Справа № 761/6322/23
Провадження № 2/761/3989/2025
03 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участю секретаря судового засідання Каніковського Б.А., представника третьої особи Ковальової А.Г., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Ольги Іванець, третя особа Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, про відшкодування моральної шкоди, -
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа, яка ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.07.2023 року була призначена в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.08.2023 року в якості третьої особи залучено до участі у справі Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Ольги Іванець, третя особа Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у зв'язку із повторною неявкою позивача.
Постановою Київського апеляційного суду від 11.11.2024 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23.10.2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.12.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Ольги Іванець, третя особа Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, про відшкодування моральної шкоди та призначено підготовче засідання на 14.01.2025 року 11.00.
14.01.2025 року позивач у підготовче засідання не з'явився з невідомих суду підстав. Судова повістка, яка була направлена йому поштовим відправленням, повернулась до суду із позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Заяв про розгляд справи в його відсутність від позивача не надходило. Підготовче засідання було відкладено на 11.02.2025 року 11.00.
11.02.2025 року позивач у підготовче засідання не з'явився з невідомих суду підстав. Судова повістка, яка була направлена йому поштовим відправленням, повернулась до суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про розгляд справи в його відсутність від позивача не надходило. Підготовче засідання було відкладено на 11.03.2025 року 11.00.
06.03.2025 року на запит судді Київського апеляційного суду від 05.03.2025 року справу було надіслано до Київського апеляційного суду для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 06.06.2023 року за нововиявленими або виключними обставинами.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19.03.2025 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
Після повернення справи із суду апеляційної інстанції до Шевченківського районного суду м. Києва справу призначено у підготовче засідання на 29.05.2025 року 11.00.
29.05.2025 року підготовче засідання не відбулось на підставі клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи. Підготовче засідання було відкладено на 24.07.2025 року 11.00.
24.07.2025 року позивач у підготовче засідання не з'явився з невідомих суду підстав. Судова повістка, яка була направлена йому поштовим відправленням, повернулась до суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про розгляд справи в його відсутність від позивача не надходило. Суд визнав неявку позивача неповажною та відклав підготовче засідання 03.09.2025 року 11.00.
03.09.2025 року позивач у підготовче засідання не з'явився з невідомих суду підстав. Судова повістка, яка була направлена йому поштовим відправленням, повернулась до суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про розгляд справи в його відсутність від позивача не надходило.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи в судовому засіданні просила суд залишити позов без розгляду у зв'язку із неодноразовою неявкою позивача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, у підготовчі засідання без поважних причин, що свідчить про втрату ним інтересу до ініційованого позову.
Суд, вислухавши представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, за змістом положень частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2025 року у справі № 203/4777/20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20.
В даній справі позивач в останні два підготовчі судові засідання, які були призначені на 24.07.2025 року та 03.09.2025 року не з'явився, на вказані дати позивач був повідомлений судовими повістками, направленими на його поштову адресу. Вказані поштові відправлення повернулись до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про розгляд справи в його відсутність від позивача не надходило. Варто зазначити, що після скасування судом апеляційної інстанції в цій справі ухвали суду про залишення позову без розгляду із-за повторної неявки позивача, останній на виклики суду жодного разу не реагував.
В постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 752/5046/22 вказано, що: «Аргументи заявника про те, що суд не повідомив його про розгляд справи, є необґрунтованими, оскільки кореспонденція, а саме судова повістка-повідомлення про розгляд справи була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». З огляду на те що кореспонденція, яка була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України він є таким, що її отримав».
Аналогічна правова позиція викладена 05 лютого 2025 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 128/240/20 та в постанові Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 706/208/15-ц.
Отже наведені вище обставини свідчать про належним чином повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а заяв про розгляд справи в його відсутність від позивача на адресу суду не надходило.
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Отже, зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Тож, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати такий позов без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише факт належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі № 450/2265/19 та від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23, від 24 березня 2025 року у справі № 706/208/15-ц.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Норми ЦПК України про залишення позову без розгляду сконструйовані таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 17 листопада 2021 року у справі № 640/17803/15-ц, від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що позивач належним чином повідомлявся про розгляд справи, позивач повторно не з'явився в судове засідання, не подав заяви про розгляд справи в його відсутності, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, що не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
Керуючись п.3 ч.1 ст.257, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Ольги Іванець, третя особа Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Роз'яснити позивачеві, що залишення позову без розгляду не позбавляє його права на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 05.09.2025 року.
Суддя Ю.О. Матвєєва
03 вересня 2025 року