Справа № 754/6386/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15674/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Іванюта Т.Є.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
02 вересня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Хомича Андрія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21 червня 2025 року, постановлену у складі судді Іванюти Т.Є., у справі №754/6386/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -
До Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката Хомича Андрія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21 червня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 21 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №754/6386/23 залишено без задоволення.
Статтею 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
В апеляційній скарзі відповідач оскаржує ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №754/6386/23 залишено без задоволення, а вказана ухвала не визначена ст. 353 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Частиною 1 ст. 353 ЦПК України не передбачено можливості оскарження окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про повернення без виконання ухвали суду про судове доручення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката Хомича Андрія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21 червня 2025 року підлягає поверненню.
Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, -
Повернути апеляційну скаргу адвоката Хомича Андрія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21 червня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач:
Судді: