03 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/11639/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, включенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток суми додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення сум індексації;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач з 09.11.2024 року по 03.03.2025 року проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 . При звільненні Позивачу з військової служби було виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, але без включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена така грошова компенсація, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
Одночасно, на думку Позивача, Відповідач протиправно не включив суми індексації грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2024 рік. Такі протиправні дії Відповідача стали підставою звернення з вказаним позовом до суду.
Ухвалою від 25.04.2025 року відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що при звільненні зі служби згідно наказу №62 від 03.03.2025 року було передбачено виплатити Позивачу грошову компенсацію за невикористані 30 діб щорічної відпустки за 2022 рік, 5 діб за 2024 рік та додаткові відпустки за 2019-2025 роки по 14 днів за кожний рік. Розмір такої компенсації був нарахований та виплачений в межах та спосіб, передбачені норм чинним законодавством України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 09.11.2024 року по 03.03.2025 року проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 . Згідно наказу Відповідача від 03.11.2024 року №312 Позивач був зарахований до складу Військової частини НОМЕР_1 як військовослужбовець, що прибув із Військової частини НОМЕР_2 . Копія наказу долучена до відзиву на позов на досліджена судом.
Наказом Відповідача від 03.03.2025 року №62 Позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу.
Як зазначено в даному наказі, при звільненні зі служби підтверджено право Позивача на грошову компенсацію за невикористані 30 діб щорічної відпустки за 2022 рік, 5 діб за 2024 рік та додаткові відпустки за 2019-2025 роки по 14 днів за кожний рік, підтверджено, що грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік Позивач не отримував.
Судом встановлено та визнається сторонами, що на запит представника Позивача листом від 21.04.2025 №1639/ф/6717 Відповідач відмовив у такому перерахунку розміру грошової компенсації за невикористані дні відпусток та розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік, зазначивши, що така допомога в розмірі 21748,35грн. нарахована правомірно та виплачена.
Позивач, вважаючи протиправними такі дії Відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суть спірних відносин між сторонами зведена до наявності чи відсутності підстав для врахування сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, для визначення розміру грошового забезпечення Позивача, з якого визначається розмір грошової компенсації за невикористані 30 діб щорічної відпустки за 2022 рік, 5 діб за 2024 рік та додаткові відпустки за 2019-2025 роки по 14 днів за кожний рік, та наявності чи відсутності підстав для врахування сум індексації для визначення розміру грошового забезпечення Позивача, з якого визначається розмір грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік.
Суд враховує, що відповідно до пунктів 2-4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Судом встановлено, що у відповідності до вказаних положень Закону № 2011-XII КМ України прийнято постанову від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - постанова №704).
Як зазначено в п.2 постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Як зазначено в п.1 постанови, перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та їх розміри, перелічено згідно з додатком 15 до постанови.
Суд враховує, що механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам врегульовано правовими нормами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (надалі - Наказ №260).
Особливості виплати грошової допомоги для оздоровлення врегульовані приписами розділу XXIII Наказу №260.
Безспірно, відповідно до п.1 розділу XXIII Наказу №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (п.6 розділу XXIII Наказу №260).
Як вже зазначалося судом, згідно наказу Відповідача від 03.11.2024 року №312 Позивач був зарахований до складу Військової частини НОМЕР_1 як військовослужбовець, що прибув із Військової частини НОМЕР_2 . Тобто, Позивач військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 проходив лише з 03.11.2024року.
Жодних доказів щодо надання Позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік саме Відповідачем і її розміру до позов не долучено.
Більш того, із дослідженої судом копії довідки Відповідача від 21.04.2025 року №1639/ф/6718 вбачається, що одноразова грошова допомога Позивачу на оздоровлення за 2024рік Відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася.
Тобто, в цій частині позовних вимог між сторонами відсутні жодні спірні відносини.
Суд не виключає, що така одноразова грошова допомога Позивачу на оздоровлення за 2024 рік підлягла чи була виплачена за попереднім місцем служби у Військовій частині НОМЕР_2 .
Разом з тим, жодних позовних вимог Позивачем до Військової частини НОМЕР_2 в межах даного позову не заявлено.
Суд враховує, що особливості виплати грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби врегульовані приписами розділу XXXI Наказу №260.
Як зазначено в пункті 6 розділу XXXI Наказу №260 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 23 від 15.01.2025, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Одночасно суд враховує, що з огляду на зміст пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі - постанова №168) така доплата є винагородою, яка виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.
Зазначене свідчить, що відповідно до вимог Наказу №260 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 23 від 15.01.2025, та Наказу №260 винагорода, передбачена постановою №168, не підлягає включенню до місячного грошового забезпечення військовослужбовця, з якого визначається розмір грошового забезпечення для нарахування грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки.
Суд вважає, що Позивач та його представник не врахували наявність змін до пункту 6 розділу XXXI Наказу №260 із змінами, внесених згідно з Наказом Міністерства оборони № 23 від 15.01.2025. По цій причині суд вважає відсутніми підстави для врахування при вирішенні даного спору правових висновків Верхового Суду, викладених в перелічених судових рішеннях, так як такі висновки приймалися без врахування змін, внесених до пункту 6 розділу XXXI Наказу №260 Наказом Міністерства оборони № 23 від 15.01.2025.
Таким чином, позовні вимоги Позивач в цій частині до Військової частини НОМЕР_1 не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є підставними і задоволенню не підлягають.
Одночасно суд зазначає, що таке судове рішення не перешкоджає Позивачу в загальному порядку вирішити спірні відносини з Військовою частиною НОМЕР_2 щодо правомірності нарахування чи не нарахування йому грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік під час проходження служби в складі даної військової частини.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволені позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
03.09.25