29 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 340/163/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Олександрійської міської ради на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 (суддя Петренко О.С.) в адміністративній справі №340/163/25 за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області до Олександрійської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об'єкту нерухомості, а саме - гідротехнічної споруди , яка складається з греблі земляної насипної та трубчастого водоскиду, який розміщений у балці Хрещата, що є лівою притокою р. Овнянка, площею 20,6957 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520383500:02:000:7554 площею 37,7437 га комунальної власності Олександрійської територіальної громади в особі Олександрійської міської ради Кіровоградської області, безхазяйним майном, а саме на звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйної нерухомої речі;
зобов'язати відповідача вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди , яка складається з греблі земляної насипної та трубчастого водоскиду, який розміщений у балці Хрещата, що є лівою притокою р. Овнянка, площею 20,6957 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520383500:02:000:7554 площею 37,7437 га комунальної власності Олександрійської територіальної громади в особі Олександрійської міської ради Кіровоградської області, шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйної нерухомої речі.
В обґрунтування позову прокурор зазначає, що обов'язок Олександрійської міської ради щодо прийняття на облік та набуття права власності на безхазяйне майно (гребля земляної насипної та трубчастого водоскиду, який розміщений у балці Хрещата) випливає не тільки із вимог Цивільного кодексу, а і Кодексу цивільного захисту України для попередження виникнення надзвичайної ситуації. Відсутність власника гідротехнічної споруди є одним із стримуючих факторів планування та вжиття заходів щодо її належного утримання.
Проте Олександрійської міська рада не вживає заходів щодо взяття на облік цього майна, що є безхазяйним та перебуває в межах адміністративної території Олександрійської територіальної громади.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на території Олександрійської територіальної громади Кіровоградської області перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда, а саме: гребля земляна насипна, матеріал - суглинок, ширина по гребеню - 8 м, довжина - 94 м, максимальна висота - 7,4 м, трубчастий водоскид. Водний об'єкт розташовано у балці Хрещата, що є лівою притокою р. Овнянка, площею - 20,6957 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520383500:02:000:7554, площею 34,7437 га комунальної форми власності Олександрійської територіальної громади.
Згідно з інформацією відповідача гідротехнічна споруда не перебуває у комунальній власності та балансі селищної ради, право комунальної власності на гідротехнічну споруду не зареєстровано; земельна ділянка з кадастровим номером 3520383500:02:000:7554 перебуває в оренді ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 05.10.2022 (а.с.32-36).
Вважаючи, що відповідачем допущено тривалу бездіяльність, а вчинені дії за своєю суттю не спрямовані на усунення існуючого порушення, прокурор звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Питання щодо права власності на гідротехнічну споруду , яка складається з греблі земляної насипної та трубчастого водоскиду, який розміщений у балці Хрещата, що є лівою притокою р. Овнянка, має важливе значення, оскільки визначає як особу, яка відповідає за організацію її утримання в належному стані, так і джерела коштів на її утримання.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з дня набрання чинності цим законом (чинний з 01.01.2013 року) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Згідно з п. 3, 4 розділу ІІ Закону № 5245-VI з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
-на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
-які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.
Органи місцевого самоврядування з огляду на ч. 1, 5 ст. 15 Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5 ст. 60 Закону № 280/97-ВР).
Таким чином, відповідний орган місцевого самоврядування уповноважений визначати юридичну долю об'єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України визначено, що саме власникові належать повний перелік правомочностей - право володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд.
Орган місцевого самоврядування реалізує такі повноваження від імені та в інтересах територіальних громад.
До відання місцевих рад належить також вжиття заходів щодо реєстрації та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади, шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (ч. 2 ст. 335 ЦК України).
Земляна насипна гребля з трубчастим водоскидом розташована у балці Хрещатій, що є лівою притокою річки Овнянка є видом гідротехнічних та інженерних споруд, не належить до будівель та приміщень.
Проте гребля земляної насипної та трубчастого водоскиду - це гідротехнічна споруда, яка використовується для створення водосховища або підняття рівня води у водоймі, а також для скидання надлишку води. Земляна насипна гребля будується з ущільненого ґрунту, а трубчастий водоскид - це спеціальна споруда у вигляді труби, що дозволяє контрольовано відводити воду з водосховища.
Гребля земляної насипної - це велика споруда, яка перегороджує річку або інший водний потік, створюючи водосховище. Вона може бути побудована з різних матеріалів, але найпоширеніший варіант - це земляна насипна гребля, яка складається з ущільненого ґрунту.
Трубчастий водоскид - це частина греблі, яка призначена для регулювання рівня води у водосховищі. Він являє собою трубу, яка проходить через греблю і дозволяє скидати надлишок води. Це необхідно для запобігання переливу води через греблю під час повеней або паводків, а також для підтримки необхідного рівня води у водосховищі.
За призначенням греблі земляної насипної та трубчастого водоскиду використовуються для різних цілей, таких як:
створення водосховищ для водопостачання, зрошення, гідроенергетики
регулювання стоку річки та захист від повеней
забезпечення можливості рибальства та рекреації
використання для інших господарських потреб.
Частиною 1 ст. 5 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Гребля з трубчастим водоскидом належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №300/3657/22 за позовом керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська до Івано-Франківської міської ради щодо державної реєстрації права власності на дамбу.
Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цього висновку і вважає його застосовним у справі, що розглядається.
Відомості про право власності інші речові права на греблю з трубчастим водоскидом повинні бути зареєстровані у відповідному Реєстрі.
Однак такі відомості у реєстрі відсутні.
Відповідно до ч. 1. ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Зважаючи на те, що ані власника, ані користувача чи іншої особи, яка має речові права на дамбу не встановлено, правомірним є висновок, що гребля з трубчастим водоскидом є безхазяйною річчю, відповідно до ст. 335 ЦК України.
Відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Водним кодексом України визначено, що водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.
Пунктами 2 та 4 ч. 1 ст. 81 ВК України до комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення належить, зокрема: створення спеціалізованих служб по догляду за річками, прибережними захисними смугами, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані; здійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів, а також створення для організованого відводу поверхневого стоку відповідних споруд (водостоки, перепуски, акведуки тощо) під час будівництва і експлуатації шляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій.
Відповідно до ч. 2 ст.107 ВК України під час проектування водогосподарських та інших об'єктів повинна враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під час експлуатації цих об'єктів - вживатися заходи щодо її запобігання, зокрема, будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ-регуляторів.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 16.01.2014 №21 затверджено Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, відповідно до пункту 1.3 якого гідротехнічні споруди - це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
Пунктом 1.4 цього Положення визначено, що метою здійснення технічного нагляду за гідротехнічною спорудою є контроль за зміною їх технічного стану під час експлуатації споруд, у тому числі визначення і забезпечення придатності до безаварійної експлуатації протягом строку служби.
За змістом постанови від 01.12.2022 року у справі №340/5914/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що водні об'єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об'єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об'єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.
В свою чергу, не взяття на баланс гідротехнічної споруди водного об'єкта - греблі земляної насипної та трубчастого водоскиду, який розміщений у балці Хрещата, що є лівою притокою р. Овнянка, площею 20,6957 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520383500:02:000:7554 площею 37,7437 га, невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод.
Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об'єктах.
Правовий висновок про те, що екологічні інтереси держави охоплюють, зокрема, й інтереси у сфері збереження та захисту водних об'єктів загальнодержавного та місцевого значення, забезпечення їх належного використання, висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.11.2019 у справі №806/1350/15, від 29.04.2020 у справі №802/1145/17-а, від 09.04.2020 у справі №822/589/17, від 03.02.2021 у справі №806/1326/17, від 16.06.2021 у справі № 120/2320/19-а, від 27.10.2021 у справі №806/1325/17, від 06.09.2022 у справі № 822/591/17, від 19.10.2022 у справі № 354/609/15.
Зважаючи на вищенаведене, з метою уникнення загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, саме міська рада зобов'язана вживати дії, спрямовані на визначення правового статусу греблі земляної насипної та трубчастого водоскиду.
Якщо її власник невідомий, Олександрійська міська рада має обов'язок взяти греблю земляну насипну та трубчастий водоскид на облік як безхазяйне майно шляхом звернення із відповідною заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про аквакультуру» гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) це об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Статтею 12 Закону України «Про аквакультуру» передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать, зокрема, надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.
Тобто, відповідачу у справі, органу місцевого самоврядування, чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.
Суд застосовує положення статті 355 Цивільного кодексу України у питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей у випадку:
(1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:
- відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;
(2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов'язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік.
Оскільки ч. 2 ст. 355 ЦК України сформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов'язком, а не правом органу місцевого самоврядування.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
В розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.
Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що до повноважень сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, вчинення дій, спрямованих на реєстрацію та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.
Перебування безхазяйних гідротехнічних споруд на землях водного фонду, які надані в оренду, не перешкоджає набуттю права власності на таке нерухоме майно органом місцевого самоврядування, враховуючи знаходження такого майна на території відповідої територіальної громади та передбачену Цивільним кодексом України можливість виключно органом місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені, на звернення з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Колегія суддів вважає непереконливим аргумент апелянта про неможливість взяття гідротехнічної споруди на облік як безхазяйного майна через те, що існує договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом від 05.10.2022 року. Взаємовідносини Олександрійської міської ради як орендодавця, з орендарем ОСОБА_1 щодо забезпечення екологічної безпеки під час експлуатації, ремонту і укріплення греблі земляної насипної та трубчастого водоскиду не є предметом даного спору.
Враховуючи все викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Олександрійської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 в адміністративній справі №340/163/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 серпня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 29 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко