печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32688/25-к
22 серпня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000001523 від 25.07.2024, -
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на речі та документи, які вилучено 10.07.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що зазначені речі та документи є речовими доказами відповідно до постанови слідчого від 10.07.2025, оскільки вони відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, яка відповідає п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу на підставі абз. 1 ч. 3 цієї статті підлягають арешту.
До початку розгляду клопотання учасники судового провадження подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Прокурор групи прокурорів ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечувала, у письмових запереченнях вказала, що органом досудового розслідування жодним чином не обґрунтовано та не доведено причетність вилученого під час обшуку майна до розслідуваного кримінального правопорушення, тобто його відповідності критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому відсутні підстави для їх арешту.
Вивчивши клопотання прокурора, письмові заперечення представника власника майна, дослідивши додані до них документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів відділу Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001523, у якому 10.07.2025 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України.
Як убачається із обставин кримінальних правопорушень, у період з 01.11.2024 по 19.11.2024, ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, які полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та бажаючи їх настання, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , підробили офіційні документи медичних установ, за допомогою яких військовослужбовці ухилилися від несення обов'язків військової служби в умовах воєнного стану.
10.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2025 у справі № 757/28198/25-к проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки iPhone, IMEI невідомо, який належить ОСОБА_4 ; на мобільний телефон марки iPhone 16 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 ; портативний жорсткий диск Western Digital, 500 Gb, s/n: WXP1EC82V5YF; попередній договір № 25/06-2025-03 від 25.06.2025 з додатками 2, 3 всього на 7 арк. та квитанцією на 1 арк.; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо ФОП ОСОБА_7 на 6 арк.; картонна коробка Xerox, в якій знаходиться прозора плівка Xerox Premium Transparencies; чорний кейс із трьома лампами накалювання та склом в середині; свідоцтво про реєстрації транспортного засобу BMW X6 серії НОМЕР_3 ; ключ-брелок до транспортного засобу BMW; свідоцтво про реєстрації транспортного засобу Audi Q8 серії НОМЕР_4 ; ключ-брелок до транспортного засобу Audi.
Постановою слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 від 10.07.2025 зазначені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
На даний час прокурор вказує, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, всупереч твердження представника власника майна, в наданих матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які вказують на те, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, і що вказана мобільні телефони та документи, вилучені у ОСОБА_4 містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому в цій частині наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Водночас, слідчим суддею встановлено, що відповідність свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та ключів від автомобілів, на арешті яких наполягає прокурор, критеріям речового доказу у кримінальному провадженні № 12024000000001523, належним чином не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, виходячи із наступного.
Визнаючи речовим доказом у кримінальному провадженні вказані свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та ключі від автомобілів, слідчий виходив із положень ч. 1 ст. 98 КПК України, проте мотивів прийнятого рішення щодо їх відповідності в даному конкретному випадку тим чи іншим ознакам у своїй постанові від 10.07.2025 в достатньому для розуміння обсязі не навів.
Посилання у постанові слідчого на те, що вказані свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та ключі від автомобілів містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження є узагальнюючими та не надають підстав стверджувати про їх можливість використання в якості речових доказів.
Слідчий суддя зауважує, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України може бути зроблений лише на підставі постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.
У клопотанні прокурор зазначає, що 10.07.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 у нього було вилучено й зазначені свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та ключі від автомобілів.
Водночас, в клопотанні прокурором не наведено існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та ключі від автомобілів, вилучені у ОСОБА_4 є доказом інкримінованих йому злочинів. Також з клопотання не вбачається наявність достатніх підстав вважати, що саме ці речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Тому, на думку слідчого судді, за відсутності даних про наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що вказані речі, на арешті яких наполягає прокурор є доказом інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, сам факт їх визнання речовими доказами (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), не може бути правовою підставою для їх арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2025 у справі № 757/28198/25-к дозвіл на обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою як відшукування, тим більше вилучення свідоцтв про його реєстрацію транспортних засобів та ключів від автомобілів не надавався.
За такого, в цій частині вимог клопотання про арешт майна належить відмовити.
Відмова у задоволенні вимог клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тягне за собою його повернення.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на мобільний телефон марки iPhone, IMEI невідомо, який належить ОСОБА_4 ; на мобільний телефон марки iPhone 16 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 ; портативний жорсткий диск Western Digital, 500 Gb, s/n: WXP1EC82V5YF; попередній договір № 25/06-2025-03 від 25.06.2025 з додатками 2, 3 всього на 7 арк. та квитанцією на 1 арк.; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо ФОП ОСОБА_7 на 6 арк.; картонна коробка Xerox, в якій знаходиться прозора плівка Xerox Premium Transparencies; чорний кейс із трьома лампами накалювання та склом в середині, які вилучено 10.07.2025 у ОСОБА_4 під час проведення обшуку за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині вимог клопотання відмовити.
Зобов'язати слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України чи прокурора Офісу Генерального прокурора, якого включено до групи слідчих/прокурорів у кримінальному проваджені № 12024000000001523, негайно повернути ОСОБА_4 або уповноваженій (довіреній) від його імені особі свідоцтво про реєстрації транспортного засобу BMW X6 серії НОМЕР_3 ; ключ-брелок до транспортного засобу BMW; свідоцтво про реєстрації транспортного засобу Audi Q8 серії НОМЕР_4 ; ключ-брелок до транспортного засобу Audi, які вилучено 10.07.2025 в ході проведення обшуку.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10