Бориспільський міськрайонний суд Київської області
м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 8, 8300, (04595) 6-76-19
Справа №2-87/2009р.
"17" листопада 2009р.
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
Головуючого судді Криворучко І.В.
при секретарі Лисенко О.В., Бердник О.І
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи СВП «Київське обласне виробниче відділення» Бориспільський міський відділ, СВП «Київський обласний реєстраційний центр» Бориспільський міський відділ, КРУ КБ «ПриватБанк», про усунення перешкод в користуванні домоволодінням і земельною ділянкою, визнання права на користування земельною ділянкою, визнання дійсним плану розмежування земельних ділянок, скасування кадастрового плану земельної ділянки та скасування державного акту на право власності на землю,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який декілька раз уточнювала і в судовому засіданні її представники підтримали письмовий текст позовної зазначили про те, що на підставі договору дарування від 18.07.2006 року ОСОБА_1 належить на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1 . Даний будинок було побудовано на земельній ділянці розміром 0,47 га по АДРЕСА_1 , яка виділялась під забудову ОСОБА_4 , що підтверджується архівною довідкою № 05-04/4 9 від 15.02.2008 року. Згідно даної довідки, у 1959 році із земельної ділянки ОСОБА_4 , яка будувала і була власником вказаного домоволодіння по АДРЕСА_1 , було відрізано 0,12 га. Тобто в користуванні попередньої власниці ОСОБА_4 було залишено земельну ділянку 0,35 га.
18.07.1995 року рішенням виконкому Бориспільської міської ради № 303 «Про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності» відповідачу ОСОБА_2 було надано у безстрокове користування земельну ділянку розміром 0, 10 га по АДРЕСА_1 для будівництва, та обслуговування житлового будинку. Дана земельна ділянка була виділена та надана відповідачу за рахунок земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Згідно даних документів за домоволодінням АДРЕСА_1 залишилась земельна ділянка у розмірі 0,25 га.
Після смерті ОСОБА_4 , право власності на дане домоволодіння перейшло до її спадкоємців, які і здійснили відчуження даного домоволодіння на користь її чоловіка ОСОБА_5 , що підтверджується договором дарування від 31 жовтня 1997 року. А на підставі договору дарування від 18.07.2006 року, право власності на дане домоволодіння перейшло саме до ОСОБА_1 .. Оскільки зазначеним договором не встановлено інших умов переходу права власності, то перехід права власності відбулось на ціле домоволодіння без обмежень. Будівельний паспорт на житловий будинок містить план розмежування між суміжними землекористувачами АДРЕСА_2 , складений Бориспільським міським БТІ від 10.10.1996 року. Згідно даного плану розмежування, житловий будинок по АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці розміром 0,1488 га. Після набуття права власності, на будівлю, вказана земельна ділянка постійно перебувала у користуванні позивачки, що підтверджується квитанціями про сплату земельного податку.
Крім того позивачка показала, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поступово переміщали суміжні межи таким чином, що на даний час у її в користуванні залишилась земельна ділянка розмір якої становить 0,1334 га. Вона вважає, що це є грубим порушенням її права. З свою чергу відповідач ОСОБА_3 скористалась даним порушенням та склала кадастровий план і отримала державний акт на земельну ділянку, частина якої належить позивачці. Крім того, відповідачка ОСОБА_3 взагалі встановила високий паркан на межі між будинками на відстані меншою 1,10 м від стін будинку ОСОБА_1 , що є грубим порушенням і є перешкодою у проведенні геодезичних робіт по складанню кадастрового плану на належну останній земельну ділянку.
Саме тому вони просять визнати за позивачкою право на користування земельною ділянкою 0,1488 га, визнати дійсним план розмежування земельних ділянок від 10.10.96 р. дійсним, зобов'язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод позивачці в користуванні належною їй земельною ділянкою, звільнити належну їй на праві користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 шляхом відновлення суміжних меж земельних ділянок АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 і АДРЕСА_1
у відстанях та розмірах відносно домоволодіння
АДРЕСА_1 , згідно плану розмежування, скасувати кадастровий план на земельну ділянку відповідачки ОСОБА_3 , визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ліллнку на ім'я ОСОБА_3 , зобов'язати реєструючий орган скасувати державну реєстрацію даного державного акту.
Представник відповідачки ОСОБА_3 з судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на ге, до каластрозий план на земельну ділянку по АДРЕСА_3 складено після того, як було виготовлено державний акт на право власності на землю. Він також повідомив, що дана земельна ділянка знаходиться під заставою банку КБ КРУ «ПриватБанк» - третя особа по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково. Він пояснив, що є суміжним землекористувачем позивачки ОСОБА_1 . Він показав, що належна йому земельна ділянка по АДРЕСА_1 у розмірі 0,10 га була виділена йому за рахунок земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка належала його тітці. У 1996 роді між н:їм та суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 , а саме власниками будинку АДРЕСА_4 за участю комісії у складі представників відділу земельних ресурсів, міського відділу архітектури та міськвиконкому було проведено розмежування земельних ділянок, Згідно даного розмежування, за ним було встановлено землекористування ділянкою у розмірі 0,1422 га, за будинком АДРЕСА_1 , що на даний час належить позивачці - 0, 1488 га, а за будинком АДРЕСА_3 , власником якої на той час була ОСОБА_6 - 0, 1596 га. Після проведення розмежуванням між ними був укладений договір про розмежування та письмово погоджено погоджені межі. Примірник даного договору зберігався у ОСОБА_6 , де він є на даний час йому не відомо.
Від третьої особи ПАТ КЕ «ПриватБанк» надійшла заява в якій вони просять справу слухати у відсутність їхнього представника, та при вирішенні спору, просять врахувати, що між банком та відповідачкою ОСОБА_3 укладено договір іпотеки. Предметом даного договору є земельна ділянка по АДРЕСА_1 .
Представники СВП «Київське обласне виробниче відділення» Бориспільський міський відділ та СВП «Київський обласний реєстраційний центр» Бориспільський міський відділ в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши і оцінивши в
сукупності наявні докази по справі, прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 18.07.2006 року (а.с.12)
Згідно архівної довідки №05-04/4.9 від 15.02.2008 року, вказаний житловий будинок збудовано на земельній ділянці розміром 0,47 га, що виділялась під забудову ОСОБА_4 (а.с.7)
Як слідує із даної архівної довідки, у 195Э році із земельної ділянки ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , було відрізано 0,12 га.
Тобто в її користуванні було залишено земельну ділянку 0,35 га.
18.07.1995 року рішенням виконкому Бориспільської міської ради № 303 «Про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності» відповідачу 1 - ОСОБА_2 було надано у безстрокове користування земельну ділянку розміром 0,10 га по
АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку. Дана земельна ділянка була виділена та надана відповідачу за рахунок земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 , право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 перейшло до її спадкоємців, які і здійснили відчуження даного домоволодіння на користь чоловіка позивачки по справі ОСОБА_5 , що підтверджується договором дарування від 31 жовтня 1997 року (а. с. 8 ) .
Згідно викопіювання з плану забудови кварталу від 10.10.1996 року, що міститься в технічному паспорті на будинок АДРЕСА_1 , розмір земельної ділянки на якій розташований належний їй житловий будинок складає 0,1488 га. (а.с.18)
Таким чином, позивачці ОСОБА_1 перейшло право на користування земельною ділянкою саме у розмірі 0,1488 га, оскільки договором дарування від 18.07.2006 року не встановлено інших умов переходу права власності. Тобто перехід права власності на розташований на вказаній земельній ділянці відбувся на ціле домоволодіння без обмежень.
Факт переходу права на користування земельною ділянкою позивачкою ОСОБА_1 саме у такому розмірі підтверджується квитанціями про сплату земельного податку (а.с. 29-32)
Відповідач ОСОБА_2 пояснив, що у 1996 році між ним та землекористувачами по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 відбулось розмежування земельних ділянок та фактично було встановлено межі з натурі. В зв'язку з цим між ними було укладено відповідний договір та підписано погодження меж. Він також підтвердив факт складання та відповідність плану - схеми будівельного кварталу по АДРЕСА_1 від 10.10.1996 року, ідо міститься в будівельному паспорті на житловий
будинок позивачки ОСОБА_1 . Дані покази суд оцінив та прийняв до уваги, оскільки вони підтверджують факт розмежування між суміжними землекористувачами.
Наданий відповідачкою ОСОБА_3 план будівельного кварталу по АДРЕСА_1 від 05.08.1996 року суд оцінив критично та
прийняв де уваги з тих підстав, що дана план - схема не містить чіткого розмежування між сумісними землекористувачами .
Як слідує із ситуаційної схеми розташування земельних ділянок гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 га ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 (а.с. 33), розмір земельне! ділянки позивачки ОСОБА_1 на даний час становить 0,1334 га. Дана ситуаційна схема складена з урахуванням складеного державного акту на право власності на земельну ділянку розміром 0,10 га по АДРЕСА_1 на і:.:'я ОСОБА_3 від 23.09.2001 року № 866, кадастровий номер 32105СС 300:09:073:0013.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ України (ред. 1992 року), право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності на землю посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами.
Згідно п. 1.12 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі і на умовах оренди) та договорів оренди землі», затв. Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43, складання державного акту на право приватної власності на землю проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим з установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.
Суд дійшов висновку, що перенесення меж в натурі не відбувалось, відповідний акт про встановлення та погодження меж в натурі суміжними землекористувачами відсутній, оскільки відсутня будь-яка технічна документація щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3 .
Крім того, представник відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що оспорюваний позивачкою кадастровий план земельної ділянки по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 складався після того, як було виготовлено державний акт на землю. Тобто роботи із землеустрою, які є обов'язковими для розробки проекту відведення та технічної документації щодо складання державного акту на право власності на землю були проведені у 2007 році. Наведене підтверджується кадастровим планом даної земельної ділянки від 28.11.2007 року.
Відповідно до ст.ст. 95,96 ЗК України (2001 року) землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, в т.ч. мають право самостійно господарювати на землі, а також зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватись правил добросусідства, і. порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. ч. 2 ст. 103 ЗК України (2001 року), власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Частинами 1,3 ст. 103 ЗК України встановлено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).
Згідно із ст. 152 ЗК України (2001 року), власник земельної ділянки або
землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків та захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, в т.ч. відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
З метою відновити порушене право на користування земельною ділянкою позивачка ОСОБА_1 неодноразово зверталась до органів державної влади та місцевого самоврядування, що підтверджується копіями письмових звернень, які містяться в матеріалах справи. Однак, позитивного вирішення даного питання не відбулось. Наведене підтверджується листами № 482/3-17 від 12.04.2006 року, № 1280 від 13.03.2006 року, № 563/3-17 від 03.05.2006 року, № 27 від 20.06.2006 року.
Таким чином, враховуючи, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 порушили свій обов'язок як землекористувачі щодо дотримання правил добросусідства, своїми протиправними діями самовільно захватили частину землі, що належить позивачці, чим порушили надане останній законом право як користувачу земельної ділянки, набуте нею, у встановленому законом порядку, тим самим позбавили її можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, суд дійшов висновку, що відповідачів слід зобов'язати усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою позивачці шляхом відновлення стану меж суміжних земельних ділянок відповідно до плану забудови кварталу по АДРЕСА_1 від 10.10.1996 року.
Крім того відповідно до вимог ст.ст.152, 155, 211 ЗК України державний акт, який виготовлений, виданий та зареєстрований з порушенням вимог чинного законодавства України визнається недійсним н судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 19,22 Земельного Кодексу України (1991р.), ст. ст . 95, 96, 152, 155, 211, ч.2 ст.103 Земельного Кодексу України (2001р.),
ст.ст.10,60,61,210,212,213,215 ЦПК України,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати за позивачкою ОСОБА_1 право на користування земельною ділянкою площею 0,1488 га по АДРЕСА_1 , згідно плану забудови кварталу по АДРЕСА_1 від 10.10.1996 року, складеного Бориспільським міським бюро технічної інвентаризації, що міститься в технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Визнати дійсним розмежування земельних ділянок АДРЕСА_2 , згідно плану забудови кварталу по АДРЕСА_1 від 10.10.1996 року, що міститься в технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 та складений Бориспільським міським бюро технічної інвентаризації.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою і домоволодінням АДРЕСА_1 та звільнити належну їй на праві користування земельну ділянку по АДРЕСА_5 шляхом відновлення суміжних меж земельних ділянок АДРЕСА_6 у відстанях та розмірах відносно домоволодіння АДРЕСА_1 , згідно
розмежування у плані забудови кварталу по
АДРЕСА_1 від 10.10.1996 року, складеного Бориспільським міським бюро технічної інвентаризації, що міститься в технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Зобов'язати відповідача ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою та домоволодінням АДРЕСА_1 , та звільнити належну їй на праві користування земельну ділянку шляхом відновлення суміжних меж земельних ділянок АДРЕСА_7 у відстанях та розмірах відносно домоволодіння АДРЕСА_1 ,, згідно розмежування у плані забудови кварталу по АДРЕСА_1 №№ 102 - АДРЕСА_1 від 10.10.1996 року, складеного Бориспільським міським бюро технічної інвентаризації, що міститься в
технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 та знести паркан встановлений на межі між домоволодіннями по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 .
Скасувати кадастровий план земельної ділянки по АДРЕСА_1 , який виготовлено 28.11.2007 року Бориспільським міським відділом КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» на ім'я ОСОБА_3 .
Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 серія І-КВ № 030952 від 28.09.2001 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за В' 866, кадастровий номер 3210500000:09:073:0013, виданий на ім'я ОСОБА_3 .
Зобов'язати СВП «Київський обласний реєстраційний центр» Бориспільський міський еідділ скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 серія І-КВ № 030952 від 28.09.2001 року, що зареєстрований б Книзі записів державних актів на право
приватної власності на землю за № 8 66, на ім'я ОСОБА_3 .
Зобов'язати СВП «Київське обласне виробниче відділення» Бориспільський міський відділ внести відомості до інформаційної бази із землеустрою про скасування кадастрового плану земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги на рішення протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.В. Криворучко