Справа № 369/7343/24
Провадження № 2/369/2224/25
02.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Фінагеєвої І.О. від участі у розгляді цивільної № 369/7343/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні, -
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/7343/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні.
21 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся із заявою, яка зареєстрована канцелярією суду 22 серпня 2025 року за Вх.№ 41875/25, про відвід головуючій судді Фінагеєвій І.О. від участі у розгляді вищевказаної цивільної справи № 369/7343/24.
Заява про відвід обґрунтована тим, що відповідач має підстави сумніватися в об'єктивності та неупередженості судді Фінагеєвої І.О. Так, зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у справі було винесено попри численні невідповідності щодо виконання Позивачем вимог ст. 185 ЦПК України, яка у свою чергу передбачає належне дотримання та виконання вимог ст. 175, 177 ЦПК України. Також посилається на те, що судом було допущено позивача та її представника до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду без постановлення відповідної ухвали. Крім того, відповідач вважає несправедливими зауваження суду під час судового засідання, які були зроблені відповідачу під час його запитань до представника позивача. Також, суд не надав можливості відповідачу зачитати його вступне слово, натомість зобов'язав поставити запитання з приводу вступного слова сторони позивача. Окрім вищевказаного, відповідач зазначає, що у провадженні судді Фінагеєвої І.О. перебуває цивільна справа № 369/17547/24 за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця, яка також розглядається суддею з порушеннями норм діючого законодавства.
Наведене дає відповідачу підстави стверджувати, що упереджене і необ'єктивне ставлення судді Фінагеєвої І.О. проявляється в кожній справі, яку розглядає суддя і в якій він являється стороною у справі, у зв'язку із чим, просить суд: поновити процесуальний строк подання заяви про відвід судді Фінагеєвої Інни Олександрівни у справі № 369/7343/24; задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід судді Фінагеєвої Інни Олександрівни у справі № 369/7343/24; передати справу № 369/7343/24 за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні на розгляд іншому судді.
Згідно зі ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали цивільної справи № 369/7343/24, заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлено статтею 36 ЦПК України, згідно змісту якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України («Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи»).
Згідно ч. 3 ст. 36 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
Крім наведених об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо («П'єрсак проти Бельгії»); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант («Прокол проти Люксембургу»); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі («Дактарас проти Литви»); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення («Макгоннелл проти Сполученого Королівства») тощо. Так, у справі «Деміколі проти Мальти» було визнано порушення об'єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.
З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки обставини наведені у заяві про відвід судді, що на думку відповідача викликають сумнів у її неупередженості та об'єктивності не відповідають дійсності, належних та допустимих доказів на їх підтвердження до заяви не долучено, а сама заява містить лише припущення певних обставин, що не є підставами для відводу, визначеними ст. 36 ЦПК України.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд -
Визнати заявлений відповідачем ОСОБА_1 відвід судді Фінагеєвої І.О. від участі у розгляді цивільної № 369/7343/24, - необґрунтованим.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Фінагеєвої І.О. від участі у розгляді цивільної № 369/7343/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні, передати до канцелярії Києво-Святошинського районного суду Київської області, для проведення її авторозподілу відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА