Справа № 420/25076/25
04 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 21.07.2025 року через засоби поштового зв'язку звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, який зареєстрований канцелярією суду 29.07.2025, у якому просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення від 11.04.2025 № Е1881493 (яке зареєстроване в автоматичному режимі 11.04.2025 за № 12116 у відділі поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області) про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКІ: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов?язаного та резервіста (мобільного застосунку "РЕЗЕРВ+") інформації про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_4 направити до відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області (у разі потреби до інших органів Національної поліції), повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210, 210-1 КУпАП до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 (та іншого чинного законодавства України);
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (код за ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов?язаного та резервіста (мобільного застосунку "РЕЗЕРВ+") інформацію про вчинення ОСОБА_2 митровичем ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210- 1 КУпаї, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
зобов?язати відділ поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області (код за ЄДРПОУ: 41413343) виключити з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», інших баз Національної поліції інформацію (яка була внесена на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2025 №Е1881493, та інших звернень) про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210- 1 КУпАН, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій.
Ухвалою суду від 01.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
27.08.2025 через засоби поштового зв'язку представником позивача Білик В.С. подано заяву про забезпечення позову, яка зареєстрована канцелярією суду 02.09.2025, в якій представник позивача просить суд:
зупинити дію індивідуального акта, яким є звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2025 № Е1881493 (яке зареєстроване в автоматичному режимі 11.04.2025 за № 12116 у відділі поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області) про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
заборонити поліцейським, військовослужбовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, будь-яким іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме затримувати / доставляти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2025 №E1881493 (яке зареєстроване в автоматичному режимі 11.04.2025 за №12116 у відділі поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області) про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій, до моменту розгляду судом цієї справи та винесення остаточного судового рішення, яке вступить у законну силу.
В обґрунтування даної заяви представник заявника вказав, що у вигляді зупинення дії індивідуального акта полягає у тому, що такий індивідуальний акт (вищевказане звернення Відповідача № 1 до Відповідача № 2) передує можливому порушенню прав Позивача, зокрема надає право працівникам поліції затримати Позивача та доставити його до ТЦК для складання протоколу, доказів правопорушення по якому досі не встановлено; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, полягає в тому, що такий вид забезпечення позову унеможливить дії ТЦК і працівників поліції щодо затримання Позивача з вищевказаних підстав поки справа не буде розглянута судом, - застосування обох видів забезпечення позову виключить різне трактування рішення суду та забезпечить якнайкраще забезпечення прав і свобод Позивача під час розгляду справи.
Відповідно до частини першої ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд даної заяви без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
Суд зазначає, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Відтак, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 420/5553/18 та від 13.07.2023 у справі №640/16003/22.
Суд, окрім іншого, акцентує увагу й на тому, що очевидні ознаки протиправності рішення, дій бездіяльності та порушення ними прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.
Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що рішення, дії, бездіяльність відповідача явно суперечать вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушують права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18.
В контексті наведеного, оцінюючи доводи та аргументи заявника, суд зауважує, що вони не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.
Так, у позовній заяві та заяві про забезпечення позову не наведено достатніх та переконливих доводів про очевидну протиправність дій суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод та інтересів Позивача такими діями («розшук ТЦК без доказів правопорушення / доказів притягнення до відповідальності є протиправним, окрім того посилили строки притягнення Позивача до адміністративної відповідальності), а тому вказані обставини підлягають доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи, а тому, задоволення заяви про забезпечення позову на даному етапі розгляду справи буде вирішенням судом позовних вимог по суті та виходом за межі підстав для забезпечення позову, які передбачені статтею 151 КАС України.
Окрім того, у заяві про забезпечення позову не зазначено про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав заявника в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову.
Водночас, як на ключову обставину необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що невжиття таких заходів може унеможливити ефективний захист/поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, зокрема існує обґрунтована можливість його затримання та доставлення до ТЦК, після чого захист/поновлення прав позивача буде вже неможливим, адже подія вже відбудеться.
Проте, представником позивача до суду не надано доказів того, що існують обставини, які б свідчили про те, що буде застосовані незаконні заходи щодо позивача. При цьому, здійснення можливих заходів щодо виклику до органів ТЦК та СП, станом на день розгляду заяви про забезпечення позову, не може розцінюватись як явно протиправні дії.
Також, суд зазначає, що на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність ознак протиправної бездіяльності відповідача, оскільки встановлення ознак протиправності таких дій є фактично вирішенням спору по суті, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
Окрім того, заявлені заявником заходи забезпечення позову є неспівмірними з заявленими позовними вимогами, оскільки заявник просить заборонити поліцейським, військовослужбовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, будь-яким іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме затримувати / доставляти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2025 №E1881493 про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, оскільки стосується не визначеного кола осіб.
На переконання суду, посилання заявника на можливість його направлення до ТЦК та ймовірного настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
За встановлених судом обставин, суд вважає, що станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 152, 154, 156, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Роман КАРАВАН