Справа № 344/15630/25
Провадження № 1-кс/344/6114/25
04 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, в рамках кримінального провадження № 12025090000000577 від 28.08.2025, -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого посилався на те, що 28.08.2025 приблизно о 19 год 25 хв водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та реакцію водія, керуючи автомобілем марки «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в світлу пору доби, суху погоду, рухався по проїзній частині дороги вул. В. Стуса зі сторони вул. Івасюка та в напрямку вул. Симоненка, що знаходяться в м. Івано-Франківську. У салоні автомобіля водій ОСОБА_4 перевозив на передньому пасажирському сидінні пасажира ОСОБА_6 .
У той же час водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «Ford Escape», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухалась по вул. В. Стуса в м. Івано-Франківську в зустрічному напрямку відносно руху ОСОБА_4 . Рух по вул. В. Стуса в м. Івано-Франківську організовано таким чином, що в кожному напрямку наявна одна смуга для руху, а зустрічні потоки розділені між собою осьовою лінією дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
Водій ОСОБА_4 , керуючи вищевказаним автомобілем та проїжджаючи повз будинок № 13 по вул. В. Стуса в м. Івано-Франківську, рухаючись зі швидкістю не менше 60 км/год, що перевищує максимально дозволену швидкість в населених пунктах, проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував стану дорожнього покриття, перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки «Ford Escape» під керуванням ОСОБА_7 . При цьому ОСОБА_4 порушив наступні вимоги пунктів ПДР, а саме:
- п. 1.2, відповідно до якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;
- п. 1.5, в якому вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3, в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
- п. 2.9 а, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;
- п. 10.1, який зобов'язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 12.1, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- п. 12.4, яким у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год;
- п. 34.1.3, згідно з яким лінію 1.1 перетинати забороняється.
У результаті порушення ОСОБА_4 зазначених пунктів ПДР сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир автомобіля марки «Daewoo Nexia» ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці події.
29 серпня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та фактично проживаючому по АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Абзацом 175 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено термін «обґрунтована підозра», який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Обґрунтованість підозри повністю підтверджується протоколом огляду місця події від 28.08.2025, допитами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також іншими документами кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому, просив клопотання задовольнити.
Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний на даний час перебуває в лікарні, йому призначено ще декілька операційних втручань, тому ризики, які наведені прокурором є необґрунтованими.
Підозрюваний у судовому засіданні вказав, що переховуватись чи тікати не буде та й не може, оскільки потребує оперативного втручання, довгострокового лікування, а тому не може перебувати в умовах СІЗО.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
29 серпня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та фактично проживаючому по АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Причетність до вказаного злочину ОСОБА_4 підтверджується протоколом огляду місця події від 28.08.2025, допитами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також іншими документами кримінального провадження.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України а саме:
-п. 1 - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, може вчинити такі дії;
-п. 3 - незаконного впливу на свідків, так як досудове розслідування триває, встановлюються очевидці події, злочин вчинений неподалік місця проживання підозрюваного, а тому свідками події можуть бути особи, з якими підозрюваний знайомий;
-п. 4 - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний, може не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду та переховуватись від органу досудового розслідування та суду..
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я на момент розгляду клопотання, наявність міцних соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, вчинення якого спричинило смерть особи, але на даний час підозрюваний перебуває у лікарні, хоча з дозволу лікаря може брати участь у судовому засіданні, характер та обставини його вчинення, вважаю, що розмір застави слід визначити, як альтернативний запобіжний захід.
Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні підозрюваному розміру застави, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчою обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім на даний час для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Згідно ч.1 ст.219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру у даному випадку із 29 серпня 2025 року та строк досудового розслідування становить два місяці тобто до 29 жовтня 2025 року
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).
За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 жовтня 2025 року включно в межах строку досудового розслідування.
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Визначити заставу - 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 29 жовтня 2025 року включно обов'язки:
- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали буде оголошено 05.09.2024 о 13.00 год.