03 вересня 2025 року
м. Харків
справа № 610/1448/24
провадження № 22-ц/818/4210/25
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Львової С.А.,
учасники справи:
позивач - керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави,
відповідачі - Ізюмська районна військова адміністрація Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , Фермерське господарство «ГЛОРІ АГРО»,
третя особа - Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Дослідне господарство «Аграрне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України»
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Дементьєва Миколи Володимировича на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 16 червня 2025 року в складі судді Стригуненко В.М.
У серпні 2023 року керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави звернулася до суду з позовом до Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ГЛОРІ АГРО» , треті особи: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Дослідне господарство «Аграрне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування розпорядження, наказу, визнання недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 16 червня 2025 року позовну заяву керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави - залишено без розгляду.
На вказану ухвалу суду керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Дементьєва М.В. подав апеляційну скаргу, в якій проси ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на дату звернення прокурора з позовом до суду позовна заява відповідала вимогам ст. 177 ЦПК України. Частина 4 статті 177 ЦПК України не має зворотної дії в часі з огляду на відсутність у законодавстві вказівки про її зворотну дію.
Факт подання юридичною особою або іншими особами до суду позовної заяви із зазначенням вимог та підстав такого звернення є реалізацією відповідних осіб права на судовий захист та за своєю правовою природою є процесуальною дією в розумінні ч. 3 ст. 3 ЦПК України, що зумовлює обов'язок суду розглянути спір із застосуванням до спірних правовідносин процесуального закону, чинного на дату звернення відповідної особи до суду та розгляду її позовних вимог. Позовній вимозі про усунення перешкод шляхом зобов'язання повернути земельну ділянку, що не є вимогою про витребування майна, суд має надати оцінку під час розгляду справи. ОСОБА_1 не набував право власності на спірну земельну ділянку за відплатним договором, тому, в даному випадку, відсутні підстави для застосування статті 388 Цивільного кодексу України. Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту. Судом зроблено хибне та передчасне припущення про добросовісність відповідача, одночасно стверджуючи про неможливість дослідження даного питання, а саме неможливість спростувати добросовісність, на стадії вирішення питання про відкриття провадження. Враховуючи викладене, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі у суду відсутнє право та обов'язок як встановити добросовісність, так і підтвердити недобросовісність відповідача. На цей час у прокурора відсутні законні повноваження та практична можливість замовити оцінку спірного майна станом на момент пред'явлення позову, оскільки конкурс на визначення оцінювача не проведено, бюджетне фінансування на вказані цілі відсутнє, питання надання ретроспетивної оцінки, тобто оцінки на момент звернення до суду також законодавцем не врегульовано.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Дементьєва М.В. необхідно задовольнити, ухвалу суду - скасувати.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прокурор не усунув визначених судом недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, а тому провадження у справі є таким, що відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, зокрема, вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, отже позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що У серпні 2023 року керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави звернулася до суду з позовом до Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ГЛОРІ АГРО» , треті особи: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Дослідне господарство «Аграрне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування розпорядження, наказу, визнання недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку.
Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 20 травня 2024 року роз'єднано позовні вимоги керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави до Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , Фермерського господарства «ГЛОРІ АГРО», треті особи: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Дослідне господарство «Аграрне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування розпорядження, наказів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та оренди, зобов'язання повернути земельні ділянки; виділено в самостійне провадження позовні вимоги керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави до Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ГЛОРІ АГРО», треті особи: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Дослідне господарство «Аграрне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування розпорядження, наказів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та оренди, зобов'язання повернути земельні ділянки.
Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 29 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального провадження.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 28 травня 2025 року позовну заяву керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме надати позивачу-прокурору для усунення недоліків 5-денний строк з дня вручення йому цієї ухвали; для усунення недоліків позивачу-прокурору необхідно надати суду: оцінку (експертно-грошову оцінку земельної ділянки) спірної земельної ділянки, яка здійснена в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви, докази внесення позивачем-прокурором на депозитний рахунок суду вартості спірної земельної ділянки, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якої здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; код банку отримувача (МФО): 820172; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674), докази доплати судового збору у встановлених законом розмірі та порядку.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що беручи до уваги вимоги п. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України, п. 3 ч. 2 ст. 185 ЦПК України, Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12.03.2025 року, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки у матеріалах справи відсутня експертно-грошова оцінка спірної земельної ділянки, здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, тому позивач-прокурор зобов'язаний надати суду таку оцінку, внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірної земельної ділянки, виходячи з вказаної її оцінки, та доплати судовий збір до встановленого законом розміру.
На виконання ухвали суду прокурор подав письмові пояснення, в яких посилався на п.2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України №4292-ІХ щодо зворотної дії Закону лише в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на момент подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права. При цьому абз.2 ч.4 ст.177 ЦПК України не містить умов та порядку компенсації вартості нерухомого майна, а також порядку обчислення та перебігу граничного строку, оскільки є нормою процесуального права, а ч.4 ст.177 ЦПК України не має зворотної дії в часі.
Окремо звернуто увагу на те, що ця норма не могла б мати зворотної дії в часі в силу ст.58 Конституції України, оскільки ч.4 ст.177 ЦПК України погіршує становище позивача внаслідок додаткових вимог позовної заяви, а відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до Законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій.
Також звернуто увагу на те, що п.4 Закону України від 12.03.2025 №4292-ІХ зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 3-х місяців провести відповідні дії, однак вказані питання не врегульовано і механізм реалізації нововведених норм ЦК України на цей час відсутній.
Прокурор звертав увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані за результатом вирішення питання про повноваження суду на стадії відкриття провадження. Зазначав, що визначення предмета спору та обрання способу захисту є правом позивача, а встановлення обґрунтованості позову - обов'язком суду під час розгляду справи, а не є оцінкою на стадії відкриття провадження. Оцінку вимоги про витребування з чужого незаконного володіння суд має надати під час розгляду справи.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 16 червня 2025 року позовну заяву керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави - залишено без розгляду.
Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно з частиною першою, п'ятою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (в редакції, чинній на дату подачі позову).
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 29 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального провадження.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
У зв'язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 28 травня 2025 року позовну заяву керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме надати позивачу-прокурору для усунення недоліків 5-денний строк з дня вручення йому цієї ухвали; для усунення недоліків позивачу-прокурору необхідно надати суду: оцінку (експертно-грошову оцінку земельної ділянки) спірної земельної ділянки, яка здійснена в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви, докази внесення позивачем-прокурором на депозитний рахунок суду вартості спірної земельної ділянки, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якої здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; код банку отримувача (МФО): 820172; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674), докази доплати судового збору у встановлених законом розмірі та порядку.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 16 червня 2025 року позовну заяву керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави - залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що прокурор не усунув визначених судом недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, а тому провадження у справі є таким, що відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, зокрема, вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, отже позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява, подана прокурором у серпні 2023 року, відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, в редакції, чинній на дату звернення до суду.
Нова редакція ч. 4 ст. 177 ЦПК України набула чинності 09 квітня 2025 року, тобто після подачі позовної заяви.
Стаття 391 ЦПК України у редакції, чинній на час подання позовної заяви, визначала, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Законом № 4292-IX цю статтю доповнено частиною другою такого змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та / або розпоряджання, та / або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».
Тобто вимога про додання до позову документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, стосується виключно віндикаційного позову, поданого на підставі статті 388 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів даної справи, прокурором подано позов про зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку.
Якщо ж позивач, зокрема прокурор, який діє в інтересах держави в особі відповідного органу місцевого самоврядування, наполягає на продовженні розгляду саме негаторного позову, посилаючись при цьому на умисні дії відповідача, який знав чи за обставин справи не міг не знати про те, що земельна ділянка, право власності на яку за ним зареєстроване, в силу закону не може перебувати у його власності, то суд не мав підстав самостійно визначати предмет позову у зв'язку зі зміною законодавства та, відповідно, вимагати приведення позовної заяви, поданої у серпні 2023 року, до вимог процесуального закону, які набрали чинності 09 квітня 2025 року.
Позовну вимогу в порядку ст. 388 ЦК України щодо витребування майна від добросовісного набувача прокурор не заявляв.
Таким чином, суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що вимога ч. 4 ст. 177 ЦПК України про обов'язок позивача додати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України).
Крім того, заслуговують на увагу твердження прокурора, викладені в апеляційній скарзі про те, що позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону, а тому суд не в праві на стадії підготовчого провадження вирішити питання про ефективність обраного способу захисту позивачем.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відмова позивача від зміни предмету позову у зв'язку зі зміною законодавчого регулювання відповідних правовідносин, що призвело до неефективності раніше обраного способу захисту, може бути підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц), а не залишення позовної заяви без руху, як такої, що подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу і, відповідно, подальшого залишення її без розгляду.
Що стосується вказівки суду першої інстанції про доплату судового збору, то колегія суддів зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі невідповідності ціни позову дійсній вартості спірного майна або неможливості встановлення точної ціни позову, суд першої інстанції мав самостійно попередньо визначити з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
За таких обставин залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України колегія суддів вважає помилковим, оскільки на час звернення позивача з цим позовом до суду позовна заява відповідала вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України в редакції, яка діяла на той час.
Виходячи з того, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, судова колегія вважає за необхідне відповідно до статті 379 ЦПК України апеляційну скаргу - задовольнити, ухвалу суду - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Оскільки наразі вирішується лише процесуальне питання, а не розглядається справа по суті, тому підстав для розподілу судового збору за розгляд справи апеляційним судом не вбачається.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Дементьєва Миколи Володимировича - задовольнити.
Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 16 червня 2025 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова