Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 вересня 2025 року Справа№200/6050/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії від 17.07.2025 року № 914220150561;
- зобов'язання повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 11.07.2025 року відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за списком № 1 шахтарі «підземні» по підземній професії гірничий майстер підземний період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 06.07.2004 року по 11.07.2025 року як стаж роботи зі шкідливими умовами згідно постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 06.07.2004 року по 19.06.2025 року перебував на пенсійному обліку відповідача як одержувач пенсії по інвалідності ІІІ групи у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Зазначає, що 11.07.2025 року позивачем через вебпортал ПФУ була подана заява №6120 про перерахунок пенсії по пільговому стажу, зокрема підземній професії - гірничий майстер підземний з повним робочим днем в шахті.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.07.2025 року № 914220150561 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки встановлено, що згідно витягу з реєстру застрахованих осіб позивач з 17.09.1998 року по 11.07.2025 року був зареєстрований, як фізична особа підприємець.
В спірному рішенні зазначено, що враховуючи те, що у період з 06.07.2004 року (дата настання інвалідності пов'язаної з трудовим каліцтвом) по 11.07.2025 року позивач займався підприємницькою діяльністю, яка не передбачена Списком №1, підстави для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, як періодів перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, відсутні.
Відповідачем встановлено, що пільговий підземний стаж роботи за документами електронної пенсійної справи складає 06 років 01 місяць 08 днів (в тому числі стаж роботи на професіях відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 04 роки 02 місяці 09 днів, військова служба 01 рік 10 місяців 29 днів), що є меншим ніж передбачено статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (15 років).
Таким чином, позивач наголошує, що відповідач повинен розраховувати розмір його пенсії згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врахувавши до пільгового стажу за списком № 1 шахтарі «підземні» по підземній професії гірничий майстер підземний період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 06.07.2004 року по 11.07.2025 року як стаж роботи зі шкідливими умовами згідно постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надано письмовий відзив від 30.08.2025 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що ОСОБА_1 з 06.07.2004 по 19.06.2025 отримував пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.
З 20.06.2025 ОСОБА_1 перевели на пенсію за віком відповідно до п.2 ч. 1 ст. 114 Закону №1058 відповідно до його заяви від 20.06.2025 №5569.
11.07.2025 ОСОБА_1 звернувся з заявою про перерахунок пенсії № 6120 «зміна надбавки» та до неї долучено заяву довільної форми про зарахування до стажу періоду перебування на інвалідності та обчислити пенсію у розмірі 80% від заробітної плати відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується тільки до стажу із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
За результатом розгляду заяви встановлено, що згідно витягу з реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 з 17.09.1998 по 11.07.2025 (на дату формування витягу) зареєстрований, як фізична особа підприємець, враховуючи те, що у період з 06.07.2004 (дата настання інвалідності пов'язаної з трудовим каліцтвом) по 11.07.2025 позивач займався підприємницькою діяльністю, яка не передбачена Списком №1, підстави для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, як періодів перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, відсутні.
Таким чином, пільговий підземний стаж роботи за документами електронної пенсійної справи складає 06 років 01 місяць 08 днів (в тому числі стаж роботи на професіях відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 04 роки 02 місяці 09 днів, військова служба 01 рік 10 місяців 29 днів), що є меншим ніж передбачено статтею 8 Закону №345 (15 років).
Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням правомірно прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку ОСОБА_1 по заяві від 11.07.2025 №6120 у зв'язку з відсутністю правових підстав.
З зазначених причин відповідач зазначає, що позивач не має права на перерахунок пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу - 15 років, тому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить ІD-паспорт № НОМЕР_1 , виданий 10.06.2020 року.
Позивач з 06.07.2004 року по 19.06.2025 року перебував на пенсійному обліку відповідача як одержувач пенсії по інвалідності ІІІ групи у зв'язку з трудовим каліцтвом, що доведено актом про виробничу травму № 185 від 30.12.1993 року, довідкою МСЕК №082850 від 03.08.2004 року, довідкою МСЕК №126822 від 03.08.2004 року, розпорядженням з електронної пенсійної справи позивача.
