Справа № 420/12253/24
04 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю
У проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 року ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність при проведенні перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року та без урахування сум індексації пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01 лютого 2023 без застосування обмеження його пенсії максимальним розміром пенсії та з урахуванням індексації пенсії, передбаченої Постановою КМУ № 118 від 16.02.2022 р. «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022 р., з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023 р. та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою від 23.02.2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024. Стягнути з Головного управління ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.(одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок). Стягнуто з Головного управління ПФУ в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
29.10.2024року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листі №420/12253/24 щодо:
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01 лютого 2023 без застосування обмеження його пенсії максимальним розміром пенсії та з урахуванням індексації пенсії, передбаченої Постановою КМУ № 118 від 16.02.2022 р. «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022 р., з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023 р. та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою від 23.02.2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024. Стягнути з Головного управління ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.(одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок);
стягнення з Головного управління ПФУ в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 року, в якій заявник просить:
встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року по справі № 420/12253/24;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року по справі № 420/12253/24.
Заява обґрунтована тим, що станом на час звернення до суду з зазначеною заявою рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року по справі № 420/12253/24 в частині виплати нарахованої доплати пенсії за період з 01.02.2023 по 31.10.2024 - не виконано.
Заява про встановлення судового контролю доставлена в електронні кабінети Головного управління ПФУ в Одеській області та Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 14.08.2025, однак заперечення на заяву про встановлення судового контролю до суду не подано.
Розглянувши заяву позивача, суд дійшов наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами частин 2, 3 статті 14 КАС України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення щодо обов'язковості судових рішень містять норми статті 370 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20липня 2004року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.
Фактичне (не у повному обсязі) не виконання рішення суду, що набрало законної сили, є достатньою правовою обставиною для застосування судом заходів судового контролю.
Натомість встановлення дійсних причин виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналіз відповідних актів законодавства та дій суб'єкта владних повноважень, здійснених та спрямованих на виконання судового рішення, перевірка їх відповідності вимогам законодавства, встановлення наявності та форми вини відповідної посадової особи, здійснюються відповідним адміністративним судом саме на стадії судового контролю за виконанням рішення.
Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу на необхідність обов'язкового документального підтвердження усіх вчинених суб'єктом владних повноважень дій, спрямованих на виконання рішення суду. Лише у такому випадку буде досягнута об'єктивність з'ясування обставин, пов'язаних із виконанням рішення суду.
У зв'язку із чим, факт не виконання у повному обсязі рішення суду на момент звернення позивача із заявою в порядку статті 382 КАС України підтверджує обставини для встановлення судом судового контролю в адміністративній справі.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №420/12253/24.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, 382, 382-1 КАС України, суд,
Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №420/12253/24 - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління ПФУ в Одеській області подати протягом 30 днів з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 року у справі №420/12253/24.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України та оскаржено не підлягає.
Суддя П.П.Марин