Справа № 420/16013/25
04 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 22.05.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 , згідно листа від 23.04.2025 № 11593- 9853/С-02/8-1500/25, у здійсненні перерахунку розміру пенсії з урахуванням індексації у складі грошового забезпечення для розрахунку пенсії згідно довідки УФЗБО ГУНП в Одеській області № 35 від 22.01.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 14.08.2024;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 14.08.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням у складі грошового забезпечення для розрахунку пенсії сум виплаченої індексації грошового забезпечення згідно уточненої довідки УФЗБО ГУНП в Одеській області № 35 від 22.01.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13 серпня 2024 № 1331о/с, звільнений зі служби в поліції з 13.08.2024 на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» за станом здоров'я (через хворобу). З 14.08.2024 йому призначено пенсію за вислугу років, згідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 по справі №420/33041/24 22.01.2025 ГУНП в Одеській області виготовлено та направлено на адресу відповідача довідку № 35 від 22.01.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію, з урахуванням індексації, для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 22.03.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його щомісячного пенсійного забезпечення з 14.08.2024, згідно оновленої довідки УФЗБО ГУНП в Одеській області № 35 від 22.01.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію, з урахуванням індексації, для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Листом від 23.04.2025 № 11593-9853/С-02/8-1500/25 Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області відмовило у розрахунку пенсії згідно оновленої довідки УФЗБО ГУНП в Одеській області № 35 від 22.01.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію, з урахуванням індексації, у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Вважаючи такі дії ГУ ПФУ в Одеській області протиправними позивач звернувся до суду з зазначеними вище вимогами.
26.05.2025 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у адміністративній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.06.2025 до суду від представника ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/58396/25) з проханням відмовити у задоволенні позову посилаючись, на висновки судової палати Верховного Суду викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати від 21.06.2023 у справі № 480/11090/21, згідно якої:
(1) об'єктом здійснення індексації доходів особам, зокрема, які проходили службу в органах внутрішніх справ, пенсія яким призначена згідно із Законом № 2262-XII, є їх дохід у формі пенсії (у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної соціальної групи населення), а не розмір грошового забезпечення діючого поліцейського за прирівняною посадою до тієї, яку вони обіймали на момент звільнення з відповідних органів;
(2) суми індексації грошового забезпечення поліцейських не належать до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та не підлягають зазначенню у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) при її формуванні.
Крім того, покриються на пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки вимоги стосуються перерахунку пенсії починаючи з 14.08.2024, однак до суду з позовом звернувся лише в 2025 році.
12.06.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №ЕС/59237/25).
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №1331о/с від 13.08.2024 звільнений із служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за станом здоров'я (через хворобу) та видано грошовий атестат №163. (а.с.20, 21)
26.08.2024 ГУ НП в Одеській області було складено довідку №1677 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.23), проте за твердженням позивача вказана довідка була складена буз зазначення складової, як складової грошового забезпечення, яку він отримував за час проходження служби в поліції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 по справі №420/33041/24 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області виготовити ОСОБА_1 нову довідку про щомісячні (у тому числі додаткові) види грошового забезпечення (включаючи надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення або перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», включивши до неї інформацію про розмір індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2022 року по 31.07.2024 року, яку направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
На виконання вище зазначеного рішення суду від 13.01.2025 ГУ НП в Одеській області складено довідку №35 від 22.01.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням складових (премія, індексація). (а.с.24)
22.03.2025 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, з рахуванням складових визначених у довідці УФБО ГУ НП в Одеській області №35 від 22.01.2025.
23.04.2025 у відповідь ГУ ПФУ в Одеській області листом №11593-9853/С-02/8-1500/25, в якому повідомили наступне: «До суми, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховане загальне грошове забезпечення (оклад за посадою, військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки, доплати, підвищення, премій та інші виплати). Тому для врахування до середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, суми, з якої сплачено єдиний соціальний внесок, зазначеної в довідці від 22.01.2025 № 35, підстав немає.»
Вважаючи такі дії Головного управління ПФУ в Одеській області протиправними, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII).
Пунктом 4 ч.10 ст.62 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно ч.5 ст.34 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Так, пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». (ст.102 Закону №580-VIII).
В свою чергу, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХII (надалі - Закон №2262-ХII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ст.ст.29, 30 Закону №2262-ХII пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті. Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, призначається у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї (ст.36 Закон №2262-ХII).
07.07.1992 Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (надалі - Постанова №393).
Пунктом 7 Постанови №393 визначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-ІІІ (надалі - Закон №2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно ч.2 ст.19 Закону №2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно зі ст.ст.1, 2 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Необхідно зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та членам їх сімей та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, які, натомість, не врегульовують питання з приводу віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону №1282-ХІІ.
Аналізуючи вказані норми законодавства, можна дійти висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейського для розрахунку пенсії при її призначенні, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених зі служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення, яке отримував поліцейський впродовж 24 місяців перед звільненням.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу у поліції та наразі отримує пенсію за вислугу років з 14.08.2024.
Разом з тим, у період з серпня 2022 року по грудень 2022 року ОСОБА_1 отримував індексацію грошового забезпечення, що підтверджено довідкою №35 від 22.01.2025.
Таким чином, враховуючи, що за 24 місяці перед звільненням ОСОБА_1 , індексація грошового забезпечення мала систематичний характер, вона входить до складу грошового забезпечення і має бути врахована при обчисленні пенсії позивачки.
На підставі наведеного, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу в перерахунку пенсії з 14.08.2024, шляхом включення до її складу індексації грошового забезпечення у розмірі середньої суми за останні 24 місяці перед звільненням ОСОБА_1 , згідно довідки №35 від 22.01.2025.
Аналогічна правова позиція застосована у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 30.09.2019 у справі №750/9785/16-а, від 20.11.2019 у справі №522/11257/16-а.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.06.2023 у справі №480/11090/21, щодо наявності у особи, яка перебувала на службі в ОВС, та якій пенсія призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, права на включення в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку її пенсії у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, сум індексації цього грошового забезпечення, оскільки дане право було встановлено рішення суду у справі №420/33041/24.
Також, посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду не знайшли свого підтвердження, оскільки у відповідності до ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23.
Враховуючи вище викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В матеріалах справи містяться квитанція ID:4343-5797-9217-3841 від 21.05.2025 про сплату позивачем судового збору у сумі 968,96 грн.
Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн, що був сплачений позивачем при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 120, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 , згідно листа від 23.04.2025 № 11593- 9853/С-02/8-1500/25, у здійсненні перерахунку розміру пенсії з урахуванням індексації у складі грошового забезпечення для розрахунку пенсії згідно довідки УФЗБО ГУНП в Одеській області № 35 від 22.01.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 14.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 14.08.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням у складі грошового забезпечення для розрахунку пенсії сум виплаченої індексації грошового забезпечення згідно уточненої довідки УФЗБО ГУНП в Одеській області № 35 від 22.01.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА