03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 757/9361/24-ц Головуючий у суді першої інстанції - Хайнацький Є.С.
Номер провадження № 22-ц/824/14812/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
про залишення апеляційної скарги без руху
03 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Яворський М.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України, поданою представником Климчук Наталією Іванівною, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хайнацького Є.С., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, -
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням 23 липня 2025 року представник Державної казначейської служби України - Климчук Н.І. подала апеляційну скаргу засобами електронного зв'язку безпосередньо до апеляційного суду, яка не оплачена судовим збором, а тому апеляційне провадження у вказаній справі не може бути відкрито, а процедура апеляційного розгляду розпочата з наступних підстав.
Разом із апеляційною скаргою представником апелянта було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому просила звільнити Державну казначейську службу України від сплати судового збору або відстрочити його сплату до закінчення дії правового режиму воєнного стану в Україні.
В обґрунтування клопотання відповідач посилався на те, що Казначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом.
Згідно Указу Президента від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 в Україні наразі триває режим воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №590 затверджено Порядок виконання повноважень Казначейством в особливому режимі в умовах воєнного стану.
З огляду на зазначене, враховуючи ситуацію, яка склалася у зв'язку із збройною агресією російської федерації, Казначейство не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення клопотання без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Крім того, ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 81 ЦПК України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Зі змісту поданого клопотання вбачається, щоКазначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, обставини, пов'язані з фінансуванням установи та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати, зважаючи і на ту обставину, що будь-яких підтверджуючих документів зазначеному заявником не надано.
Разом з тим, Державною казначейською службою України не підтверджено наявність умов, за яких закон надає суду право звільнити учасника справи від сплати судового збору, тому апеляційний суд у задоволенні клопотання відмовляє.
Відповідно до п. п.1.1, 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Оскільки розмір судового збору за подачу позовної заяви у 2024 році мав би становити 1211, 20 грн, то розмір судового збору за подачу апеляційної скарги становить 1 816, 80 грн (1211,20х150%).
Згідно реквізиту рахунків на 2025 рік для сплати судового збору апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції до Київського апеляційного суду оплата коштів має здійснюватися на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО Банку: 899998; Р/Р: UA548999980313101206080026010.
Пунктом 3.8. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Тобто необхідними реквізитами ідентифікації апеляційної скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата оскаржуваного судового рішення.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду.
За правилами ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 названого Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме: подати квитанцію на підтвердження сплати судового збору у зазначеному розмірі або документи, що можуть підтверджувати звільнення від такої сплати.
Керуючись ст. 136, 185, 357 ЦПК України, суддя,-
Відмовити Державній казначейській службі України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати суми судового збору.
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України, подану представником Климчук Наталією Іванівною, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року залишити без руху та встановити строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський