Справа № 752/16938/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9986/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Кокошко О.Б.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
26 серпня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Калініній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Кузьміна Андрія Ренатовича на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 січня 2025 року, ухвалене у м. Києві у складі судді Кокошка О.Б., повний текст якого складено 02 січня 2025 року у справі № 752/16938/24 за позовом Кузьміна Андрія Ренатовича до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2024 року Кузьмін А.Р. звернувся до суду з позовом до АТ «Сенс Банк» про зобов'язання вчинити певні дії. Зазначав, що він надає на підставі договору про надання правничої допомоги правничу (правову) допомогу ОСОБА_2 щодо захисту її прав та інтересів у взаємовідносинах з її кредиторами щодо наявної заборгованості. Він направив відповідачу 19.06.2024, 10.07.2024, 17.07.2024 та 23.07.2024 адвокатські запити щодо надання інформації про кредитні договори, договори позики відносно ОСОБА_2 та суми заборгованості за вказаними договорами. До вказаних запитів ним були додані копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер та дозвіл ОСОБА_2 на розкриття інформації, що становить таємницю фінансової послуги. Вказані додатки до запитів були підписані електронним підписом адвоката та клієнта. Проте, відповідач не надав відповіді на адвокатські запити, що суперечить положенням діючого законодавства. З урахуванням викладеного, Кузьмін А.Р. просив зобов'язати відповідача надати інформацію на його адвокатський запит про наявність чинних кредитних договорів, договорів позики, (усіх додатків до цих договорів, у т.ч. з графіками платежів) укладених між ОСОБА_2 та відповідачем, по яким на теперішній час наявна заборгованість та в разі наявності таких договорів надати їх копії та підтверджуючі документи про наявну заборгованість та її розмір на теперішній час; довідку про поточний стан заборгованості ОСОБА_2 перед відповідачем; копію договору про реструктуризацію (№6111070691).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 січня 2025 року в задоволенні позову Кузьміна А.Р. відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Кузьмін А.Р. подала апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення його позову, виходячи з того, що ним до позову не додані документи на підтвердження підписання поданих відповідачу документів в електронному вигляді від свого імені та імені ОСОБА_2 (зокрема протоколи перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису) в порядку визначеному законодавством. Вказує, що відповідач відповідно до вимог постанови Національного банку України від. 20.12.2023 року №172 був зобов'язаний забезпечити можливість перевірки цілісності та справжності електронних документів, а не вимагати надання додаткових документів (чого він навіть і не робив, а взагалі безпідставно не надав ніякої відповіді на 4 адвокатських запита). Відповідно до вимог ст. 24 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Таким чином, вимоги законодавства щодо механізму оформлення та підпису дозволу на розкриття банківської таємниці ОСОБА_2 були ним виконані в повному обсязі, а відмова відповідача у наданні відповіді та інформації і копій документів суперечить діючим нормативно-правовим актам та закону України про «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». А ні Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а ні Постанова НБУ від 20.12.2023 №172 «Про затвердження Положення про використання електронного підпису та електронної печатки», а ні Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджені Постановою Правління Національного Банку України від 14.07.2006 №267» не тільки не містять такої вимоги як додання документів на підтвердження підписання поданих документів в електронному вигляді (зокрема протоколи перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису), а взагалі не передбачають наявність у своєму змісті такого поняття, як «протокол перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису».
В судовому засіданні Стовбун О.Й., який діє в інтересах АТ «Сенс Банк», проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Кузьмін А.Р. в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, мав приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте з незалежних від суду причин був неактивний в мережі, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 5 ст. 212, ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення,заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яка з'явилася в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору про надання правової допомоги від 14.06.2024, укладеного між адвокатом Кузьміним А.Р. та ОСОБА_2 , клієнт доручив, а адвокат відповідно до чинного законодавства прийняв на себе доручення по наданню клієнту правової допомоги та захисту його інтересів у кримінальних справах, справах про адміністративне правопорушення, цивільних та господарських справах, адміністративних справах, виконавчих провадженнях.
19.06.2024 адвокат Кузьмін А.Р., діючи в інтересах ОСОБА_2 , направив до АТ «Сенс Банк» адвокатський запит в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно якого просив надати:
- інформацію про наявність чинних кредитних договорів, договорів позики, (усіх додатків до цих договорів, у т.ч. з графіками платежів), укладених між ОСОБА_2 та АТ «Сенс Банк», по яким на теперішній час наявна заборгованість та в разі наявності таких договорів надати їх копії та підтверджуючі документи про наявну заборгованість та її розмір на теперішній час;
- довідку про поточний стан заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Сенс Банк»;
- копію договору про реструктуризацію (№ 6111070691).
Як вбачається із змісту вказаного адвокатського запиту, у переліку додатків до вказаного адвокатського запиту були зазначені свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допомоги, дозвіл на розкриття банківської таємниці.
Вказаний запит адвокат Кузьмін А.Р. направив на електрону пошту АТ «Сенс Банк», що підтверджується роздруківкою скріншоту поштової скриньки від 19.06.2024.
Аналогічні запити 10.07.2024, 17.07.2024 та 23.07.2024 адвокат Кузьмін А.Р., діючи в інтересах ОСОБА_2 , направив АТ «Сенс Банк».
В матеріалах справи відсутні відомості про надання відповіді відповідачем на вказані адвокатські запити.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Кузьміна А.Р. до АТ «Сенс Банк» про зобов'язання надати інформацію на адвокатський запит про наявність чинних кредитних договорів, договорів позики, (усіх додатків до цих договорів, у т.ч. з графіками платежів) укладених між ОСОБА_2 та банком, по яким на теперішній час наявна заборгованість та в разі наявності таких договорів надати їх копії та підтверджуючі документи про наявну заборгованість та її розмір на теперішній час; довідку про поточний стан заборгованості ОСОБА_2 перед банком; копію договору про реструктуризацію (№6111070691).
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Приписами підпунктів 1, 2 п. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Статтею 20 зазначеного Закону визначені професійні права адвоката, згідно з якими під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Згідно з ч. 1 ст. 24 вказаного Закону адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 вказаного Закону орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Згідно з ч. 3 ст. 24 вказаного Закону відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ч. 1-3 ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 62 вказаного Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками: на запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, щодо яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження.
Положеннями ст. 61 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено зобов'язання банків щодо збереження банківської таємниці.
Відповідно до ч. 1 ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.
Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Згідно з п. 1.4. розділу 1 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених Постановою Правління Національного Банку України від 14.07.2006 №267, (далі - Правила), банки зобов'язані за погодженням з клієнтом відображати в договорах, що укладаються між банком і клієнтом, застереження щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її незаконне розголошення або використання.
Відповідно до положень п. 1, 2, 4 розділу 3 Правил банк розкриває інформацію, що становить банківську таємницю, на письмовий запит власника або з його письмового дозволу в обсязі, визначеному в такому письмовому запиті або дозволі.
Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку, письмовий запит фізичної особи-бенефіціара та/або обтяжувача підписується:
1) у паперовому вигляді цією особою. Її власноручний підпис засвідчується підписом керівника банку чи уповноваженою ним особою або нотаріально;
2) в електронному вигляді в порядку, передбаченому нормативно- правовими актами Національного банку з питань застосування цифрового власноручного підпису, електронного підпису в банківській системі України.
Уповноважена особа під час надання запиту (дозволу), обов'язково додає документ (належним чином засвідчена копія документа), який підтверджує повноваження цієї особи на підписання запиту (дозволу).
Запит та/або дозвіл клієнта може бути включений до договору про надання банківських послуг, що укладається між клієнтом і банком. У договорі також можуть бути визначені підстави та межі розкриття банком інформації, що становить банківську таємницю клієнта.
Положення про використання електронного підпису та електронної печатки, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 20.12.2023 №172, розроблено відповідно до Законів України «Про Національний банк України», «;Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і визначає порядок використання електронного підпису та електронної печатки під час створення, оброблення та зберігання електронних документів у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг.
Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
При цьому відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1-2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як встановлено судом першої інстанції, адвокатом Кузьміним А.Р. на адресу АТ «Сенс Банк» скеровано в електронному вигляді адвокатські запити у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги громадянці ОСОБА_2 , до яких додано ордер, свідоцтво та дозвіл ОСОБА_2 на розкриття інформації.
На підтвердження заявлених позовних вимог адвокат Кузьмін А.Р. до позовної заяви додав копії адвокатських запитів, направлених АТ «Сенс Банк», копії ордера на надання правничої допомоги ОСОБА_2. та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, договору про надання правничої допомоги, а також роздруківки електронного листування (а.с. 9-17). Проте, з вказаних роздруківок листування неможливо встановити направлення адвокатом Кузьміним А.Р. саме тих запитів, копії яких додані до позову.
З роздруківки електронного листування вбачається, що адвокатом Кузьміним А.Р. надіслано АТ «Сенс Банк» електронний лист, до якого було долучено файли, серед яких також було зазначено файл «Банківська таємниця ОСОБА_2 (1).pdf…» та файл «Дозвіл_на _розкриття_ розкриття_інформац…» (а.с. 13-14, 17).
Проте, найменування вказаних файлів не містять повного розширення, з роздруківок електронного листування неможливо встановити, що у цих файлах до запиту додавався саме дозвіл ОСОБА_2 на розкриття банківської таємниці, а зазначені файли були підписані електронним цифровим підписом ОСОБА_2 .
Крім того, до позову не було долучено роздруківку або копії самого дозволу ОСОБА_2 на розкриття банківської таємниці, з якого можна було б установити його зміст, що надавало б позивачеві право на отримання запитуваної інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову Кузьміна А.Р. про зобов'язання відповідача надати інформацію на його адвокатський запит про наявність чинних кредитних договорів, договорів позики (усіх додатків до цих договорів, у т.ч. з графіками платежів), укладених між ОСОБА_2 та відповідачем, по яким на теперішній час наявна заборгованість та в разі наявності таких договорів надати їх копії та підтверджуючі документи про наявну заборгованість та її розмір на теперішній час, довідку про поточний стан заборгованості ОСОБА_2 перед відповідачем, копію договору про реструктуризацію (№6111070691).
Колегія суддів відхиляє посилання Кузьміна А.Р. на надання ним всіх належних доказів на підтвердження підписання електронним цифровим підписом адвокатського запиту та всіх долучених до нього документів, оскільки такі посилання не ґрунтуються на належних доказах.
Да апеляційної скарги Кузьмін А.Р. додав копію дозволу від імені ОСОБА_2 на розкриття банківської таємниці, датованого 14 червня 2024 року та протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_2 , час підпису 09:13:00, 17 червня 2024 року (а.с. 91, 101).
Проте, вказані документи не надавалися до суду першої інстанції та не були предметом дослідження судом першої інстанції. При цьому Кузьмін А.Р. є адвокатом, а тому, мав усвідомлювати необхідність надання вказаних документів саме суду першої інстанції, оскільки саме такі документи можуть бути належним доказом на підтвердження наявності у нього права на отримання інформації, що містить банківську таємницю відносно його клієнта, в тому числі і внаслідок подання даного позову.
Таким чином, відповідно до ст. 367 ЦПК України у колегії суддів відсутні підстави для прийняття та врахування вказаних документів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно тавсебічно розглянув справу, надав всім доводам заявника належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе судове рішення.
При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення суду, в справі не виявлено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Кузьміна Андрія Ренатовича залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 02 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді