Справа № 752/6469/25
Провадження № 1-кс/752/7125/25
02 вересня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого ГУ НП а м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42024100000000008 від 05.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого ГУ НП а м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42024100000000008 від 05.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В обґрунтування скарги зазначено, що під час обшуку 24.03.2025 у ОСОБА_4 було вилучено мобільний телефон, на який ухвалою слідчого судді від 07.04.2025 накладено арешт. У подальшому ухвалою суду від 30.07.2025 арешт було скасовано, однак попри подане 12.08.2025 клопотання про повернення майна, воно досі не повернуте. На думку скаржника, такі дії органу досудового розслідування є бездіяльністю, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 169 КПК України, якою прямо передбачений обов'язок негайного повернення тимчасово вилученого майна після скасування арешту.
Розгляд скарги був призначений на 02.09.2025 р. о 10:00 год.
Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, при цьому, подав заяву з проханням розглянути скаргу за його відсутності. Вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.
Орган досудового розслідування, бездіяльність якого оскаржується, у судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги належним чином.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Дослідивши матеріали скарги та матеріалами, якими вона обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000008 від 05.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В рамках даного кримінального провадження 24.03.2025 у період часу з 07 год 09 хв по 08 год 07 хв, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.03.2025, за адресою фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме АДРЕСА_1 було проведено обшук, за результатами якого було виявлено, оглянуто та вилучено мобільний телефон моделі Iphone марки 13 ProMax IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 .
Ухвалою слідчої судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від 07.04.2025 року по справі 752/6469/25 клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42024100000000008 від 05.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України задоволено, накладено арешт на вилучене в ході обшуку 24.03.2025 за адресою проживання ОСОБА_4 , а саме АДРЕСА_1 мобільний телефон моделі Iphone марки 13 ProMax IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 .
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.07.2025 по справі № 752/6469/25 (провадження № 1-кс/752/6137/25) арешт на вилучене в ході обшуку майно ОСОБА_4 , накладений ухвалою суду від 07.04.2025 скасовано.
З метою повернення вищезазначеного майна ОСОБА_4 12.08.2025 на електронну пошту ГУНП в м. Києві адвокатом направлено відповідне клопотання про повернення майна. Станом на дату подачі скарги вилучене в ході обшуку майно ОСОБА_4 не повернуто.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.
Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.
При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту. В даному випадку вказане положення Закону не передбачає будь-яких виключень щодо підстав неповернення майна після скасування судом його арешту.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, в тому числі бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу - володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладені обставини, слідчий суддя доходить висновку, що у органу досудового розслідування відсутні правові підстави для подальшого утримання вилученого у ОСОБА_4 майна, оскільки ухвалою суду арешт на нього скасовано та відсутнє будь-яке інше процесуальне рішення, яке б перешкоджало його поверненню власнику. Відтак скарга адвоката є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 98, 110, 169, 303, 305, 309 КК України,
скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого ГУ НП а м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42024100000000008 від 05.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб СУ ГУНП у м. Києві повернути ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 вилучене в ході обшуку майно, а саме мобільний телефон Iphone марки 13 ProMax IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1