про залишення позову без розгляду
04 вересня 2025 року 826/21677/15
Колегія суддів Київського окружного адміністративного суду у складі: головуючого судді Вісьтак М. Я., суддів: Войтовича І. І., Саса Є. В., розглянувши матеріали адміністративного позову Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування наказу,
встановила:
Уповноважений представник позивача Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності" 07.09.2015 звернулась в Окружний адміністративний суд м. Києва із адміністративним позовом до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування наказу, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економіки України від 06.05.2015 № 451 “Про внесення змін до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації» зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 року за № 546/26991.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2015 (суддя Погрібінченко І.М.) відкрито провадження у справі № 826/21677/15. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження колегією суддів Окружного адміністративного суду м. Києва.
У подальшому, матеріали справи за адміністративним позовом Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування наказу, на виконання положень пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Супровідним листом Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2024 № 03-19/6098/24 матеріали справи надіслані до Київського окружного адміністративного суду. Адміністративну справу отримано 21.01.2025, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (вх. № 3461).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
У подальшому, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду для розгляду зазначеної справи 31.01.2025 визначено суддів Войтовича І. І., Саса Є. В. для здійснення розгляду справи у складі колегії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 адміністративну справу № 826/21677/15 прийнято до провадження та відкрито провадження у вказаній адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження колегією суддів Київського окружного адміністративного суду. Призначено підготовче судове засідання на 09.04.2025 о 12 год. 00 хв.
Згідно з довідкою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року у справі № 826/21677/15 судове засідання у справі не проводилось у зв'язку з оголошення повітряної тривоги.
У подальшому, 20.05.2025 року у підготовче засідання у справі за позовом Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування наказу сторони не з'явились.
Суд враховує подане 20.05.2025 року через підсистему “Електронний суд» письмове клопотання представника відповідача Міністерства економіки України про розгляд справи без його участі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 колегія суддів ухвалила відкласти підготовче судове засідання на 19.06.2025 о 11 год. 00 хв. у справі №826/21677/15 за адміністративним позовом Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування наказу.
Явку представника позивача Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності" визнано обов'язковою.
Згідно з довідки Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі № 826/21677/15 судове засідання у справі не проводилось у зв'язку з перебування одного з колегії суддів (Сас Є.В.) у відпустці.
Надалі, сторони повідомлені про дату та час наступного судового засідання (яке призначене на 30.07.2025 о 12 год. 30 хв.), шляхом надсилання повісток відповідно до ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності", явку якого суд визнав обов'язковою, був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, 30.07.2025 не з'явився у підготовче судове засідання. Клопотання про відкладення розгляду справи або її розгляд за його відсутності не подав, причин неявки суду не повідомив.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 колегія суддів ухвалила відкласти підготовче судове засідання на 04.09.2025 о 09 год. 30 хв. у справі №826/21677/15 за адміністративним позовом Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування наказу.
Таким чином, сторони повідомлені про дату та час наступного судового засідання (яке призначене на 04.09.2025 о 09 год. 30 хв.), шляхом надсилання повісток відповідно до ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, при вирішенні питання про залишення позову без розгляду колегія суддів встановила, що представник позивача Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності", явку якого суд визнав обов'язковою, був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, 04.09.2025 повторно не з'явився у підготовче судове засідання. Клопотання про відкладення розгляду справи або її розгляд за його відсутності не подав, причин неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Вирішуючи питання про залишення адміністративного позову Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності" без розгляду, керуючись положеннями статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не з'являвся у підготовчі судові засідання (призначені на 30.07.2025 та 04.09.2025), хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце їх проведення. Клопотання про відкладення розгляду справи чи її розгляд за його відсутності суду не подавав, причин неявки не повідомляв.
Встановлено, що про підготовчі судові засідання сторону позивача було повідомлено повістками про виклик до суду, надісланою на адресу. У зазначеній повістці позивача було також попереджено про наслідки неприбуття за викликом до суду, передбачені статтями 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом.
Суд направляв на зареєстровану адресу позивача судові повістки, таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Сторона позивача кореспонденцію суду не отримала, а листи повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка сторін не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. У свою чергу особа, яка зареєструвала своє місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п. 108, 109 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року.
Отже для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді справи та застосовані норми права.
Згідно з ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.124 Кодексу адміністративного судочинства України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету; 2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Нормами ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Загальнообов'язкові процесуальні правила ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України є своєрідною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина 5 цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду позивачу, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про небажання розгляду спору.
Законодавче формулювання ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №9901/949/18.
Також колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду, позивач, у першу чергу, має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
Оскільки уповноважений представник позивача Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності" був належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, проте до суду вкотре не прибув, зазначене свідчить про неналежне виконання обов'язків сторони позивача, встановлених ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №1.380.2019.003041.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
У рішенні по справі «Варбанов проти Болгарії» (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) Європейський суд з прав людини підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Окрім цього, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки".
Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.
Згідно з пунктом 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бараона проти Португалії», розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів.
Аналогічна позиція викладена в інших рішеннях Європейського суду з прав людини, в яких тривалі строки розгляду вважалися розумними: з урахуванням складності справ (Рішення Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік); з урахуванням неналежної поведінки заявника («Чирикоста та Віола проти Італії», 1995 рік).
Висновки суду.
Враховуючи, що уповноважений представник позивача Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності", будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, вкотре не з'явився у підготовчі засідання, не повідомивши суду причин своїх неявок, суд вважає, що подальший розгляд справи за відсутності останнього є неможливий.
Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Колегія суддів вважає, що неявки позивача у підготовчі засідання перешкоджають розгляду справи та можуть свідчити про небажання підтримувати заявлені позовні вимоги або втрату інтересу до них, так, неодноразове відкладення підготовчих засідань спричиняють затягування розгляду і вирішення справи по суті.
Так, з огляду на приписи ч. 3 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Частиною 5 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки суд залишає позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям в судове засідання, то судовий збір поверненню не підлягає
З огляду на зазначене, керуючись статтями 240, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів -
ухвалила:
Позовну заяву Асоціації "Підприємств з сертифікації та оцінки відповідності" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без розгляду.
Учасникам справи направити копію даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Головуючий суддя Вісьтак М.Я.
Суддя Войтович І.І.
Суддя Сас Є.В.