 ;
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі по тексту АТ «ПУМБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори:
24.12.2020 року кредитний договір № 1001776078601, за яким позичальнику видано кредит у сумі 69345,00 грн.
22.07.2021 року кредитний договір № 2001929460701, за яким позичальнику видано кредит у сумі 34664,00 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином, а тому станом на 31.10.2024 року має заборгованість:
по кредитному договору від 24.12.2020 року в сумі 75762,95 грн., яка складається з 44305,60 грн. заборгованість за кредитом; 10,50 грн. - заборгованість за процентами; 31446,85 грн. - заборгованість за комісією;
по кредитному договору від 22.07.2021 року в сумі 52526,49 грн., яка складається з 34651,72 грн. - заборгованість за кредитом; 17874,77 грн. - заборгованість за процентами.
Позивачем були направлені письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, які він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
АТ «ПУМБ» просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у сумі 128289,44 грн. та судові витрати.
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 1001776078601 від 24.12.2020 року в розмірі 44316,10 грн. та заборгованість за кредитним договором № 200192960701 від 22.07.2021 року в розмірі 52526,49 грн., а всього заборгованість в розмірі 96842,59 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ «ПУМБ» суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах кредитних договорів не повернуто.
Також, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заборгованість за комісією за кредитним договором №1001776078601 від 24.12.2020 року в розмірі 31446,85 грн. не підлягає стягненню з відповідача, так як договір у частині стягнення комісії є нікчемним.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Зачепіло З.Я. подала апеляційну скаргу в якій просить рішення Драбівського районного суду Черкаської області скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Вважає, що рішення суду від 21.04.2025 року є незаконним, постановленим судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права, позивачем не було доведено обставин, що мають значення для справи належними та допустимими доказами.
Відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, тому не міг надати свої заперечення та вступити в процес для захисту свого права. Копію рішення не отримував, про його наявність дізнався через «Дію», з текстом рішенням ознайомився із Єдиного державного реєстру судових рішень.
Суд першої інстанції підійшов формально до вивчення обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, не сприяв повному, об'єктивному розгляду, тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи є незаконним та необґрунтованим.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором складений самим кредитором, і не містить жодного підтвердження реальності господарської операції. З наданого розрахунку не можливо встановити коли утворилася заборгованість, чи були погашення кредитної заборгованості, який був порядок нарахування відсотків та в якому розмірі.
Надані позивачем розрахунки заборгованості не є борговими документами та належними доказами, що доводять отримання кредиту. Розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Заслухавши доповідь головуючого, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2020 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1001776078601 у вигляді заяви на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб (а.с.9).
Підписавши заяву № 1001776078601 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб від 24.12.2020 року, відповідач погодився, що строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО).
Відповідно до умов надання та обслуговування кредитної картки строк дії платіжної картки - 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на той самий строку у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін (а.с.9).
Підписавши вказану заяву, відповідач підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ ПУМБ на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті АТ ПУМБ: pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть йому бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку).
У вказаній заяві відповідач просив відкрити на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку.
Відповідач просив надати йому споживчий кредит на загальні цілі в сумі 69345,00 грн., строком на 36 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,99%, розмір процентної ставки - 0,01% річних, схема повернення кредиту - ануїтетна (рівними платежами). Спосіб надання споживчого кредиту шляхом видачі готівки через банківський переказ на рахунок. В даній заяві вказаний графік платежів.
До позовної заяви додано паспорт споживчого кредиту, який підписано відповідачем 24.12.2020 року. Платіжною інструкцією № TR.46476141.58327.8810 від 24.12.2020 року підтверджується, що позивачем було перераховано суму в розмірі 69345,00 грн. на рахунок відповідача з призначенням платежу: надання кредитних коштів за договором №1001776078601 від 24.12.2020 року (а.с. 37 на звороті).
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 має борг перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 1001776078601 від 24.12.2020 року, станом на 31.10.2024 року в розмірі 75762,95 грн., який складається з: 44305,60 грн. - заборгованість за кредитом; 10,50 грн. - заборгованість за процентами; 31446,85 грн. - заборгованість за комісією.
22.07.2021 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2001929460701 у вигляді заяви на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, на підставі якої відповідачу було видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 15000,00 грн., який пізніше було збільшено до 34664,00 грн.(а.с. 10, 37).
Підписавши заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ПУМБ», відповідач підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть йому бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку).
До заяви № 2001929460701 позивач додав також публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та графік платежів, розрахунок сукупної вартості овердрафту та реальної процентної ставки.
Відповідно до умов надання та обслуговування кредитної картки строк дії платіжної картки - 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на той самий строку у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін.
Позивачем надано до матеріалів справи паспорт споживчого кредиту, який власноручно підписано відповідачем, згідно якого сума-ліміт кредиту становить 15000,00 грн., строк кредитування 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на той самий строку у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін. Процентна ставка фіксована становить 47,88% річних
З наданого позивачем розрахунку заборгованості, виписки по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 має перед позивачем заборгованість, яка утворилася станом на 31.10.2024 року та становить 52526,49 грн., з яких: 34651,72 грн. заборгованість за кредитом; 17874,77 грн. - заборгованість процентами (а.с.40-41).
Також з виписки по особовому рахунку відповідача за період з 24.12.2020 року по 31.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та здійснював платежі до 31.01.2022 року (а.с. 42-45).
З метою до судового врегулювання спору банком на адресу відповідача було направлено письмову вимогу (повідомлення) № вих.КНО-44.2.2/683 від 04.11.2024 року з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором №1001776078601 від 24.12.2020 року у розмірі 75762,95 грн. та за кредитним договором № 2001929460701 від 22.07.2021 року, а всього 128 289,44 грн., не пізніше 30 днів з моменту отримання цього листа, що підтверджується копією даної письмової вимоги та списком згуртованих відправлень (рекомендованих листів) (а.с.34 на звороті - 36).
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користувався коштами та частково сплачувала заборгованість за кредитними договорами, що підтверджує факт укладення кредитних договорів.
Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ «ПУМБ», не довів відсутність заборгованості.
Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості за кредитним договором №2001929460701 від 22.07.2021 року, що утворилася станом на 31.10.2024 року становить 52526,49 грн., з яких: 34651,72 грн. заборгованість за кредитом; 17874,77 грн. - заборгованість процентами, є доведеними та обґрунтованими.
Що стосується кредитного договору № 1001776078601 від 24.12.2020 року.
Задовольняючи частково вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 1001776078601 від 24.12.2020 року в розмірі 44316,10 грн, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за комісією за кредитним договором в розмірі 31446,85 грн. не підлягає стягненню з відповідача, так як договір у частині стягнення комісії є нікчемним.
Колегія суддів не повністю погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення боргу.
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 має борг перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 1001776078601 від 24.12.2020 року, станом на 31.10.2024 року в розмірі 75762,95 грн., який складається з: 44305,60 грн. - заборгованість за кредитом; 10,50 грн. - заборгованість за процентами; 31446,85 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідно до ч. 1 статті 11Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої ст. 11, частини п'ятої ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
За умова кредитного договору № 1001776078601 від 24.12.2020 року, а саме пунктом 5, встановлено комісію 2,99 % за обслуговування кредитної заборгованості, що становить 2073,42 грн. щомісячно.
Крім того, в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ«ПУМБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст. 11, частини п'ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що відсутні підстави для стягнення заборгованості за комісією у розмірі 31446,85 грн.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що з наданої позивачем виписки з особового рахунку відповідача та розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем на погашення комісії направлено отримані від відповідача кошти у розмірі 26954,46 грн.
Колегія суддів вважає, що оскільки умова договору про стягнення щомісячної комісії є нікчемною, заборгованість за кредитом № 1001776078601 від 24.12.2020 року слід зменшити на вказану суму коштів спрямованих на погашення заборгованості по комісії.
Отже, розмір заборгованості за кредитним договором становить 17361,64 грн (44305,60 грн. тіло кредиту +10,50 грн. заборгованість по відсоткам - 26954,46 грн. сплачена комісія).
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1001776078601 від 24.12.2020 року в розмірі 44316,10 грн., на вищезазначене уваги не звернув, відтак рішення в оскаржуваній частині необхідно змінити, зменшивши розмір заборгованості за кредитним договором № 1001776078601 від 24.12.2020 року, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» з 44316,10 грн. до 17361,64 грн.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог АТ «ПУМБ», відсутність заборгованості за кредитним договором є безпідставними та спростовуються належними доказами у справі.
У постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 569/7648/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 зроблено висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Виписка по рахунку - це офіційний документ, який надається власнику банківського рахунку (як фізичній, так і юридичній особі) і містить детальний перелік усіх фінансових операцій, здійснених за вибраний період. Включає інформацію про депозити, зняття коштів, платежі, нараховані відсотки, комісії та інші транзакції.
Виписка для фізичних осіб зазвичай включає основні транзакції (депозити, зняття готівки, покупки за допомогою карток, оплата рахунків, нарахування відсотків).
Відповідно до виписки наданої банком, та яка наявна в матеріалах справи, по особовому рахунку, ОСОБА_1 активно користувався наданим йому кредитом.
Посилання апелянта на те, що суд ухвалюючи рішення послався лише на розрахунок заборгованості, який є неналежним доказом, на думку колегії є необґрунтованими.
Що стосується доводів апелянта про неповідомлення відповідача про розгляд справи судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріали справи містять докази направлення судової повістки відповідачу на вказану ним у кредитних договорах адресу, однак, рекомендована кореспонденція повернулася до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи пункт 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, позивач вважається повідомленим належним чином про час, дату та місце розгляду справи, у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про «відсутність особи за місцем знаходження».
Правова позиція щодо належного повідомлення учасника справи засобами поштового зв'язку, за умови наявності відмітки: «адресат відсутній за вказаною адресою», міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17 (провадження №14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18 (провадження №12-233гс18), а також у постановах Верховного Суду: від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження №К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі №826/20408/14 (провадження №К/9901/16143/20), від 10 листопада 2021 року у справі №756/2137/20 (провадження №61-3782св21), від 10 січня 2024 року у справі №522/17859/19 (провадження №61-5017св23) та інших.
Крім того, судом першої інстанції було зроблено оголошення про виклик особи на офіційному веб-сайті судової влади України.
Отже, відповідач ОСОБА_1 був викликаний до суду у порядку, визначеному цивільним процесуальним законом. Посилання ОСОБА_1 на незаконність розгляду судом справи за відсутності відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Рішення в частині судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» необхідно змінити, зменшивши розмір судових витрат з 1828,42 грн. до 1319,72 грн.
Оскільки вимоги апеляційної скарги задоволено частково (27,83%), тому з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1526,55 грн.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни - задовольнити частково.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2025 року змінити, зменшивши розмір заборгованості за кредитним договором № 1001776078601 від 24.12.2020 року, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» з 44316,10 грн. до 17361,64 грн.; зменшивши загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» з 96842,59 грн. до 69888,13 грн.; зменшивши розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» з 1828,42 грн. до 1319,72 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 1526,55 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді