02.09.2025 Справа № 363/2960/25
02 вересня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Онопрієнка І.О.,
позивача ОСОБА_1
представника відповідача адвоката(в режимі відеоконференції) Дзюби Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
30 травня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини.
Позов обґрунтований тим, що сторони перебували у фактичних сімейних відносинах без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2018 року спільне життя сторін не склалося, вони проживають окремо. Позивачка зазначила, що дитина проживає разом із нею, вона утримує та виховує її самостійно, тоді як відповідач матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, витрат на її забезпечення не несе. З урахування вищезазначеного, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття та судові судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Процесуальні дії та рішення у справі.
17 червня 2025 ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
21 липня 2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якій просить позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/6 від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття; відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача судові витрати на правничу допомогу. В обґрунтування посилається на те, що відповідач знаходиться в складному матеріальному становище, наявність на утриманні дружини, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років і не має самостійного доходу, та на самостійному утриманні якої знаходиться дитина від попереднього шлюбу; наявність на утриманні дитини віком 1рік 4 місяці; проживання в орендованій квартирі.
Позиція учасників процесу.
Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі, від вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу відмовилася. Пояснила, що відповідач з травня 2025 року участі у вихованні дитини не бере, дитина проживає разом із нею.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час і місце повідомлений належним чином. Причин неявки не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, просила їх задовольнити у межах можливого. Пояснила, що відповідач тривалий час проживав спільно з позивачем без реєстрації шлюбу, у подальшому народилася донька, однак спільний побут не склався. Наразі відповідач має іншу сім'ю та дитину, яка перебуває на його утриманні. Дружина відповідача на даний час не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, крім того, у неї є ще одна дитина від попереднього шлюбу. Відповідач проживає у найманій квартирі, не ухиляється від виконання обов'язку щодо утримання дитини, тому вважає можливим визначити розмір аліментів у менших розмірах, ніж заявлено позивачем.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Згідно з актовим записом про шлюб №379 від 14 вересня 2019 року виданий Вишгородським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, після державної реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Свідоцтвом про народження, актовий запис №402, підтверджується, що батьками ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_8 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис №401.
Згідно довідки, яка видана Вишгородською міською радою № 373 від 05 травня 2025 року, з якої вбачається що, відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання виданим депутатом Вишгородської міської ради , що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з чоловіком ОСОБА_9 , та дочками - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , по теперішній час.
Відповідач перебуває у шлюбі із ОСОБА_10 , що пітверджується відповідним свідоцтвом від 02 грудня 2023 року, актовий запис №378.
У вказаному шлюбі, у відповідача народилася дитина - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис №58.
Із наданих копій квитанцій Монобанку встановлено, що відповідач добровільно здійснював перекази на адресу позивача в рахуно к сплати аліменті платежів у розмірі 2500 грн. та разові на лікування та відшкодання оплати репетору з англійської мови.
Із копією свідоцтва про народження, актовий запис №393 у дружини відповідача на утриманні є дитина від попередньогошлюбу.
Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ВП №76814883 підтверджується факт заборгованності по сплаті аліментів у батька дитини дружини відповідача.
Із фіскального чека №Mz6e8_F82EU від 05 липня 2025 року, сформованого ТОВ ОТК «Європлюс», наданого відповідачем підтверджується факт купівлі дитячого велосипеда Ardis MTB ST «Phantom» 26»15» за 8368,00 грн.
Копією договору оренди б/н від 01 січня 2025 року підтверджується, що відповідач уклав договір оренди квартири з щомісячною сумою оренди у розмірі 8000 грн, без комунальних послуг.
Копією договору про надання послуг у сфері дошкільної освіти №9/07/25 від 09.07.2025 року підтверджується, що син відповідача отримує послуги з навчання, засвоєння навичок, розвитку талантів, емоційного інтелекту та критичного мисленн, щомісячна плата за послуги становить 7 500 грн. (п.5 договору).
Застосовані норми права.
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ч. 1). Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу (ч. 2).
Одним із основних прав дитини є право на утримання.
За змістом ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як зазначено у ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч. 1). За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2). За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (абз. 1 ч. 3).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2).
В силу ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За приписами ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (абз. 1). Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (абз. 3).
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У абз. 4 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них (абз. 1). У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум становить для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Мотиви і висновки суду.
Відповідно до статей 180, 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, а також статті 3 Конвенції про права дитини, пріоритетом під час вирішення спорів щодо аліментів є забезпечення найкращих інтересів дитини.
Позивач обґрунтовано просить встановити розмір аліментів у частці - частини від доходу відповідача. Такий розмір є загальновизнаним стандартом для утримання однієї дитини у разі відсутності інших виняткових обставин.
Посилання відповідача на наявність нової сім'ї, народження ще однієї дитини, утримання ним дитини дружини від попереднього шлюбу, додаткові витрати на оренду житла, оплату дитячих послуг, не є достатніми для зменшення розміру аліментів з огляду на таке:
Відповідач до звернення позивача до суду добровільно сплачував аліменти у розмірі 2?500 грн щомісяця, що свідчить про те, що такий розмір не є для нього обтяжливим або надмірним, відповідач не довів, що його дохід зменшився, або що він втратив джерело існування. Натомість надані відповідачем докази (про оплату 8 000 грн оренди, 7 500 грн за дошкільне навчання, покупку велосипеда за 8 368 грн) свідчать про наявність достатнього доходу та фінансових можливостей для забезпечення декількох членів сім'ї. Це свідчить про відсутність об'єктивного погіршення матеріального становища. Наявність нової сім'ї, нової дитини та зобов'язань перед іншими утриманцями - не скасовує і не зменшує обов'язок батька щодо утримання дитини від попередніх відносин, про що прямо зазначено у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року. Частина 3 ст. 182 СК України передбачає, що суд має право оцінювати не лише доходи платника аліментів, але й фактичні витрати. Встановлені витрати відповідача явно перевищують рівень добровільно сплачених ним раніше аліментів (2?500 грн), що спростовує доводи про недостатність коштів. Розмір у 1/4 частини від доходу відповідача є помірним, справедливим та відповідає як нормі права (ч. 1 ст. 183 СК України), так і сталій судовій практиці. Такий розмір дозволяє забезпечити потреби дитини відповідно до її віку та розвитку. Доводи відповідача про необхідність зменшення розміру аліментів не підтверджуються об'єктивними обставинами та не заслуговують на увагу.
Суд, керуючись найкращими інтересами дитини, положеннями ст. ст. 180-183, 192 СК України, а також ст. 3 Конвенції про права дитини, не вбачає підстав для задоволення вимоги відповідача щодо зменшення аліментів. Розмір у 1/4 частини від доходу відповідача є обґрунтованим та таким, що відповідає принципам справедливості та захисту прав дитини.
Щодо судових витрат.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору щодо позовних вимог про стягнення аліментів, тому враховуючи вимоги ч. 1, ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Щодо негайного виконання рішення суду.
На підставі ч. 1ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення суду у даній справі у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти щомісячно у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову з 30 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд, або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Допустити рішення в частині стягнення аліментів до негайного виконання у межах місячної суми платежу.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя С.В. Олійник