Справа № 375/1574/25
Провадження № 3/375/1080/25
03 вересня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_1 ,
за частиною 4 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ №362734 від 15 червня 2025 року, ОСОБА_1 15 червня 2025 року близько 18 години 20 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи біля ставка "Каховка" у селі Острів Білоцерківського району Київської області керував вантажним транспортним засобом МAN TGX з державним номерним знаком НОМЕР_1 з напівпричіпом Wielton NW3 з державним номерним знаком НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння та після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, вживав алкогольні напої пиво ТМ "Garage". Огляд на стан алкогольного сп'яніння пройшов на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest Drager 7510 ARND, результат огляду склав 2,22 проміле, тест 1044, водій з результатом погодився, чим порушив п. 2.10 є ПДР України, за що передбачена відповідальність частиною 4 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення повістки за місцем проживання.
Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Рокинянського районного суду Київської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Враховуючи, що згідно ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з'явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив, суддя вважає неявку ОСОБА_1 способом затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Обґрунтованість судового рішення означає відповідність висновків судді у постанові фактичним обставинам, які підлягають доказуванню у справі, і винесення обґрунтованої постанови є результатом пізнання суддею цих обставин, які в обов'язковому порядку повинні бути підтверджені доказами (ч.1 ст.251, ст.280 КУпАП). При цьому суддя при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП). Обґрунтовувати свої висновки суддя може лише на тих доказах, які він безпосередньо досліджував у судовому засіданні у порядку, передбаченому ст. 279 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.4 ст.130 КупАП встановлює адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п. 2.10 "є" ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
За змістом ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення та є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчинення адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч.5 та 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту).
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Пункт 4 розділу X Інструкції з оформлення матеріалів №1395 передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами п.6 розділу 2, п.2 розділу 3 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки відеозапису, що затверджена Наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, працівник поліції під час здійснення повноважень забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому відеореєстратора та не допускає його розряджень. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення.
З дослідженого відеозапису вбачається, що працівники поліції прибули за викликом ОСОБА_2 доставка "Каховка" у селі Острів Білоцерківського району Київської області та повідомили ОСОБА_1 , що він був учасником ДТП. Після чого, в ході огляду встановили, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 не заперечував факт ДТП за його участі та ОСОБА_2 . Водії від оформлення ДТП відмовились, оскільки вирішили все самостійно до приїзду патрульної поліції на місце події, також було відібрано відмовні заяви у обох учасників події.
З рапорту працівника поліції Кравчинського А.В. від 15.06.2025 вбачається, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 4 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 № 362734 та відстронено від керування транспортним засобом шляхом відбирання зобов'язання. Подія зафіксована на БК Моторола 477946, 477079, телефон Iphone 11 PRO.
Однак, до матеріалів справи долучено тільки відеозапис зафіксований на мобільний телефон без дати та часу фіксації події.
Фактично, наданий суду відеозапис не містить факту фіксації ДТП, відібрання пояснень та складання поліцейським протоколу за ст.124 КУпАП.
Водночас, ключовим доказом для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст.130КУпАП є доведення факту дорожньо-транспортної пригоди за його участю.
Тобто, факт вживання ОСОБА_1 алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за його участю недоведений.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia») заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Також суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» ( Ireland v.the United Kingdom ), п. 161, Series A заява №25).
Таким чином, оскільки суд установив, що особами, уповноваженими на складання протоколу в даній справі не зібрано доказів на підтвердження в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, тому з урахуванням вимог ст.62Конституції України слід дійти висновку, що також не надано переконливих доказів на підтвердження наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки дане правопорушення можливе лише за наявності факту ДТП, а тому провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст.247КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 130 ч.4, 247, 283-287 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 130 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС