Провадження № 2-з/359/129/2025
Справа № 359/10306/25
про забезпечення позову
28 серпня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранова-Лесів І. В., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Єльчанінової Ірини Олександрівни про забезпечення позову,-
встановив:
27.08.2025 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника заявника Єльчанінової І.О. надійшла вищезазначена заява, з проханням : вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер якої 3220882600:04:007:0934 та заборонити іншим особам, в тому числі відповідачу та особам, які будуть діяти за його довіреностями, вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна .
Дана заява подана до подання позовної заяви. При цьому зазначено осіб, що мають отримати статус учасників справи : відповідач - ОСОБА_2 .
Подану заяву обґрунтовано наступним.
Починаючи з 2018 року заявник ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 проживали однією сім'єю. 13 серпня 2021 року вони зареєстрували шлюб.
За період спільного проживання вони разом придбали (побудували) будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , садове товариство «ОСОКОР».
Крім того зазначено, що на теперішній час між ними суттєво погіршились відносини, вони проживають окремо. З соціальних мереж вона дізналась про те, що у ОСОБА_2 вже давно існувала інша родина. Після повернення з-за кордону до їх будинку в двері подзвонили невідомі їй особи і попросили показати будинок, так як він продається. Зателефонувавши чоловіку, вона дізналась, що він, дійсно, виставив будинок на продаж.
Заявник зазначає, що оскільки будинок чоловік виставив на продаж, плануючи в подальшому розлучатись, вона залишається на вулиці, без житла, оскільки це єдине її житло. Вона має намір звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спільне майно - будинок АДРЕСА_1 .
Предметом спору по даній справі є визначення права на спільне сумісне майно позивача і відповідача - будинок АДРЕСА_1 , який був придбаний за час їх спільного проживання з відповідачем.
Відчуження спірного будинку без згоди позивача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Зміст та форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, до заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно.
У заяві про забезпечення позову, заявником зазначено, що починаючи з 2018 року вона та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю.
13 серпня 2021 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , про що 13 серпня 2021 року складено відповідний актовий запис № 635, прізвища після державної реєстрації шлюбу чоловіка та дружини - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюбу Серії НОМЕР_1 виданий Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ).
З долучених до заяви документів встановлено, що 24 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гапон Т.В. було посвідчено договір купівлі-продажу, який зареєстровано в реєстрі за № 365 за яким ОСОБА_2 придбав садовий будинок АДРЕСА_1 .
Крім того 24 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гапон Т.В. було посвідчено договір купівлі-продажу, який зареєстровано в реєстрі за № 368 за яким ОСОБА_2 придбав земельну ділянку розміром 0,1200 га для ведення колективного садівництва та яка розташована за адресою : Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, СТ «Осокор», кадастровий номер - 3220882600:04:007:0934.
Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 225487629 від 24.09.2020 та № 225489460 від 24.09.2020.
Згідно із ч. 1 ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.
Враховуючи, що метою забезпечення позову є збереження матеріального об'єкта спору до вирішення справи в суді, а також приймаючи до уваги викладені у заяві обставини, що свідчать про наявність спору про визнання майна спільної власністю подружжя, а також підстави вважати, що спірні будинок та земельна ділянка можуть бути відчужені, вважаю, що обраний вид та спосіб забезпечення є співмірним та достатнім для забезпечення позову.
За таких обставин, заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно підлягає задоволенню.
Крім того відповідно до ч. 7 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Частино 2 ст. 154 ЦПК України визначено, що зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Відповідно до п. 1,2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
При цьому відповідно до ч. 5 даної статті розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Будь-яких належних доказів того, що заявник не має на території України майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків, а також що майновий стан заявника або його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, на момент розгляду заяви відсутні. Таким чином, підстав для зустрічного забезпечення не встановлено.
За змістом п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується за виконавчим документом про накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог та що підлягають негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.151-153ЦПК України, суддя -
ухвалив:
Заяву задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно :
-будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1751598332208);
-земельну ділянку розташовану за адресою : Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, СТ «Осокор», кадастровий номер 3220882600:04:007:0934 область (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 953226232208).
Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним нерухомим майном.
В межах виконання даної ухвали визначити, що стягувачем є : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКППФО - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ; боржником : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКППФО - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання - 28 серпня 2025 року та підлягає негайному виконанню.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред'явлення виконавчого документа.
Роз'яснити, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується за виконавчим документом про накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог та що підлягають негайному виконанню.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 4 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом 10 (десяти) днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі : неподання заявником відповідної позовної заяви.
Копію даної ухвали відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України направити, для відома та виконання : стягувачу, боржнику та Бориспільському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.
Суддя І. В. Муранова-Лесів