Відповідно до заяви позивача від 20.06.2025 року ОСОБА_1 з 20.06.2025 року переведено на пільгову пенсію за віком відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
11.07.2025 року позивачем через вебпортал ПФУ була подана заява №6120 про перерахунок пенсії по пільговому стажу, зокрема підземній професії - гірничий майстер підземний з повним робочим днем в шахті.
Разом з заявою від 11.07.2025 року про перерахунок пенсії позивачем було подано заяву довільної форми про зарахування до стажу періоду перебування на інвалідності та обчислити пенсію у розмірі 80% від заробітної плати відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.07.2025 року № 914220150561, яке розглянуло заяву за принципом екстериторіальності, позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки пенсійним органом встановлено, що згідно витягу з реєстру застрахованих осіб позивач з 17.09.1998 року по 11.07.2025 року був зареєстрований, як фізична особа підприємець.
В спірному рішенні зазначено, що пільговий підземний стаж роботи за документами електронної пенсійної справи складає 06 років 01 місяць 08 днів (в тому числі стаж роботи на професіях відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 04 роки 02 місяці 09 днів, військова служба 01 рік 10 місяців 29 днів), що є недостатнім, ніж передбачено статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (15 років).
Отже, спірним питанням даної справи є неврахування до пільгового стажу працівника часу роботи з повним робочим днем в шахті періоду перебування на пенсії по інвалідності внаслідок виробничої травми, у зв'язку з тим, що позивач з 17.09.1998 року по 11.07.2025 року був зареєстрований, як фізична особа підприємець.
Перевіряючи правомірність рішення відповідача, суд виходить такого.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних обставин, а також у старості в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2006 №1058-IV (далі-Закон №1058) встановлює порядок нарахування та виплати пенсії.
Відповідно до п. 1 та п. 4 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на рівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надані Верховною Радою України.
Статтею 44 Закону №1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої територіально.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону № 1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (після 01.01.2004), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом № 1058 (до 01.01.2004).
З 01.01.2004 страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 2011 року - реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування).
Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Таким чином, з 01.01.2004 року таким законом є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, оскільки і Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Закон України «Про пенсійне забезпечення» регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», такого, що прийнятий пізніше у часі, а норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Сторонами не заперечується, трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 22.12.1987 року (записи № 8-9) підтверджується, що травма отримана позивачем під час роботи за професією - гірничий майстер підземний з повним робочим днем в шахті з 01.08.1990 року по 29.05.1994 року.
Наведена обставина також підтверджується й актом про виробничу травму №185 від 30.12.1993 року.
Інвалідність вперше встановлена позивачу висновком МСЕК з 30.08.2004 року.
Як зазначено вище, з 06.07.2004 року по 19.06.2025 року позивач перебував на пенсійному обліку відповідача як одержувач пенсії по інвалідності ІІІ групи у зв'язку з трудовим каліцтвом, що за приписами ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, незалежно від того, займався інвалід підприємницькою діяльністю чи ні, оскільки норма ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 має імперативний, а не відсилочний характер.
З аналізу зазначених вище приписів Закону № 1058 вбачається, що час перебування позивача на інвалідності з 06.07.2004 року по 19.06.2025 року має бути зарахований відповідачем до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
З урахуванням визнаного відповідачем стажу - 06 років 01 місяць 08 днів загальний пільговий стаж позивача буде складати понад 25 років.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, станом на дату звернення до відповідача страховий стаж роботи із шкідливими умовами, який дає право позивачу на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, склав понад 25 років.
Відтак, на позивача поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 28 Закону 1058- IV, відповідно до якої, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому рішення відповідача від 17.07.2025 року про відмову у перерахунку пенсії є неправомірним і підлягає скасуванню.
Прийнявши неправомірне рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на перерахунок пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.07.2025 року № 914220150561 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 11.07.2025 року № 6120 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 шахтарі «підземні» по підземній професії гірничий майстер підземний період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 06.07.2004 року по 11.07.2025 року, як стаж роботи зі шкідливими умовами згідно постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 вересня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова