Справа №949/1253/25
04 вересня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Тарасюк А.М.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", через свого представника Варшавського К.А. (довіреність від 10.01.2025 року) звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за кредитним Договором №Z06.22378.005698953 від 16.09.2019 у розмірі 117093,00 грн. та понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.09.2019 між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту та страхування (Кредитний договір) №Z06.22378.005698953.
За умовами цього договору відповідач отримала кредит у сумі 44790,00 грн. та зобов'язалася вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним.
Вказує, що АТ «Ідея Банк» виконало у повному обсязі свої зобов'язання за кредитним договором по видачі відповідних сум кредиту.
Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
25.07.2023 року АТ «Ідея Банк» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі Договору факторингу №01.02-31/23.
Проте, відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором ні перед первісним кредитором, ні перед фактором належним чином не виконала, кредитні кошти у визначений договором строк не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила.
Станом на день звернення до суду прострочена заборгованість за кредитом становить 117093,08 грн., з яких: 44598,05 грн. - заборгованість за основним боргом, 17625,49 грн. - заборгованість за відсотками, 54869,54 грн. заборгованість за іншими процентними платежами.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» не з'явився, проте у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, у судові засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Правом на подання відзиву відповідач не скористалася, будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надала.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подала відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Як визначено ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Судом встановлено, що 16.09.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту та страхування №Z06.22378.005698953 (а.с.8).
За умовами цього договору сума кредиту становить 44790,00 гривень. Строк кредитування 60 місяців. Процентна ставка відсотків річних 21,99.
Підписавши вказані документи, позичальник ствердила ті обставини, що вона ознайомилася з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, умовами і тарифами банку.
Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за вказаним кредитним договором зарахувавши кредитні кошти на рахунок відповідача та надав можливість розпоряджатися ними, що підтверджується ордером-розпорядженням про видачу кредиту (а.с.10) та випискою про рух коштів на картковому рахунку позичальника (а.с.15).
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Втім, у встановлений договором строк відповідач належним чином не виконала свої боргові зобов'язання за вказаним кредитним договором, допустила прострочення виконання зобов'язання.
Згідно довідки-розрахунку станом на на дату подачі позову прострочена заборгованість відповідача за кредитом становить 117093,08 грн., яка складається з наступного: заборгованість за основним боргом - 44598,05 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 17625,49 грн. та заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 54869,54 (а.с.14)
Суд зважає на те, що відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного кредитного договору та наявність простроченої заборгованості за кредитом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Частина 2 ст. 615 ЦК України вказує, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Встановлено, що 25.07.2023 року АТ «Ідея Банк» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі договору факторингу №01.02-31/23.
Наведене підтверджується договором факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023 (а.с.16-20), витягом з реєстру боржників №3 до договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023 року, платіжною інструкцією №9217 від 26.07.2023 р. про оплату фінансування згідно зазначеного договору факторингу (а.с.24).
Із матеріалів справи вбачається, що боржник свої зобов'язання за вказаним кредитним договором ні перед первісним кредитором, ні перед фактором належним чином не виконала та за нею рахується прострочена заборгованість за кредитом.
Таким чином встановлено, що позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені ст. 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника суми позики та процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Положеннями ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явилася та відповідно до ст. 81 ЦПК України будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подав, як і не подала доказів, що свідчать про неправильність представлених позивачем розрахунків суми кредитної заборгованості, що нарахована згідно умов укладеного договору, а тому суд також погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на загальну суму 117093,08 грн, яка складається з: 44598,05 грн - заборгованості за тілом кредиту, 17625,49 грн - заборгованість за відсотками та 54869,54 грн. - заборгованість за іншими процентними платежами.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., про що свідчить платіжна інструкція №441 від 01.05.2025 року.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610- 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором №Z06.22378.005698953 від 16.09.2019 у розмірі 117093,08 грн (сто сімнадцять тисяч дев'яносто три гривні вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи, згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, код ЄДРПОУ: 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Тарасюк А.М.