Справа № 761/26287/22
Провадження № 2-аз/761/5/2025
04 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
25 листопада 2022 року згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вищевказана заява передана на розгляд судді ОСОБА_2.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.02.2025 №171/0/15-25 суддю ОСОБА_2 було звільнено у відставку.
Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-2125 від 23.06.2025, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 761/26287/22, провадження № 2-а/761/118/25.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у неавтоматичному режимі від 30.07.2025, вищевказана заява передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Так, згідно змісту позову позивач просить суд скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Разом з позовом позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову в якій просить суд:
накласти заборону на звернення відповідачем до примусового виконання постанови серії ЕАР №6182773 від 17.11.2022 року - до прийняття судом відповідного рішення що стосується даної адміністративної справи;
накласти заборону Шевченківському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на вчинення будь-яких виконавчих дій, що стосується звернення відповідачем до примусового виконання постанови серії ЕАР №6182773 від 17.11.2022 року - до прийняття судом відповідного рішення щодо цієї адміністративної справи.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову суддя приходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи положення статті 154 КАС України суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову. Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з тим, суд вважає, що будь-яких обґрунтованих доводів і доказів, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявником не надано та судом не встановлено, ураховуючи той факт, що категорія справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає розгляду у десятиденний строк.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 156 КАС України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Андрій АНОХІН