04 вересня 2025 року
м. Рівне
Справа № 559/1200/25
Провадження № 22-ц/4815/983/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: суддя Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Євсєєв Михайло Володимирович, на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Шкурупій Вікторія Вікторівна, до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Шкорупій Вікторія Вікторівна звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 04.02.2022 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №165. Від шлюбу дітей не мають.
Причиною звернення до суду стало те, що через декілька днів після реєстрації шлюбу позивач зрозумів, що відповідачка укладаючи з ним шлюб, переслідувала мету отримання громадянства Євросоюзу. Позивач повідомив відповідачку про намір розірвати їх шлюб і виїхати з України. Відповідачка проти розірвання шлюбу заперечувала та відмовилась віддати позивачу свідоцтво про шлюб. В лютому 2022 року позивач виїхав з України, сім'я розпалась, шлюбні відносини припинились. Таким чином, вважає, що сім'я розпалась, примирення не можливе. Подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача, тому просить шлюб розірвати.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року позов задоволено. Шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 04.02.2022 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №165 - розірвано.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Євсєєв Михайло Володимирович, подала апеляційну скаргу у якій вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи.
Апелянт зазначає, що не була повідомлена Позивачем ( ОСОБА_2 ) та/або судом про наявність позовного провадження про розірвання шлюбу, розгляд даної справи та не отримувала копії позовної заяви.
Заперечує твердження позивача про те, що Відповідач, укладаючи шлюб, переслідувала мету отримання громадянства Євросоюзу, що не підтверджено належними та допустимими доказами.
Стверджує, що Позивач та Відповідач разом перетнули кордон України 17.02.2022 року та виїхали до ФРН, де були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2. Це підтверджується довідкою Служби обслуговування громадян у місті Тріберг.
Згідно з полісом медичного страхування від 31.03.2022 року, дружина Позивача ( ОСОБА_1 ) з 17.02.2022 року застрахована безкоштовно разом з ним у рамках сімейного страхування в AOK Баден-Вюртемберг.
На думку апелянта ці документи повністю спростовують обставини укладання та розірвання шлюбу, зазначені Позивачем як підстави позову.
До 01 січня 2024 року Позивач і Відповідач проживали разом за адресою: АДРЕСА_2, і лише з 01 січня 2024 року Відповідач проживає окремо за іншою адресою: АДРЕСА_1 , яка відома Позивачу.
Дійсною підставою для розірвання шлюбу Відповідач зазначає наявність у Позивача інших стосунків. Іншою обставиною є онкологічне захворювання доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , яка потребує постійного догляду як особа з інвалідністю.
Зважаючи на викладене просить скасувати рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28.04.2025 по справі № 559/1200/25 повністю. Ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, виклавши рішення суду з урахуванням наданих Відповідачем доказів та повідомлених обставин.
ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Шкурупій Вікторія Вікторівна, подала відзив на апеляційну скаргу у якому заперечує доводи апелянта.
Зазначає, що твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не повідомлялась позивачем та/або судом про позовне провадження та не отримувала копії позовної заяви, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області 07 квітня 2025 року направив Відповідачці ОСОБА_1 ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками на адресу її зареєстрованого місця проживання в Україні засобами поштового зв'язку, що відповідає вимогам статті 190 ЦПК України.
Позивач стверджує, що ОСОБА_1 отримала позовні матеріали, оскільки 13 квітня 2025 року надіслала електронного листа, в якому підтвердила факт отримання позовних матеріалів (вказавши тему листа як «офіційна заява-заперечення проти одностороннього відкриття шлюборозлучного процесу без моєї участі»). В цьому ж листі вона підтвердила факт окремого проживання з позивачем та висловила бажання розірвати шлюб, зазначивши: «я маю намір подати на розлучення в Німеччині». Аналогічний лист позивач отримав 12 квітня 2025 року.
Вважає, що твердження відповідачки про її постійне проживання у ФРН без належних і допустимих доказів є голослівними.
Апелянтом не надано доказів неможливості подання вказаних документів до суду першої інстанції, не обґрунтовано поважності причин неподання цих документів, а також не наведено заперечень проти доказів, використаних судом першої інстанції, як цього вимагають п. 6 ч. 2 ст. 356 та ч. 3 ст. 367 ЦПК України.
До апеляційної скарги додано особисті документи доньки Відповідачки, яка не є донькою сторін шлюбу і не має жодного відношення до шлюбного життя сторін.
Крім того, докази, подані апелянтом і викладені іноземною мовою без належного перекладу, не є належними документами і не підлягають врахуванню.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частини перша, друга статті 367 ЦПК України).
У апеляційній скарзі зазначено про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та розглянув справу за відсутності відповідача, яка не була належним чином повідомлена про розгляд справи.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
У матеріалах справи, що переглядається, наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з повісткою та позовною заявою адресовані відповідачці. Також наявна відповідь суду першої інстанції на лист, що надійшов до суду з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 Як вбачається у примірнику апеляційної скарги, що долучений до апеляційної скарги сформованої в системі "Електронний суд", ця ж електронна адреса зазначена представником апелянта як контактна. У відзиві на апеляційну скаргу містяться докази того, що з цієї ж адреси надійшов лист, який за своїм змістом підтверджує обізнаність відповідачки про розгляд справи.
Отже, у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідачки про розгляд справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 04.02.2022 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №165, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.
Так, відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина 1 статті 24 СК України).
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини 3 статті 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї.
Добровільність шлюбу - це одна з основних його засад.
Тому й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз/сім'ю/шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Позивач звернувся з позовом у березні 2025 року.
Як стверджує сама відповідач з 01 січня 2024 року проживають окремо. Крім того за вимогами апеляційної скарги відповідач також проти збереження шлюбу, однак з інших мотивів.
Позиція сторони позивача висловлена у відзиві на апеляційну скаргу також вказує на неможливість подальшого існування шлюбу.
Отже, незалежно від мотивів такого рішення позивача, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання шлюбу між сторонами за небажання позивача продовжувати шлюбні відносини.
Розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, відсутні докази того, що будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Євсєєв Михайло Володимирович, залишити без задоволення.
Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04 вересня 2025 року.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Шимків С.С.