"03" вересня 2025 р. Справа № 363/5185/25
03.09.2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши заяву Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради про видачу судового наказу за вимогою про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за опалення,-
Представник КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за опалення з жовтня 2021 року по липень 2025 року у розмірі 38 980, 26 грн., а також понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 302, 80 грн.
У видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, а також, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
Як вбачається з заяви про видачу судового наказу та довідки про розрахунки за надані послуги, заявник просить стягнути заборгованість, яка утворилася з жовтня 2021 року по липень 2025 року у розмірі 38 980, 26 грн.
Із зазначеними вимогами заявник звернувся до суду 03 вересня 2025 року, тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦПК України трирічного строку позовної давності.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином заявник звернувся з вимогою про стягнення заборгованості за період поза межами позовної давності.
З положень ч. 3 ст. 267 ЦК України вбачається, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Застосування строку позовної давності вирішується в судовому засіданні за клопотанням сторони у справі, тому при видачі судового наказу буде порушено право боржників щодо застосування позовної давності. Договір про збільшення позовної давності у письмовій формі з боржниками не укладався, тому із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржників в порядку наказного провадження, вони будуть позбавлені можливості звернутися до суду з відповідними заявами про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені їх права.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу, оскільки, подана заява містить вимогу про солідарне стягнення з боржників заборгованості за період, що перевищує строк позовної давності, роз'яснивши заявнику його право на звернення з вказаними у заяві вимогами в порядку позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Керуючись ст. ст. 161, 163, 165-166, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за опалення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Суддя І.Ю. Котлярова