Справа № 420/32858/24
04 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову територіального управління Служби судової охорони у Одеській області у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в Службі судової охорони періодів служби у Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у період з 01.08.2017 по 28.01.2021, у Головному управлінні ДПС в Одеській області у період з 12.07.2021 по 19.02.2024 та у територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області у період з 20.02.2024 по 17.04.2024;
- зобов'язати територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони період служби у Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у період з 01.08.2017 по 28.01.2021, у Головному управлінні ДПС в Одеській області у період з 12.07.2021 по 19.02.2024 та у територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області у період з 20.02.2024 по 17.04.2024, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби в Службі судової охорони та надання додаткової оплачуваної відпустки з дати набуття такого права, тобто з дати прийняття на службу з 18.04.2024.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач наказом Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області по особовому складу від 17.04.2024 року № 203 о/с з 18.04.2024 прийнята на службу до Служби судової охорони та призначено на посаду провідного спеціаліста відділу по роботі з персоналом територіального управління Служби судової охорони у Одеській області.
10.10.2024 року позивач звернулася до керівництва територіального управління Служби судової охорони у Одеській області із заявою щодо періодів роботи, які були зараховані для обчислення стажу служби у Службі судової охорони та врахування/не врахування до стажу служби в Службі судової охорони періодів державної служби у Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у період з 01.08.2017 по 28.01.2021, у Головному управлінні ДПС в Одеській області у період з 12.07.2021 по 19.02.2024 та у територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області у період з 20.02.2024 по 17.04.2024.
Позивач вважає, що має право на зарахування відповідних періодів служби у Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Головному управлінні ДПС в Одеській області та у територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області до стажу служби в Службі судової охорони відповідно до абзацу 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», пункту 5 розділу І Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року № 1052/0/15-19 (зі змінами) з дати набуття такого права, тобто з дати прийняття на службу з 18.04.2024 року.
Листом тимчасового виконувача обов'язків начальника територіального управління Служби судової охорони у Одеській області від 16.10.2024 № 46.05-1040, позивачу надана відповідь про те, що на теперішній час згідно з Переліком посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на які в разі переходу на службу до Служби судової охорони до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затвердженим наказами Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 та від 05.12.2022 № 519, в якому визначено лише посади центрального органу управління Служби судової охорони. У зв'язку цим, періоди служби у Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у період з 01.08.2017 по 28.01.2021, у Головному управлінні ДПС в Одеській області у період з 12.07.2021 по 19.02.2024 та у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області у період з 20.02.2024 по 17.04.2024 до вислуги років не зараховані.
Не зарахування відповідачем відповідного періоду державної служби до стажу служби у Службі судової охорони, на думку позивача, суперечить приписам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII, а посилання відповідача на відсутність посади, яку вона обіймає, у Переліку посад, як на підставу відмови у зарахуванні спірних періодів до стажу служби у Службі є необґрунтованим, що стало підставою звернення позивача до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 28.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом надання суду: заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
05.11.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява на усунення недоліків зазначених в ухвалі від 28.10.2024 року
Ухвалою від 11.11.2024 року Одеський окружний адміністративний суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, відкрив провадження у справі №420/32858/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику).
28.11.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що обчислення стажу служби у Службі судової охорони здійснюється відповідно до вимог пункту 5 розділу I Положення про проходження служби, де передбачено, що до стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей".
Відповідно до пункту и) частини 1 статті 17 (Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії) Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу, зокрема, на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.
Абзацом 12 пункту 1 Постанови № 393 також визначено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років зараховуються: час роботи в державних органах у разі переходу, зокрема, на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.
Вищезазначене, на думку відповідача, свідчить про створення необхідного переліку посад, що затверджується Головою Служби судової охорони для здійснення зарахування часу роботи в державних органах до стажу служби у Службі (у календарному обчисленні). Так, наказом Служби судової охорони № 454 від 24.10.2022 “Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах» та згідно із наказом Служби судової охорони №519 від 05.12.2022 «Про внесення змін до наказу Служби судової охорони від 24.10.2022 №454» затверджено перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах. До таких посад належить: 1) Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони; 2) Начальники управлінь, відділів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони.
Згідно із довідкою №243 від 16.10.2024 позивач проходить службу в Службі судової охорони з 18.04.2024 по теперішній час. Згідно Витягу з наказу №203 о/с від 17.04.2024 року стаж служби станом на 18.04.2024 року 03 роки 02 місяць 23 дні. Відповідно до штатного розпису ТУ Служби займана позивачем посада в територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області належить до середнього складу співробітників Служби судової охорони. Однак, Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постановою № 393 передбачена можливість зарахування стажу роботи в державних органах виключно у разі переходу працівника на подальшу службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.
Відповідач зазначає, що позивач проходить службу у Службі судової охорони на посаді ТУ Служби, що не входить до переліку посад затвердженого наказом Служби судової охорони № 454 від 24.10.2022. Інших правових підстав, для зарахування часу роботи в державних органах до стажу служби у Служби судової охорони законодавством не передбачено. На час розгляду заяви позивача (вх.№ Ч-33 від 10.10.2024) до ТУ Служби, а отже з часу виникнення спірних правовідносин, наказом Служби судової охорони № 454 від 24.10.2022 затверджений перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, а отже правові підстави для здійснення зарахування стажу роботи в зазначених позивачем державних органах відсутні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 18.04.2024 року прийнята на службу до Служби судової охорони та призначена на посаду провідного спеціаліста відділу по роботі з персоналом територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, що підтверджується витягом з наказу Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області від 17.04.2024 року № 203 о/с.
Також відповідно до зазначеного наказу вислуга років, яка дає право на встановлення позивачу надбавки за стаж служби станом на 18.04.2024 року становить 03 роки 02 місяці 23 дні.
Позивачу присвоєно спеціальне звання середнього складу в порядку переатестування - лейтенант Служби судової охорони, що підтверджується витягом з наказу Служби судової охорони у Черкаській області від 18.04.2024 року № 227 о/с.
10.10.2024 року позивач звернулася до керівництва територіального управління Служби судової охорони у Одеській області із заявою щодо періодів роботи, які були зараховані для обчислення стажу служби у Службі судової охорони та врахування/не врахування до стажу служби в Службі судової охорони періодів державної служби у Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у період з 01.08.2017 по 28.01.2021, у Головному управлінні ДПС в Одеській області у період з 12.07.2021 по 19.02.2024 та у територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області у період з 20.02.2024 по 17.04.2024.
Листом від від 16.10.2024 № 46.05-1040, позивачу надана відповідь наступного змісту:
«Згідно з наказом територіального управління Служби судової охорони у Одеській області від 17 квітня 2024 року № 203 о/с вислуга років станом на 18.04.2024 становить - 03 роки 02 місяці 23 дні, до якої зарахований період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 08.05.2014 по 31.07.2017.
Повідомляємо Вам, що при проведенні розрахунку Вашої вислуги років зараховані періоди служби відповідно до Закону № 2262-ХП та Постанови № 393.
Водночас, згідно з Переліком посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на які в разі переходу на службу до Служби судової охорони до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затвердженим наказами Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 та від 05.12.2022 № 519, в якому визначено лише посади центрального органу управління Служби судової охорони.
У зв'язку цим, періоди служби у Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у період з 01.08.2017 по 28.01.2021, у Головному управлінні ДПС в Одеській області у період з 12.07.2021 по 19.02.2024 та у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області у період з 20.02.2024 по 17.04.2024 до Вашої вислуги років не зараховані.».
З даних трудової книжки НОМЕР_1 від 31.05.2007 року вбачається, що позивач працювала, зокрема:
з 01.08.2017 по 28.01.2021 в Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції;
з 12.07.2021 по 19.02.2024 у Головному управлінні ДПС в Одеській області;
з 20.02.2024 по 17.04.2024 у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області.
Вважаючи протиправною відмову відповідача в зарахуванні відповідних періодів державної служби до стажу служби у Службі судової охорони, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Згідно із ст. 161 Закону № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.
Частиною четвертою статті 163 Закону №1402-VIII (у редакції Закону України від 12.07.2018 № 2509-VIII, який набрав чинності 05.08.2018) було передбачено, що до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
З метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних й інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки, Верховною Радою України прийнято Закон України від 27.04.2021 №1417-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено статтею 162-1 такого змісту:
«Стаття 162-1. Правовий статус працівників Служби судової охорони
1. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.
2. Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.
3. На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
4. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.
5. Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.
6. Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».
При цьому, статтю 163 Закону №1402-VIII після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту:
« 4. На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони».
У зв'язку з цим частини четверту - восьму вважати відповідно частинами п'ятою - дев'ятою;
Абзац другий частини п'ятої та частину сьому Закону №1402-VIII виключено.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 «Про затвердження Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони» затверджено Положення, яким визначено порядок проходження служби громадянами України у Службі судової охорони (далі - Положення).
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення (зі змінами) час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.
Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».
Викладене свідчить, що пункт 5 Положення містить бланкетну норму, яка слугує підставою для звернення до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1999 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (далі - Постанова №393).
Так, згідно з п. «б» ч. 1 ст. 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Пунктом «и» частини першої статті 17 Закону №2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.
Абзацом 12 пункту 1 Постанови №393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.
Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначено Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).
Відповідно до п. 3 розд. І Порядку №384 (зі змінами) грошове забезпечення співробітникам Служби визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення працівників Служби судової охорони, серед іншого, належить надбавка за стаж служби (пп. 3 п. 5 розд. І Порядку №384).
Грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади, серед іншого, в територіальних органах Служби судової охорони. Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат (пункти 8, 9 розділу І Порядку №384).
Положеннями пунктів 17-19 розділу ІІ цього Порядку визначено, що надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони».
Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня.
До вислуги років для виплати співробітникам надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також Постановою №393.
Аналіз положень пункту «и» частини першої статті 17 Закону №2262-XII, абзацу 12 пункту 1 Постанови №393, пункту 5 Положення, пунктів 8, 9 розділу І та пунктів 17-19 розділу ІІ Порядку №384 дає підстави для висновку, що вказаними нормами права визначено за особою, у разі її переходу на службу до Служби судової охорони, право на зарахування до стажу в Службі судової охорони, періоду (часу) роботи в державних органах. При цьому таке право закріплене в Законі №2262-XII та Положенні, порядок його підтвердження та обчислення - у Постанові №393, а порядок його реалізації - у Порядку №384.
Матеріали справи свідчать, що на виконання вимог пункту «и» частини першої статті 17 Закону №2262-XII, абзацу 12 пункту 1 Постанови №393, наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 затверджено Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах.
Наказом Служби судової охорони від 05.12.2022 №519 до вказаного вище Переліку внесено зміни, у зв'язку з чим останній викладено у новій редакції, а саме:
« 1. Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони;
2. Начальники управлінь, відділів, служб, секторів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони.».
З наведеного вбачається, що Перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 (зі змінами), включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.
Таким чином, перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 (зі змінами), включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.
Водночас, слід зазначити, що нормами чинного законодавства право зарахування до стажу служби у Службі судової охорони, яке дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, не поставлене у залежність від того, в центральному чи територіальному органі Служби судової охорони вони проходять службу.
При цьому, суд зауважує, що перелік посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, станом на час виникнення спірних правовідносин, Головою Служби судової охорони не затверджений.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд сформував сталу судову практику під час вирішення питання щодо незатвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років (зокрема, постанови від 18.11.2019 у справі №813/5876/15, від 20.09.2019 у справі №813/904/15, від 04.10.2018 у справі №819/1695/16 тощо). Так, суд касаційної інстанції вказав, що Закон №2262-XII для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов'язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Крім того, принцип юридичної визначеності, закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності - в даному випадку відсутність визначеного переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони для обрахунку стажу.
Отже, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в спірному випадку це надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій, а саме: права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими пунктом «и» частини першої статті 17 Закону №2262-ХІІ, то держава, у такому випадку в особі Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, безпідставно, відступаючи від гарантованих позивачу прав та правомірних сподівань, не зарахувала до її стажу службу в державних органах, як особі, на яку поширюється дія Закону №2262-ХІІ.
Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях на тому, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
При цьому, реалізація зазначеної вище гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами покладених на них обов'язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку (переліку) посад.
Як зазначалось, до вислуги років для виплати співробітникам Служби судової охорони надбавки за стаж служби зараховуються періоди, визначені Законом №2262-ХІІ та Постановою №393 (п. 19 розд. II Порядку №384).
Відповідно до п. «и» ч. 1 ст. 17 Закону №2262-XII та абз. 12 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №393, до стажу служби у Службі судової охорони зараховується час роботи в державних органах.
При цьому за приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (зі змінами), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що записами трудової книжки НОМЕР_1 від 31.05.2007 року підтверджуються періоди роботи позивача:
- з 01.08.2017 по 28.01.2021 в Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції;
- з 12.07.2021 по 19.02.2024 у Головному управлінні ДПС в Одеській області;
- з 20.02.2024 по 17.04.2024 у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області.
Та обставина, що ОСОБА_1 у спірні періоди працювала на державній службі, територіальним управлінням Служби судової охорони не оспорюється.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відмова відповідача зарахувати зазначені періоди до стажу служби позивача у Службі судової охорони є протиправною.
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, а саме в: Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з 01.08.2017 по 28.01.2021, у Головному управлінні ДПС в Одеській області з 12.07.2021 по 19.02.2024, Територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області з 20.02.2024 по 17.04.2024, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки; зобов'язання Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області перерахувати ОСОБА_1 , вислугу років в Службі судової охорони з дати прийняття на службу відповідно до п. 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітникам Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-2 від 18.11.2021, та зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, час попередньої роботи в державних органах, а саме: Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з 01.08.2017 по 28.01.2021, у Головному управлінні ДПС в Одеській області з 12.07.2021 по 19.02.2024, Територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області з 20.02.2024 по 17.04.2024.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1211,20 грн, де 1211,20 грн - ставка судового збору за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області (вул. Софіївська, буд.19, м. Одеса, 65082, код ЄДРПОУ: 43163579), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дій Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, а саме в: Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з 01.08.2017 по 28.01.2021, у Головному управлінні ДПС в Одеській області з 12.07.2021 по 19.02.2024, Територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області з 20.02.2024 по 17.04.2024, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області перерахувати ОСОБА_1 , вислугу років в Службі судової охорони з дати прийняття на службу відповідно до п. 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітникам Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-2 від 18.11.2021, та зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, час попередньої роботи в державних органах, а саме: Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з 01.08.2017 по 28.01.2021, у Головному управлінні ДПС в Одеській області з 12.07.2021 по 19.02.2024, Територіальному управлінні Служби судової охорони у Одеській області з 20.02.2024 по 17.04.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області (вул. Софіївська, буд.19, м. Одеса, 65082, код ЄДРПОУ: 43163579) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 04.09.2025 року.
Суддя Г.В. Лебедєва