Справа № 420/29213/25
04 вересня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №420/29213/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення від 23.06.2025 № Е2583846 (яке зареєстроване в автоматичному режимі від 23.06.2025 за № 18500 у Одеському районному управлінні поліції № 1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області) про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210- 1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку “РЕЗЕРВ+») інформації про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 направити до Одеського районного управління поліції № 1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області (у разі потреби до інших органів Національної поліції), повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставления ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), як такого, що вчинив адміністративні правопорушення, передбачене ст. 210, 210-1 КУпАП до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 (та іншого чинного законодавства України);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку “РЕЗЕРВ+») всю інформацію про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- зобов'язати Одеське районне управління поліції № 1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області виключити з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», інших баз Національної поліції всю інформацію (яка була внесена на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.06.2025 № Е2583846 та інших звернень) про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
Ухвалою від 01.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
02.09.2025 року до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії індивідуального акта, яким є звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.06.2025 № Е2583846 (яке зареєстроване в автоматичному режимі 23.06.2025 за № 18500 у Одеському районному управлінні поліції № 1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області) про вчинення ОСОБА_1
( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій; заборони поліцейським, військовослужбовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, будь-яким іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме затримувати / доставляти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.06.2025 № Е2583846 (яке зареєстроване в автоматичному режимі 23.06.2025 за № 18500 у Одеському районному управлінні поліції № 1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області) про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення дій - до моменту розгляду судом цієї справи та винесення остаточного судового рішення, яке вступить у законну силу.
В обґрунтування заяви зазначено, що невжиття таких заходів може унеможливити ефективний захист / поновлення порушених прав Позивача, за захистом яких він звернувся до суду (зокрема існує обґрунтована можливість його затримання та доставлення до ТЦК, після чого захист / поновлення прав Позивача буде вже неможливим, адже подія вже відбудеться); очевидними є ознаки протиправності дій суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод та інтересів Позивача такими діями («розшук ТЦК» без доказів правопорушення / доказів притягнення до відповідальності є протиправним, окрім того сплили строки притягнення Позивача до адміністративної відповідальності).
Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст.151 КАС України встановлено, зокрема, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
У той же час забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення позовних вимог або досягнення іншої мети, не пов'язаної із забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.
Питання, пов'язані з оцінкою доводів заявника в обґрунтування заяви про забезпечення позову безпосередньо пов'язані з предметом позову, який визначений у заяві позивачем.
Суд вважає, що на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність ознак протиправності оскаржуваних дій відповідача, оскільки таке встановлення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Отже, суд фактично вирішить спір по суті на період розгляду справи та надасть оцінку оскаржуваним діям відповідача, що протирічить завданню правового інституту забезпечення позову.
При цьому, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Тобто, заявник повинен надати суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Проте всупереч наведеному заявник не надав суду доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у поданій заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що вимоги заяви не підтверджені належними та допустимими доказами, суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.
Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.7, 150, 151, 154, 167, 168, 242, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №420/29213/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.