Справа № 375/1770/25
Провадження № 2/375/887/25
05 вересня 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Банах-Кокус О.В.,
за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтовала тим, що з 7 лютого 1998 року вона перебуває з ОСОБА_2 у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області від 18 жовтня 2002 року (повторно), актовий запис №16.
Також зазначала, що шлюбно-сімейні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть. Подружжя перестало розуміти один одного, втратили спільні інтереси. Позивач впевнена, що шлюб існує формально, подальше збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.
Від шлюбу мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з чим позивач вирішила звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Після розірвання шлюбу просить залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 28 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
ОСОБА_1 5 вересня 2025 року подала до суду заяву, в якій зазначає, що підтримує позовні вимоги. Також просила розгляд справи здійснювати без її участі, час на примирення не потрібен.
5 вересня 2025 року ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій зазначає, що час на примирення не потрібен, а також просив справу розглядати у його відсутність.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано 7 лютого 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області, актовий запис №16, що підтверджується свідоцтвом про одруження (повторно) серії НОМЕР_1 від 18 жовтня 2002 року.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 31 березня 2022 року (повторно).
Прізвище після розірвання шлюбу позивач просить залишити шлюбне " ОСОБА_4 ".
Згідно із статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина 2 статті 104 СК України).
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За приписами статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не зацікавлені у продовженні сімейного життя, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає встановленим, що подальше спільне проживання подружжя, збереження їх шлюбу неможливе та суперечило б інтересам кожного з них, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Згідно із частиною 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Судові витрати, понесені позивачем, залишити за останнім, оскільки питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат позивачем не ставиться.
Керуючись ст. 5-13, 76-81, 89, 206, 211, 258-259, 265, 272 ЦПК України, ст. 109, 110, 112-114 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 7 лютого 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області, актовий запис №16.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 5 вересня 2025 року.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС