04 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/25781/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Виробничого підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Синій камінь-1" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Виробниче підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Синій камінь-1" (далі - позивач, ВП ТОВ "Синій камінь-1") звернулось до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 11.09.2024 № UA101000/2024/000345/2 про коригування митної вартості товарів;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007450.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими і підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості Товару шляхом її коригування в бік збільшення за другорядним методом, здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для відмови у митному оформленні товарів, встановлені Митним кодексом України, відсутні.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов, наголошуючи, зокрема, що при аналізі поданих до митного оформлення документів виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
20.08.2024 між ВП ТОВ «Синій Камінь-1» (Покупець) та ARIMAN MUHENDISLIK ENDUSTRI URUNLERI PAZARLAMA ITN THR TAAHHUT SAN VE TIC LTD.STI (Продавець) укладено Договір № 1, предметом якого є обладнання, у тому числі дизельний генератор, що був у використанні, AKSA AC 117, потужність 117 кВА, 220/380 V, 50Hz, рік виготовлення 1997, серійний номер 12373, кількість одиниць «1», ціна одиниці USD «1200», сума USD «1200».
Позивачем 10.09.2024 з метою митного оформлення вказаного вище дизельного генератора, що був у використанні, подано митну декларацію № 24UA101020032107U2, в якій визначено митну вартість за основним методом, а саме за ціною Контракту, а також надано ряд документів для підтвердження митної вартості.
За результатами розгляду поданої митної декларації та доданих до неї документів, 11.09.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000345/2, у зв'язку з чим відповідачем винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007450.
Позивач, вважаючи, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 11.09.2024 №UA101000/2024/000345/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UA101020/2024/007450 є протиправними та підлягають скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України).
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Частиною 12 статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Частиною 7 ст.55 МК України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
Відповідно до ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Згідно із ч.9 ст.55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.
У випадку, що розглядається, спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд враховує таке.
Як встановлено судом, 20.08.2024 між ВП ТОВ «Синій Камінь-1» (Покупець) та ARIMAN MUHENDISLIK ENDUSTRI URUNLERI PAZARLAMA ITN THR TAAHHUT SAN VE TIC LTD.STI (Продавець) укладено Договір № 1 (далі - Договір купівлі-продажу).
Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу продавець реалізує та постачає Покупцеві обладнання (далі - Товар), у тому числі «AKSA AC 117 KVA CABIN DIESEL GENERATOR GROUP-SERIAL NO: 12373 (SECOND HAND) ГРУПА КАБІННОГО ДИЗЕЛЬНОГО ГЕНЕРАТОРА AKSA AC 117 КВА-СЕРІЙНИЙ НОМЕР: 12373 (був у використанні), 1997 рік виготовлення», кількість одиниць « 1», ціна одиниці USD « 1200», сума USD « 1200».
Згідно п. 4.2. Договору купівлі-продажу ціна Товару встановлюється за умовами поставки EXW - ARIMAN MUHENDISLIK ENDUSTRI URUNLERI PAZARLAMA ITN THR TAAHHUT SAN VE TIC LTD.STI ANKARA, Туреччина.
Умови поставки EXW означають, що товар видається на складі продавця, а транспортні послуги замовляє та оплачує покупець.
20.08.2024 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник) та ВП ТОВ «Синій камінь-1» укладено договір транспортного перевезення № 11 (далі Договір перевезення).
Продавцем 28.08.2024 виставлений інвойс № Fт02024000000256 на суму 12200,00 доларів США.
Позивачем 10.09.2024 з метою митного оформлення обладнання, у тому числі - дизельного генератора, що був у використанні: AKSA AC 117, потужність 117 кВА, 220/380 V, 50Hz, рік виготовлення 1997, серійний номер 12373, подано митну декларацію № 24UA101020032107U2, в якій визначено митну вартість за основним методом, а саме за ціною Контракту, а також надано такі документи для підтвердження митної вартості:
- рахунок-фактура (інвойс) від 28.08.2024 № FT02024000000256;
- автотранспортна накладна від 04.09.2024 № 284199;
- декларація про походження товару від 28.08.2024 № FT02024000000256;
- довідка про вартість перевезення від 05.09.2024 № 10;
- договір купівлі-продажу від 20.08.2024 № 1;
- договір перевезення від 20.08.2024 № 11.
На вимогу митного органу позивачем додатково подані:
- переклад міжнародної ТТН від 04.09.2024 № 284199;
- переклад експертної декларації № 24341300EX00722368 від 04.09.2024;
- пакувальний лист від 28.08.2024;
- лист від 04.09.2024 стосовно дати контракту.
АСМО «Інспектор» сформовані митні формальності: за кодом 105-2: контроль правильності визначення митної вартості товарів «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару».
Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідачем встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності (п.33 оскаржуваного рішення), а саме:
- документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Договір купівлі - продажу від 20.08.2024 №1 (далі - Договір купівлі-продажу) наданий до митного оформлення не в повному обсязі на 8 сторінках з 9 та може містити інформацію, що впливає на правильність визначення митної вартості. Наданий до митного рахунок-фактура від 28.08.2024 № FT02024000000256 містить посилання на договір, реквізити, а саме дата договору відрізняються від наданого до митного оформлення, а тому не може бути використано для підтвердження митної вартості;
- додатково наданий лист від відправника від 04.09.2024, щодо помилки в рахунку- фактурі, не може бути використано під час перевірки митної вартості , так як не містить належного засвідчення (відсутня печатка відправника), бланк листа відрізняється від бланка, на якому виписано рахунок-фактуру;
- довідка про транспортно-експедиторські витрати № 10 від 05.09.2024 не містить інформацію про товар, що транспортувався, його опис, кількість, вагу, посилання на реквізити автотранспортного документа (CMR), тощо. Таким чином, довідка не містить достатніх відомостей, які свідчили б про те, що вона стосується перевезення саме оцінюваної партії товару. Вказаним в ній транспортним засобом по зазначеному маршруту перевізником може бути здійснено необмежена кількість рейсів, які не стосуються перевезення оцінюваної партії товару;
- до митного оформлення додатково надано переклад автотранспортної накладної №284199, відповідно до якої завантаження товару відбувалось в Стамбулі. Довідка про транспортні витрати від 05.09.2024 містить відомості про вартість перевезення від Анкари. Відстань від Стамбула до Анкари становить ~448 км. Враховуючи зазначене, товаросупровідні документи не містять інформації про те, що до ціни товару включена вся вартість його транспортування від місця завантаження (Стамбул) до пункту перетину митного кордону;
- відповідно до п 2.1 додатково наданого договору транспортного перевезення №11 від20.08.2024 замовник (ВП ТОВ " СИНІЙ КАМІНЬ - 1 ") передає перевізнику ( ОСОБА_1 ) заявку на перевезення в якій вказується дата завантаження, адреса завантаження/розвантаження, найменування і вага вантажу та інше. Заявка є невід'ємною частиною Договору на перевезення. Вартість перевезення вантажу погоджується в Заявці (п6.2). Разом з тим даний документ до митного оформлення не надано;
- додатково наданий переклад автотранспортної накладної №284199 та копії митної декларації № FT02024000000256 не містить інформацію про те, що дизельний генератор бувший у вжитку. Також дані документи містять інформацію про товари: гідравлічної машини для свердління граніту та групи камінного дизельного генератор, що відрізняються від пред'явлених до митного оформлення: гідравлічний свердлильний верстат, Канатна діамантова пилка, Дизельний генератор такий що був у використанні;
- відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:
1) виписку з бухгалтерської документації (в. т. для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування товару);
2) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;
4) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України).
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товару№3 проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД № 23UA209230017363U6 від 21.02.2023 - 1. Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю понад 75 кВхА, але не більш як 375 кВхА, бувші у вжитку: Дизельний генератор, бувший у вжитку (2nd Hand DIESEL GENERATOR AKSA 200 KVA), потужністю 200 кВхА, розміром: 3300x1100x1850 мм - 1 шт. Торговельна марка : AKSA Країна виробництва : TR Виробник: AKSA - 9967.05 доларів США за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Щодо наявності розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення, суд зазначає таке.
Як вбачається з договору купівлі-продажу №1 від 20.08.2024, він виготовлений на 8 сторінках з 9, скріплений підписами і печатками сторін. Остання сторінка вказаного договору заповнена повінстю, тому редактор сформував наступну 9 сторінку (без тексту). При цьому слід відмітити, що текст вказаного договору не містить жодних умов щодо додатків до договору, окрім тих, які були надані позивачем, тому доводи відповідача, що вказаний договір може містити інформацію, що впливає на правильність визначення митної вартості, є безпідставними.
Також слід зазначити, що позивачем надавалися пояснення щодо технічної помилки в даті, зазначеної в інвойсі, де замість правильної "08/20/2024" вказано помилково "September 20 2024". Вказана технічна помилка спростовується листом продавця. Крім того, інвойс та договір мають однакові ідентифікуючі ознаки товару та ціну, прри цьому контролюючий орган не надає доказів наявності іншого договору у позивача від 20.09.2024 та /або ввезення на митну територію України інших товарів за такими договорами.
Щодо транспортних витрат та не зазначення того, що ввезений дизельний генератор був у використанні (на відміну від інших товарів, ввезених згідно таблиці), суд зазначає таке.
Контролюючий орган як на розбіжність посилається на те, що згідно перекладу автотранспортної накладної №284199 завантаження товару відбувалось в Стамбулі, а довідка про транспортні витрати від 05.09.2024 містить відомості про вартість перевезення від Анкари, тобто, товаросупровідні документи не містять інформації про те, що до ціни товару включена вся вартість його транспортування від місця завантаження (Стамбул) до пункту перетину митного кордону.
Позивач же, в свою чергу, вказує на те, що транспортування обладнання здійснювалося автомобільним транспортом та перевізником допущено помилку в довідці про місце навантаження обладнання.
При цьому з міжнародної ТТН (CMR) вбачається, що місце навантаження - Стамбул. Слід враховувати, що Анкара географічно розташована далі, ніж Стамбул (відстань між ними становить ~448 км.), що свідчить про неможливість заниження вартості транспортування.
Посилання контролюючого органу на відсутність зазначення в міжнародній ТТН (CMR) даних про те, що спірний генератор був у використанні (на відміну від інших ввезенних за однією МД товарів) судом не враховується, оскільки контролюючим органом не встановлено ввезення позивачем на митну територію України інших генераторів. При цьому суд враховує, що позивачем наголошується, що ним ввезено бувший у вжитку неробочий генератор з метою його ремонту в Україні.
Таким чином, дані зауваження не впливають на заявлену митну вартість товару.
Отже, в ході даного судового розгляду суд дійшов висновку, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України та поданих в порядку ч.8 ст.55 Митного кодексу України та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Тобто, позивач надав повний перелік документації, який необхідний для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору, однак внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів та дійшов хибного висновку щодо неможливості їх врахування для митного оформлення товару за основним методом.
З огляду на викладене, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару є надуманими та ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що митним органом безпідставно проведено коригування заявленої митної вартості товару, а тому рішення Житомирської митниці від 11.09.2024 № UA101000/2024/000345/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та картку відмови № UA101020/2024/007450 слід визнати протиправними та скасувати.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, які складаються з сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. суд зазначає таке.
Згідно платіжної інструкції №816 від 27.11.2024 позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., який згідно ч.1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Натомість позивачем належними доказами не підтверджено понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., тому відсутні підстави для їх відшкодування.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Виробничого підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Синій камінь-1" (с-ще Хорошів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12101, РНОКПП/ЄДРПОУ: 33093720) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 11.09.2024 № UA101000/2024/000345/2 про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007450.
Стягнути на користь Виробничого підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Синій камінь-1" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці 2422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
04.09.25