Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 вересня 2025 року Справа №200/4484/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області про визнання протиправним та скасування рішення від 21 квітня 2025 року № 8001-65483688-2025-1, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області про визнання протиправним та скасування рішення від 21 квітня 2025 року № 8001-65483688-2025-1, зобов'язання вчинити певні дії.
Так, позивачем до суду надано уточнену позовну заяву, у якій останній просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21 квітня 2025 року № 8001-65483688-2025-1 про відновлення та виплати заборгованості з моменту її виникнення по щомісячним страховим виплатам громадянину України ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності, а також виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам з моменту її виникнення (01 серпня 2022 року) , яка утворилась за період її несплати у повному обсязі ОСОБА_1 .
Разом з тим, представником ОСОБА_1 до суду також надано клопотання, у якому він просить суд продовжити процесуальний строк для звернення до суду.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Відповідно до пункту 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України
Між тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації. В подальшому дію воєнного стану продовжено та, станом на теперішній час, він діє.
У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків».
04.03.2022 видано наказ голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний Суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того, Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Гарантії, пов'язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001р.).
Статтею 6 Конвенції визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Поряд з цим, суд роз'яснює, що строки встановленні законом поновлюються, а не продовжуються, як помилково зазначив представник позивача.
Відтак, суд вважає за доцільне клопотання представника позивача про продовження строку задовольнити частково, визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити позивачу строк на звернення до суду з даною позовною заявою.
Поряд з цим, представником Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області до суду надано клопотання про закриття провадження у справі. Так, вказане клопотання обґрунтовано тим, що згідно з постановою від 27.06.2025 № 8001-65483688/8001-65483688-2025-2 позивачу поновлено щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, з моменту припинення 01.02.2025, тому, відповідно до ст. 238 КАС провадження по справі № 200/4484/25 підлягає закриттю, оскільки відсутній предмет спору.
Разом з тим, суд зауважує, що позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21 квітня 2025 року 8001-65483688-2025-1, а також просить поновити нарахування та виплату страхових виплат. Отже, на переконання суду, предмет спору наявний. Постанова від 27.06.2025 № 8001-65483688/8001-65483688-2025-2 не поновлює права позивача в повному обсязі, а тому клопотання відповідача не підлягає задоволенню. Крім того, така підстава не передбачена ст. 238 КАС для закриття провадження у справі.
Крім того, суд зазначає, що за повідомленням ОСОБА_2 про смерть ОСОБА_1 (звернення від 12.02.2025 № 3167/8) щомісячні страхові виплати позивачу було припинено до з'ясування з 01.02.2025.
Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24 квітня 2025 року № 682526, яким підтверджено особу позивача.
За зверненням позивача від 18.06.2025 щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 було продовжено з 01.02.2025 безстроково. З липня 2025 року позивачу нараховуються та виплачуються страхові виплати.
Отже, провадження не підлягає закриттю і за підставою, що передбачена п. 5. ч. 1 ст. 238 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 122, 238, 248, 256 КАС України суд, -
Клопотання представника позивача про продовження строку - задовольнити частково.
Визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду та поновити позивачу пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб